Справа № 2-8976/2010
Провадження № 4-с/201/21/2026
13 квітня 2026 року Соборний районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», -
26 лютого 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», в якій останній просив суд:
-визнати поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на подання скарги на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за виконавчим провадження № 49355757.
-поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за виконавчим провадження № 49355757.
-визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо прийняття постанови про призначення та проведення електронних торгів (лоти № 507172, № 513559, № 515188) з реалізації квартири АДРЕСА_1 , у виконавчому провадженні № 49355757.
-визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо пройняття Постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 12 вересня 2024 року (ВП № 49355757).
-скасувати Постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 12 вересня 2024 року (ВП № 49355757).
-визнати неправомірними дії щодо бездіяльності державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині не прийняття рішення про припинення проведення електронних торгів.
-визнати недійсним та скасувати Акт державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 12 вересня 2024 року.
В обґрунтування вимог скаржником зазначено, що виконавче провадження № 49355757 було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-8976/2010, виданого 18 квітня 2011 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (нині АТ КБ «Приватбанк») заборгованості за кредитним договором № KIVPGK01550601 від 25 травня 2007 року в розмірі 1 455 790,16 грн. На забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором було укладено іпотечний договір № 2151 від 25 травня 2007 року (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.), предметом іпотеки за яким стала квартира АДРЕСА_1 (загальною площею 32,7 кв.м.), що належить Скаржнику. Зазначений кредитний договір є споживчим кредитом, наданим фізичній особі для особистих потреб, а іпотека забезпечує його виконання, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (записи про обтяження: № 5021332, № 5021382 тощо). У ході виконавчого провадження Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Заінтересована особа) вжив заходів щодо реалізації арештованого майна Скаржника шляхом проведення електронних торгів через ДП «СЕТАМ». Зокрема:
- перший аукціон (лот № 507172) було призначено на 11 березня 2022 року, але він не відбувся через відсутність учасників.
- другий аукціон (лот № 513559, уцінений) - на 15 липня 2022 року, також не відбувся.
- третій аукціон (лот № 515188, уцінений) - на 26 серпня 2022 року, не відбувся.
Ці дії були вчинені попри те, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан (Указ Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затверджений Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року), який триває донині. Під час дії воєнного стану законодавством встановлено мораторій на реалізацію іпотечного майна фізичних осіб за споживчими кредитами. Зокрема, другий і третій аукціони (15 липня 2022 року та 26 серпня 2022 року) були призначені та проведені (хоча й невдало) вже після набрання чинності відповідними змінами до законодавства, що прямо забороняло такі дії.
Скаржник 11 серпня 2022 року направив до Заінтересованої особи лист, у якому посилався на заборону реалізації іпотечного майна під час воєнного стану та просив скасувати або зупинити відповідні постанови. Заінтересована особа 22 серпня 2022 року надіслала звернення до ДП «СЕТАМ», у якому визнала наявність мораторію відповідно до пункту 5-2 розділу VI Закону України «Про іпотеку», але не вжила заходів для скасування торгів, призначених на 26 серпня 2022 року. Таким чином, торги не були скасовані, попри пряму заборону закону, що свідчить про протиправність дій Заінтересованої особи.
Після невдалих торгів, 04 вересня 2022 року Заінтересована особа надіслала вимогу № 99814 до АТ КБ «Приватбанк» щодо залишення нереалізованого майна за стягувачем. 05 вересня 2022 року банк надав згоду, а 12 вересня 2024 року Заінтересована особа винесла Постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та склала відповідний акт, передавши квартиру АТ КБ «ПриватБанк» за ціною третіх торгів - 989 662,80 грн. 24 вересня 2024 року було винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, з зазначенням залишку боргу 385 770,53 грн.
При цьому боржнику ОСОБА_1 не було повідомлено про результати торгів, та не було направлено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та постанову про повернення виконавчого документу.
За весь час виконання виконавчого листа боржнику направлено листа від Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 08 грудня 2021 року №49355757/96272, про повідомлення, що в рахунок погашення боргу описано та арештовано майно боржника, ОСОБА_1 , вартість якого визначено експертом. Боржнику та стягувачу було направлено копії висновків про вартість майна.
Заявник звертає увагу, що матеріалах справи міститься тільки один конверт, який був направлений ОСОБА_1 , однак на ньому міститься відмітка від 19 січня 2022 року про повернення у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.
