Номер провадження 2/201/2678/2026
ЄУН 201/1832/26
Іменем України
14.04.2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра
у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
I. Стислий виклад позиції учасників справи
1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - Позивач, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 81 244,46 грн.
Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 17.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (далі - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») та Відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту № 515630. 06.03.2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 2106553347607. Відповідно до укладених договорів факторингу Позивач наділений правом вимоги до Відповідача за Договором № 515630 у розмірі50 414,11 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 18 750,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30 004,84 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 1 659,24 грн. За Договором № 2106553347607 у розмірі 30 830,35 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1 900,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 28 930,35 грн. У зв'язку з невиконанням Відповідачем умов вказаних договорів Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у загальному розмірі 81 244,46 грн.
II. Процесуальні дії у справі
2.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 13.02.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
3.Цією ж ухвалою Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
4.Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано.
5.Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
IІІ. Установлені судом фактичні обставини
ІІІ.1 Щодо укладення Договору про надання споживчого кредиту № 515630
6.17.02.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 515630.
7.Відповідно до п. 1.3.-1.8. Договору між сторонами погоджено наступні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає 18 750,00 грн; тип кредиту - кредит; строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 17.02.2023 року (включно); мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; тип процентної ставки - фіксована, залежить від періоду її встановлення: за перший день коритсування кредитом 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні і до кінця строку кредитування 85% річних; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 126,70% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 39 190,84 грн.
8.Згідно з п.2.1. Договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: - у розмірі 15 000,00 грн. на поточний рахунок Споживача в АТ «ТАСКОМБАНК», код банку 339500 або на інший поточний рахунок Споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких (-го, -ої) Споживач надав Товариству в будь-який спосіб; - у розмірі 3 750,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов'язання з оплати Процентів за перший день користування кредитом відповідно до п. 3.5 Договору.
9.Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 515630 від 17.02.2021 року встановлено графік платежів, які має здійснювати відповідач для належного виконання умов договору.
10.Обставини зарахування грошових коштів на рахунок відповідача підтверджуються копією платіжного доручення № 4579 від 17.02.2021 року.
11.Згідно розрахунку заборгованості за кредитом у гривні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за Договором про надання споживчого кредиту № 515630 від 17.02.2021 року заборгованість ОСОБА_1 складає 24 346,48 грн, з яких: 18 750,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 596,48 грн - заборгованість за процентами.
12.30.06.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30-06/2021 відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 515630 від 17.02.2021 року у розмірі 24 346,48 грн.
13.Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за Договором про надання споживчого кредиту № 515630 від 17.02.2021 року заборгованість ОСОБА_1 складає 48 754,84 грн, з яких: 18 750,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 30 004,87 грн - заборгованість за процентами.
14.10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 515630 від 17.02.2021 року у розмірі 48 754,84 грн.
15.Тобто, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 515630 від 17.02.2021 року.
16.Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за Договором про надання споживчого кредиту № 515630 від 17.02.2021 року заборгованість ОСОБА_1 складає 50 414,11 грн, з яких: 18 750,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30 004,84 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 1 659,24 грн.
ІІІ.2 Щодо укладення Договором про надання фінансових послуг № 2106553347607
17.06.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 2106553347607.
18.Згідно з п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 900,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил.
19.Згідно з п. 1.2 Договору кредит надається на строк, зазначеній у анкеті-заяві та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною.
20.Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3).
21.Згідно з п. 1.4. Кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).
д) тип процентної ставки фіксована.
22.Згідно з п. 1.5., 1.6. Договору у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
23.Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
24.Пунктом 3.3. Кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% від неповернутої частини суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості з урахуванням наступних обмежень: у разі, якщо сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов'язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором (п.3.3.1); у разі, якщо сума, одержана за договором, перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору - пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором (п.1.3.2).
25.Відповідно до п. 3.8. Договору сторони дійшли згоди, що строки позовної давності щодо стягнення неустойки закінчуються разом зі строками позовної давності за основним зобов'язанням з урахуванням умов п. 4.10 цього договору.
