справа № 208/12353/25
провадження № 2/208/1926/26
30 березня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №208/12353/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Чепіков Олексій Олександрович звернувся до Заводського районного суду міста Кам'янського з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 19.11.2024 року о 17 годині 05 хвилин водій ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), керуючи автомобілем CITROEN, н/з НОМЕР_2 рухаючись по вул. Шосейна, 74, м. Підгородне, зі сторони м. Дніпро вбік м. Павлоград, при появі перешкоди для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем TOYOTA, н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2025 року по справі №175/1512/25, провадження №3/175/577/25 суддя Журавель Тамара Сергіївна, яка не оскаржувалася, водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
Правовідносини, які виникли в даному випадку між Відповідачем та Позивачем - Моторно (транспортним) страховим бюро України, спір про відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою в порядку регресу регулюються нормами ЦК України, та спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була забезпечена чинним договором ОСЦПВВНТЗ серія ЕР/ 224000652 (дія з 10.10.2024 року по 09.10.2025 року), страховик - ПРАТ СК "ВУСО", відомості внесенні в ЄЦБД МТСБУ.
З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_4 , яка є представником власника КТЗ TOYOTA, н/з НОМЕР_3 - ОСОБА_5 (Довіреність НТО 908500 від 23.11.2024 року), на підставі ст. ст.33, 35, п.41.1 ст.41 Закону № 1961-IV, звернувся до МТСБУ:
1) з повідомленням про ДТП від 21.11.2024 року (зареєстровано справу МТСБУ: 110912).
2) з заявою на виплату страхового відшкодування від 04.01.2024 року.
В зв'язку з цим, для забезпечення необхідних дій для урегулювання страхового випадку, МТСБУ залучило врегулювача: ФОП ОСОБА_6 .
Про огляд пошкодженого автомобіля TOYOTA, н/з НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , сповіщалася поштовим повідомленням.
03.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , проводився огляд пошкодженого автомобіля за участі оцінювача, експерта Земляний Р.С., представника володаря КТЗ Малого Олега Леонідовича, представника Відповідача оцінювача ОСОБА_7 .
Відповідно до Звіту № 191124 з оцінки вартості матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю TOYOTA RAV 4 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 в дорожньо-транспортній пригоді від 12.12.2024 року, оцінювачем визначено: ринкову вартість досліджуваного автомобіля на момент пошкодження - 835214,36 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 181215,84 грн.; - коефіцієнт фізичного зносу - 0,57; - вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 98596,29 грн. з урахуванням ПДВ.
23.12.2024 року МТСБУ зробило розрахунок розміру регламентної виплати, яка належить власнику колісного транспортного засобу марки TOYOTA RAV-4 з номерним знаком НОМЕР_3 .
Розрахунок проводиться на підставі аналізу матеріалів по справі з метою визначення розміру регламентної виплати, яка належить власнику КТЗ марки TOYOTA RAV-4 з номерним знаком НОМЕР_3 .
Документи на підставі яких визначено розмір шкоди:
1.Звіт з оцінки вартості матеріальних збитків від 12.12.2024 року № 191124, складений ФОП ОСОБА_6
14.04.2025 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 84530,10 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 14.04.2025 року.
17.04.2025 року, МТСБУ, на підставі ст.41 Закону №1961-IV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/11610 від 17.04.2025 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_4 в сумі розмірі 84530,10 грн.
МТСБУ перерахувало потерпілому, ОСОБА_4 , суму відшкодування у розмірі 84530,10 грн. (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот тридцять гривень 10 копійок), що підтверджується платіжним дорученням №11016 від 17.04.2025 року.
Крім того, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_6 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого по справі МТСБУ: 110912 в сумі 2150,00 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням №3011 від 11.02.2025 року.
Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 86680,10 грн. (вісімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят гривень 10 копійок).
Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність.
17.04.2022025 року відповідачу було надіслано вимогу, якою його було проінформовано про необхідність компенсувати зазначені витрати та запропоновано у добровільному порядку компенсувати МТСБУ зазначену частину витрат, відповіді відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладене просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти у розмірі понесених витрат, а саме 86 680,10 грн та судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 року цивільну справу № 208/12353/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Згідно із відповіддю № 1797061 від 19.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особу не знайдено.