Заявник зазначає, що вищевказані дії є протиправними, оскільки державний виконавець порушив право передбачене ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» бути належним чином повідомленим про передача майна стягувачу, яке є наслідком невдалих торгів, які самі по собі були незаконними через порушення мораторію. Реалізація іпотечного майна (включаючи призначення торгів та подальшу передачу) заборонена під час воєнного стану, а Дніпровський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) не мали права передавати на торги іпотечне майно Скаржника, ігноруючи законодавчі обмеження.
Крім того, квартира АДРЕСА_1 (загальною площею 32,7 кв.м.), є єдиним житлом для Скаржника ОСОБА_1 , де він зареєстрований та постійно проживає, що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи. У ній не зареєстровані неповнолітні особи, але втрата цього майна внаслідок протиправних дій Заінтересованої особи призведе до повного позбавлення Скаржника даху над головою, що є особливо неприпустимим в умовах воєнного стану в Україні. Такі дії порушують конституційне право на житло, гарантоване статтею 47 Конституції України, яка проголошує, що “кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду», та роблять неможливим ефективний захист прав Скаржника, оскільки відновлення статус-кво після відчуження майна стане істотно ускладненим або неможливим.
30 березня 2026 року від представника АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшли заперечення на скаргу, в яких остання просила відмовити у задоволенні скарги та зазначила, що не отримання боржником документів виконавчого провадження з незалежних від державного виконавця причин не може бути підставою для визнання його дій, спрямованих на виконання рішення суду, неправомірними. Крім того зауважила, що у випадку визнання дій/ бездіяльності державного виконавця протиправними у зв'язку з не направленням боржнику постанов про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу не може бути підставою для скасування такої постанови, що підтверджується рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 березня 2019 року та постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2019 року по справі № 753/10378/19.
13 квітня 2026 року від представника заявника до суду надійшли додаткові пояснення, в яких остання просила проводити розгляд скарги без її участі та звернула увагу на те, що одну із основних підстав обґрунтування скарги зазначено, що неправомірна бездіяльність виконавця, полягає у незупиненні проведення виконавчих дій під час дії воєнного стану в Україні в частині проведення електронного аукціону з реалізації квартири, яка є предметом іпотеки за споживчим кредитом та є єдиним житлом боржника. Зазначені дії є протиправними, оскільки передача майна стягувачу є наслідком невдалих торгів, які самі по собі були незаконними через порушення мораторію, а не як зазначено в запереченні, не отримання боржником документів виконавчого провадження з незалежних від державного виконавця причин не може бути підставою для визнання його дій, спрямованих на виконання рішення суду, неправомірними, відповідно заперечення не заслуговує на увагу.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази з увагою на їх належність, допустимість, достатність та взаємний зв'язок між ними, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська (наразі Соборний районний суд міста Дніпра) 02 вересня 2010 року розглянуто справу № 2-8976/2010 та 18 квітня 2011 року винесено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Траєкторія» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №KIVPGK01550601 від 25 травня 2007 року у розмірі 1 455 790,16 грн.
Відповідно до постанови від 19 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу (виконавчого листа № 2-8976/2010), виданого 18 квітня 2011 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Траєкторія» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 455 790,16 грн., строк пред'явлення до виконання - один рік, відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору від 27 листопада 2015 року (ВП №49355757) державним виконавцем накладено суму стягнення виконавчого збору у розмірі 145 579, 00 грн.
28 червня 2017 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві, було направлено до виконання виконавчий лист №2-8976/2010 виданий 18 квітня 2011 року до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за місцем проживання боржника - АДРЕСА_1 .
04 серпня 2017 року Головним державним виконавцем Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, було прийнято виконавче провадження № 49355757 з примусового виконання виконавчого листа № 2-8976/2010.
Згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 31 жовтня 2017 року, головним державним виконавцем Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ було прийнято рішення здійснювати відрахування з пенсії ОСОБА_1 .
У зв'язку з ліквідацією Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ та створенням Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 09 січня 2020 року, останнім було прийнято до виконання виконавче провадження №49355757 щодо ОСОБА_1
09 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Дніпровського РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1
18 серпня 2021 року до Дніпровського РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) за вх. №21210 надійшло клопотання у виконавчому провадженні №49355757, відповідно до якого стягувач - АТ КБ «ПриватБанк» просив розпочати виконавчі дії спрямовані на реалізацію об'єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , яке належить боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19 серпня 2021 року, на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_1 (квартиру, за адресою АДРЕСА_1 ) було накладено обтяження - арешт нерухомого майна.