26.Згідно з п. 4.12. Кредитного договору, підписуючи цей договір, сторони підтверджують свою домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності по всім своїм взаємовідносинам за цим договором строком у 10 років. Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що цей договір є договором про збільшення позовної давності та укладений у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
27.Договір про надання фінансових послуг № 2106553347607 «Стандартний», додаток №1 до кредитного договору заява-анкета, додаток №2 до кредитного договору графік платежів, додаток №3 до кредитного договору паспорт споживчого кредиту - підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - V4, що також стверджується інформацією щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладання електронного договору, вчинених товариством і заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій.
28.ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» свої зобов'язання за договором виконало, а саме надало відповідачу кредит у сумі 1 900,00 грн, що стверджується повідомленням щодо підтвердження переказу грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 10.12.2025 року.
29.Відповідач умови договору не виконував, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 16 986,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1 900,00 грн; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15 086,00 грн, відповідно до розрахунку заборгованості складеному ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ».
30.01.12.2021 між «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» і ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 1-12, за умовами якого клієнт-первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками, вказаними в реєстрі боржників, зокрема і до відповідача за Договором № 2106553347607 .
31.Згідно з реєстром боржників за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 та витягу з цього реєстру ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» передало, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 2106553347607 в розмірі 16 986,00 грн.
32.Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненим ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», заборгованість Відповідача за Кредитним договором складає 30 830,35 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1 900,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 15 086,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками, нарахованих ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» - 13 844,35 грн.
33.10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в додатках № 1 та № 3 до цього договору.
34.Згідно з реєстром боржників за договором про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року та витягу з цього реєстру ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передало, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 2106553347607 в розмірі 1 900,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 28 930,35 грн.
35.Всупереч умовам Кредитних договорів Відповідач не виконав свого зобов'язання.
36.Отже, загальна заборгованість відповід0430а за кредитними договорами складає 81 244,46 грн, з яких: 1) за Договором № 515630 у розмірі50 414,11 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 18 750,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30 004,84 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 1 659,24 грн; 2) за Договором № 2106553347607 у розмірі 30 830,35 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1 900,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 28 930,35 грн.
ІV. Оцінка суду
1.Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
3.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
4.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
5.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.
6.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
7.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
8.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
9.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
10.Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису.
11.Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
12.Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
13.Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
14.Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
15.За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
16.Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
17.Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
18.Частиною 1ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
19.Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
20.Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
21.Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
22.Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
23.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
24.Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
25.Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
26.Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
27.Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
28.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
29.Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
30.У терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов'язання Відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість..
31.За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону Відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною Позивача.
32.Аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила права ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 81 244,46 грн, з яких: 1) за Договором № 515630 у розмірі50 414,11 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 18 750,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30 004,84 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 1 659,24 грн; 2) за Договором № 2106553347607 у розмірі 30 830,35 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1 900,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 28 930,35 грн.
V. Розподіл судових витрат між сторонами
33.Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
34.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
35.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
36.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
37.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 2441 від 01.12.2025 року, витяг з акту № 17 від 31.12.2025 року про надання правової допомоги.
38.Водночас, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.
39.Частиною 4 вищевказаної статті вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
40.У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
41.Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
42.Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
43.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
44.Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
45.Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
46.Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
47.Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року заява №19336/04, § 268)).
48.Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п'ятій, дев'ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).
49.У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).
50.Отже, Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов'язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони.
51.Необхідно нагадати, що оцінка реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру здійснюється з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Оцінка суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
52.Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2026 року у справі № 522/7662/23.
53.З огляду на викладене суд у цій справі, посилаючись, зокрема, на перелічені в частині третій статті 141 ЦПК України критерії, а саме обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, які підлягають до стягненнята вважає за доцільне стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
54.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд
ухвалив:
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 81 244,46 грн, з яких: 1) за Договором № 515630 у розмірі50 414,11 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 18 750,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30 004,84 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 1 659,24 грн; 2) за Договором № 2106553347607 у розмірі 30 830,35 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1 900,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 28 930,35 грн.
3.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.В. Давидовська