Відповідно до відповіді № 1797068 від 19.09.2025 року з Єдингої інформаційної системи соціальної сфери щодо внутрішньо переміщзених осіб вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 22.09.2025 року відкрито провадження у цивільній справі № 208/12353/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача - Чепіков О.О. подав до суду клопотання, у якому просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку «Укрпошта» за адресою його реєстарції як внутрішньо переміщеної особи, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи.
В судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та прийшов до наступних висновків.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 175/1512/25 від 17.02.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватимю у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Представник позивача - ОСОБА_8 , яка діяла від імені ОСОБА_5 . подала до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 21.11.2024 року та заяву від 04.01.2025 року про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.
Позивач на момент ДПТ мав страховий поліс № 224000652 від 10.10.2024 року , виданий ПрАТ «СК «ВУСО», застраховано транспортний засіб «Toyota RAV4» державний номерний знак НОМЕР_5 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 власником «Toyota RAV4» державний номерний знак НОМЕР_5 , білого кольору, 2016 року випуску є ОСОБА_5 .
Відповідно до Звіту № 191124 про оцінку автомобіля ««Toyota RAV4» державний номерний знак НОМЕР_5 вбачається:
- ринкова вартість вказаного автомобіля складає 835 214,36 грн;
- вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 181 215,84 грн;
- вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля становить 98 596,29 грн
Як вбачається з наявної платіжної інструкції № 3011 від 11.02.2025 року Моторного (транспортного)страхового бюро України було сплачено ФОП ОСОБА_6 суму коштів у розмірі 2 150,00 грн за надані послуги з оцінки збитків, завданих внаслідок ДТП.
Відповідно до наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3.1/11640 від 17.04.2025 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» представнику потерпілого ОСОБА_8 визначено суму для відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 84 530,10 грн
У відповідності до ст. 41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП МТСБУ 17.04.2025 року здійснило виплату відшкодування представнику потерпілої в особі ОСОБА_8 в розмірі 84 530,10 грн за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 11016 від 17.04.2025 року.
Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 та 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Спірні цивільно-правові відносини у сфері страхування відповідальності власників транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Судом встановлено, що на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і його вина встановлена постановою Дніпровського рацонного суду Дніпропетровської області від 17.02.2025 року у справі № 175/1512/25.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
У відповідності зі ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як зазначено в ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Відповідно п. 1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Моторне (транспортне) страхове бюро України виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та здійснило регламентну виплату у розмірі 84 530,10 грн. власнику пошкодженого автомобіля.
Як зазначено в правовій позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-2188цс16 від 16 листопада 2016 року: «Згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати саме регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність».
Таким чином, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування в межах сплаченої суми у розмірі 84 530,10 грн. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа на підставі ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, мав би до відповідача ОСОБА_2 .
Все вищевикладене свідчить про обґрунтованість звернення другого учасника пригоди до позивача і одержання ним відповідного страхового відшкодування.
Таким чином, оскільки позивач виконав свої зобов'язання страховика у повному обсязі, до нього, у розумінні статті 1191 ЦК, перейшло право вимоги відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдані збитки.
Також суд вважає, що позивачем доведені понесенні витрати на встановлення розміру збитків в сумі 2 150,00 грн.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 №62948871 (справа №761/6313/14-ц), яка відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК) підлягає урахуванню судом.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за можливе стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, місто Київ, бульвар Русанівський, будинок № 8, IBAN: НОМЕР_7 в АТ Укрексімбанк м.Київ) суму понесених витрат загальному розмірі 86 680 ( вісімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят) гривня 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, місто Київ, бульвар Русанівський, будинок № 8, IBAN: НОМЕР_7 в АТ Укрексімбанк м.Київ) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок - відшкодування понесених витрат з оплати судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса реєстрації: 02154, місто Київ, бульвар Русанівський, будинок № 8;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2
Суддя В.Г.Гречана