19 серпня 2021 року, по виконавчому провадженню №49355757, Дніпровським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було подано вимогу виконавця до Відділу обліку та моніторингу інформацію про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області з вимогою надати інформацію про місце реєстрації/проживання боржника, а також до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з вимогою надати інформацію про зареєстрованих осіб у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно висновку від 22 листопада 2021 року (вих. №2753) про вартість майна: квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , виконаного оцінювачем ОСОБА_2 , суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертно-консультаційний центр», ринкова вартість об'єкта оцінки, станом на 22 листопада 2021 року становила 1 413 804,00 грн.
Відповідно до заявки на реалізацію арештованого майна ВП 49355757 від 11 січня 2022 року, надісланої Дніпровським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) до ДП «СЕТАМ», міститься наступна інформація:
«Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідно до порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 №2710/5, направляє документи щодо реалізації майна, описаного та арештованого державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого документу:
Реквізити виконавчого документа: виконавчий лист № 2-8976/2010 від 18 квітня 2011 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу у розмірі 1 455 790,16 грн.
Найменування та реквізити боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Найменування та реквізити стягувача: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Пермоги, 50
Тип майна: нерухоме майно.
Найменування майна: квартира АДРЕСА_1 .
Відомості про майно, його склад, характеристика, опис: квартира АДРЕСА_2 . Неповнолітні особи не зареєстровані.
Відомості про обтяження: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 5021332 на підставі договору іпотеки, 2151, 25.05.2007, Посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.; арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 11048098 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, 1401/4, 08.04.2011, ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві; арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 11117896 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 26110787, 27.04.2011, ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві; іпотека, № 5021382, додатковий договір № 1 до договору іпотеки, 5376, 29.10.2008, Посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.
Згідно експертного висновку оцінки майна від 22.11.2021 вартість майна становить 1 413 804,00 грн. (без урахування ПДВ).
Місце знаходження майна: м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, 8-А.
Зберігач: ОСОБА_3 , тел: НОМЕР_2 »
15 лютого 2022 року від Державного підприємства «СЕТАМ» до Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було направлено повідомлення №1079/10-18-22, де зазначалося наступне:
«На виконання абзацу другого пункту 2 розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 р. за №1301/29431, державне підприємство «СЕТАМ» повідомляє наступні відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону:
- реєстраційний номер лота - 507172;
- відомості про предмет іпотеки - Однокімнатна квартира загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;
- день та час проведення електронного аукціону - 11 березня 2022 09:00;
- початкова ціна продажу майна - 1 413 804, 00 гривень».
Однак, відповідно до протоколу №571591 проведення електронного аукціону (торгів) торги, за реєстраційним номером лота 507172, 03 липня 2022 року не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Відповідно до листа №1795/10-18-22 від 23 червня 2022 року, ДП «СЕТАМ» було повторно призначено електронний аукціон щодо реалізації предмета іпотеки: реєстраційний номер лота - 513559 (уцінено лот №507172); відомості про предмет іпотеки - Однокімнатна квартира загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; дата та час проведення електронного аукціону - 15 липня 2022 року 09:00; початкова ціна продажу майна - 1 201 733, 40 гривень.
Згідно до протоколу №574042 проведення електронного аукціону (торгів) - торги 15 липня 2022 року не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Відповідно до листа №2012/10-18-22 від 02 серпня 2022 року, ДП «СЕТАМ» було втретє призначено електронний аукціон щодо реалізації предмета іпотеки: реєстраційний номер лота - 515188 (уцінено лот №513559); відомості про предмет іпотеки - Однокімнатна квартира загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; день та час проведення електронного аукціону - 26 серпня 2022 року 09:00; початкова ціна продажу майна - 989 662, 80 гривень.
11 серпня 2022 року, ОСОБА_1 направив до Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) лист наступного змісту: «Я отримав листа від ДП «СЕТАМ» про проведення торгів предмета іпотеки, моєї однокімнатної квартири загальною 32,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Аналогічний лист направлений і Дніпровському ВДВС у м. Києві. Час проведення торгів 26 серпня 2022р., реєстраційний номер лота- 515188. Реалізація квартири відбувається на підставі рішення Дніпровського ВДВС у м.Києві. Повідомляю Вас про те, що: У відповідності до п.5 дріб 2 розділу VI Закону України «Про іпотеку» «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 ( у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 ( у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об?єкти), статей 41,47 СУ частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.» Таким чином реалізація предмета іпотеки на електронних торгах під час дії воєнного стану протизаконна. На підставі вищевказаного прошу Вас скасувати чи зупинити дію, на час воєнного стану, всі(х) постанов(и) ВДВС стосовно реалізації моєї квартири».
Дніпровський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) надіслав до ДП «СЕТАМ» 22 серпня 2022 року звернення, де зазначалось наступне: «На виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №49355757 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 1 455 790,16 грн. В межах вказано провадження державним виконавцем передано на реалізацію майно боржника, а саме квартиру АДРЕСА_1 . На 26 серпня 2022 року призначено торги предмета іпотеки, реєстраційний номеру лота- 515188. Одночасно слід зазначити що відповідно до пункту 5.2 розділу VI Закону України « Про іпотеку», у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37(у частині реалізації прав іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки),статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 ( у частині виселення мешканців із житлових будинків і приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об?єкти),статей 41,47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».
Однак, торги 26 серпня 2022 року не були скасовані, вимоги закону не було дотримано, а ОСОБА_1 так і не отримав відповідь на своє звернення від 11 серпня 2022 року.
У протоколі №575499 проведення електронного аукціону (торгів) зазначено, що торги 26 серпня 2022 року не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
04 вересня 2024 року Дніпровським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) до АТ КБ «Приватбанк» було надіслано вимогу виконавця №99814, де зазначалась наступна пропозиція: «Відповідно до ч. 6 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» пропонуємо Вам вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, а саме: однокімнатної квартири загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ».
На вимогу виконавця, 05 вересня 2022 року АТ КБ «Приватбанк» надало свою згоду залишити за собою нереалізоване майно, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу (ВП №49355757) від 12 вересня 2024 року, заступником начальника відділу Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), було прийнято рішення передати стягувачу АТ КБ «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості за виконавчий лист №2-8976/2010 від 18.04.2011, що видав Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська наступне майно: однокімнатну квартиру загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ціною третіх торгів 989 662,80 грн., зазначене також підтверджується актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 12 вересня 2024 року.
24 вересня 2024 року постановою про повернення виконавчого документа стягувачу, заступником начальника відділу Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було встановлено наступне: «В ході здійснення виконавчого провадження з метою забезпечення виконання рішення державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відповідний запис внесено до відповідних реєстрів. Актом від 12.09.2024 майно, а саме однокімнатна квартира загальною площею 32,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу 3. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 385 770,53 гривня (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 18413,75 гривня (UAH)».
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Тобто виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
У частині першій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до пункту 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов'язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладення кредитних договорів, визначав, що:
споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункт 23 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»);
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»);
продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Системний аналіз цих понять у їх взаємозв'язку дає можливість дійти висновку, що у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» (у зазначеній редакції) споживчим кредитом є кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві - фізичній особі, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, для придбання продукції - будь-яких виробів (товарів), робіт чи послуг, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Подібне як за змістом, так і за основними сутнісними ознаками визначення споживчого кредиту наразі міститься у пункті 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (постанова Верховного Суду від 25 грудня 2025 року у справі № 362/201/25).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 755/11648/15-ц (провадження №14-336цс18), проаналізувавши зміст пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», дійшла висновку, що якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов'язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням нею обов'язків як найманим працівником, такий договір є споживчим.
24 лютого 2022 року згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Кредитний договір від 25 травня 2007 року укладено до набрання чинності Законом № 2120-IX, і немає доказів внесення змін до нього після 17 березня 2022 року щодо продовження строків чи зменшення санкцій, а тому мораторій застосовується повною мірою.
В даному випадку суд приходить до висновку що дії виконавця, які полягають у прийнятті постанов про призначення електронних торгів та не прийняття рішення про припинення електронних торгів під час дії воєнного стану в Україні в частині проведення електронного аукціону з реалізації квартири, яка є предметом іпотеки за споживчим кредитом, з урахуванням пункту 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку», слід визнати неправомірними, та, як наслідок задоволення скарги у цій частині.
Стосовно заявлених по скарзі вимог про визнання неправомірними дії державного виконавця щодо прийняття постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та її скасування та визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч. 6,7,8 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Враховуючи той факт що передача нереалізованого майна стягувачу можлива лише після трьох невдалих торгів, але оскільки самі торги були незаконними через порушення мораторію, така передача також є протиправною. Це порушує принципи законності, обов'язковості виконання вимог закону (стаття 3 Закону «Про виконавче провадження») та права власності скаржника, гарантовані статтею 41 Конституції України, а тому скарга ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дії державного виконавця щодо прийняття постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та її скасування та визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу також підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Стосовно вимоги заявника про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із вказаною скаргою слід зазначити наступне.
Як зазначає скаржник, про те, що його майно було передано АТ КБ «Приватбанк» він дізнався лише після того, як представник скаржника, ОСОБА_4 ознайомилась з матеріалами справи, а саме - 19 листопада 2025 року, підтвердженням чого є заява про ознайомлення з матеріалами справи від 22 жовтня 2025 року з відміткою про ознайомлення 19 листопада 2025 року.
Крім того що в матеріалах справи відсутні підтвердження рекомендованого поштового направлення постанов, заяв та інших матеріалів ОСОБА_1 та адреса для направлення документів ОСОБА_1 зазначена АДРЕСА_3 . Враховуючи, що представникам Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було достеменно відомо, що скаржник проживав за адресою реєстрації - АДРЕСА_1 , оскільки в матеріалах справи міститься заява від 23 червня 2017 року (№13405) від довіреної особи Скаржника ОСОБА_5 до Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва, в якій містилось прохання відправити матеріали виконавчого провадження №49355757 за належністю в Дніпровський район, за місцем проживання боржника по АДРЕСА_1 (на підставі цієї заяви власне виконавче провадження і було направлено до Дніпровського ВДВС). А також в матеріалах справи міститься Довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 від 19.11.2021 року, де також зазначено, що Скаржник з 27.11.2014 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як вже зазначалось вище, 24 лютого 2022 року згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-IX від 15.03.2022 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Тобто усі без виключень строки, які є в Законі України «Про виконавче провадження», перериваються до припинення або скасування воєнного стану.
Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до ст. 449 ЦПК України рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 759/20392/18 зазначено, що виходячи з результату системного аналізу статей 123, 124, 126 ЦПК України із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов'язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20) та від 07 липня 2021 року у справі № 127/2-200/2004 (провадження № 61-16384св19).
Верховний Суд у постановах від 09.10.2019 та від 11.10.2019 у справі №910/22695/13 дійшов висновку, що за відсутності обов'язку у сторін виконавчого провадження відстежувати автоматизовану систему виконавчого провадження та за відсутності доказів направлення приватним виконавцем постанови про вчинення дії у виконавчому провадженні (документа виконавчого провадження), є передчасними висновки судів попередніх інстанцій про неповажність наведених скаржником причин пропуску відповідного процесуального строку та про залишення скарги без розгляду. Не направлення державним виконавцем таких документів може свідчити про порушення прав скаржника бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №918/539/16.
Існує усталена судова практика (постанови від 09.10.2019 та від 11.10.2019 у справі №910/22695/13, від 07.07.2022 у справі №918/539/16), що не направлення документів виконавчого провадження є достатньою підставою для визнання причин пропуску поважними та поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна позиція міститься постанові Верховного суду від 24 жовтня 2022 року у cправі № 910/18480/20.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про поновлення ОСОБА_1 строків на подання даної скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження»; ст.ст. 77, 447, 451, 453 ЦПК України,-
Поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо прийняття постанови про призначення та проведення електронних торгів (лоти № 507172, № 513559, № 515188) з реалізації квартири АДРЕСА_1 , у виконавчому провадженні № 49355757.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо прийняття постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 12 вересня 2024 року (ВП № 49355757).
Скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 12 вересня 2024 року (ВП № 49355757).
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині не прийняття рішення про припинення проведення електронних торгів.
Визнати недійсним та скасувати акт державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 12 вересня 2024 року (ВП № 49355757).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С.С. Федоріщев