Номер провадження 2/201/1427/2026
ЄУН 201/14615/25
Соборний районний суд міста Дніпра
Іменем України
06.04.2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра
у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до відповідача - Український державний університет науки і технологій,
про зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
I. Стислий виклад позиції учасників справи
1.Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - Навчально-наукового інституту Український державний хіміко-технологічний університет Українського державного університету науки і технологій (далі - Університет), у якій, з урахуванням уточнення позовних вимог від 11.12.2025 року, просить суд зобов'язати відповідача встановити ОСОБА_1 місячний посадовий оклад майстра виробничого навчання з 01.06.1996 року згідно 16 тарифному розряду в розмірі 138,5 грн і виплатити його з цього розрахунку з урахуванням подальшого підвищення та індексації за період до 06.09.2000 року.
Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що у жовтні 2025 року йому була перерахована пенсія та при ознайомлені з відомостями про начислення заробітної плати для начислення пенсії, він звернув увагу на те, що ставка заробітної плати з червня 1996 року не співпадає з встановленою нормативними документами. Указує, що на посаді майстра виробничого навчання він працював з 25.09.1991 року в той час, як посадові оклади майстрів виробничого навчання встановлювалися на рівні 14-17 тарифних розрядів, що визначено у примітці 10 п.12 розділу III наказу Міністерства освіти України від 15.04.1993р. № 102 з наступними змінами наказами № 252 від 25.07.1996 року та № 41 від 17.02. 1999 року. Зауважує, що в примітці 13 зазначено, що посадові оклади майстрів виробничого навчання розповсюджуються на всі типи установ освіти. Звертає увагу, що з 01.01.1993 року ставка його заробітної плати становила 19780 крб. та відповідно до розрахунку за додатком №1 Постанови КМУ N?45 від 25.01.1993 року, зарплата нарахована за 16 тарифним розрядом (2300х4,41?1, 95). Зазначає, що 01.06.1996 року посадовий оклад майстра виробничого навчання, встановлено в розмірі 119-145 грн. додатком №3 наказу Міністерства освіти
України № 252 від 25.07.1996 року у редакції наказу №7 від 11.01.1997 року. Отже, 16 тарифному розряду відповідає посадовий оклад 138,5 грн у той час, як йому з 01.06.1996р. було встановлено посадовий оклад в розмірі 76 грн, що, на думку заявника, не відповідає вказаному наказу, тому з 01.06.1996 року і до звільнення 06.09.2000 року встановлений йому відповідачем посадовий оклад не відповідав встановленому
нормативними документами для посади майстра виробничого навчання, що порушує його права і є підставою для задоволення позову.
2.Навчально-науковий інститут Український державний хіміко-технологічний університет Українського державного університету науки і технологій, якого згодом було змінено на належного відповідача у справі ухвалою від 24.12.2025 року, у відзиві звернув увагу, що позовна заява подана до неналежного відповідача, оскільки розпорядженням Кабінету міністрів України від 11.07.2023 року № 620-р «Про реорганізацію державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» та Придніпровської державної академії будівництва та архітектури», було вирішено погодитися з пропозицією Міністерства освіти і науки щодо реорганізації державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070758) та Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (код згідно з ЄДРПОУ 02070772) шляхом приєднання їх до Українського державного університету науки і технологій (код згідно з ЄДРПОУ 44165850). Зазначив, що оскільки навчальний заклад, у якому працював позивач відноситься, саме до закладів з вищим рівнем акредитації (3, 4 рівень), то посадовий оклад майстра виробничого навчання становив 85 грн. При цьому звертаємо увагу, що посадовий оклад ОСОБА_1 згідно з наказом становив 84 грн 21 коп у час коли він працював на повну ставку (13.01.1997 року) та 63 грн 15 коп, коли він працював на цій посаді на 0,75 ставки, що відповідає встановленому державою рівню заробітної плати для цієї категорії працівників. Крім того, звернув увагу суду на таке:
-позивач вже раніше звертався до суду щодо заявлених спірних правовідносин за результатом розгляду яких було винесено певні рішення. Так, у рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 року по справі №200/12859/15-ц було вказано, що порушень чинного законодавства при встановленні ОСОБА_1 ставки заробітної плати майстра виробничого навчання, не встановлено, у задоволенні позовних вимог відмовлено. При чому в цьому рішенні наводиться аналіз наданих в той час доказів, зокрема вказано, що заробітна плата позивача, згідно наданих ним документів, в 1996 році складала: січень-квітень - 141,07 грн. на місяць, травень - 164,08 грн., червень-липень - 148,74 грн. на місяць, серпень - 112,48 грн., вересень - 84,20 грн., жовтень - 42,10 грн., листопад - 100,73 грн., грудень - 105,15 грн. Позивачем також надано довідку про доходи за період з 01.01.2000 по 01.07.2000 року, згідно з якою його заробітна плата складала 97,00 грн. на місяць.
-Також суд у справі №200/12859/15-ц встановив, що позивач вже звертався до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-557/2000 з позовом до Українського Державного хіміко-технологічного університету про стягнення заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати, відшкодування моральної шкоди, в якому також обґрунтовував свої вимоги невідповідності встановленого йому посадового окладу наказу МОН №252 від 25.07.1996 року, проте у задоволенні позову йому також відмовили.
-У справі №200/12859/15-ц також було відкрито апеляційне провадження на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 та подано касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційно інстанції, проте за результатами розгляду, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 №200/12859/15-ц було залишено без змін, а отже встановлені судами факти і рішення є такими, що відповідають законодавству та ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.
-Постановою Верховного Суду у справі № 200/12859/15-ц вказано на правильність застосованої ставки заробітної плати позивача на підставі вказаних постанов з 01 липня 1996 року, що встановлена рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2000 року у справі № 2-557/2000, яке набрало законної сили. При цьому, з особової справи суди встановили, що 01 вересня 1996 року по 01 липня 1996 року та з 01 березня 2000 року по 06 вересня 2000 року позивач працював на тій же посаді, що й у період, який досліджувався судом при розгляді справи № 2-557/2000, його функціональні обов'язки не змінювалися.
Отже, з огляду на наведене, зазначив, що встановлений ОСОБА_1 посадовий оклад майстра виробничого навчання повністю відповідав чинному на той час законодавству, що підтверджується рішеннями судів у справах №200/12859/15-ц та № 2-557/2000, які були ініційовані позивачем раніше, а, отже, встановити позивачу з 01.06.1996 року місячний оклад згідно 16 тарифного розряду у сумі 138,5 грн та виплатити його з урахуванням подальшого підвищення та індексації до 06.09.2000 року не є можливим, враховуючи, що це суперечило б положенням законодавства на той час. Крім того, звернув увагу суду на строк позовної звернення до суду згідно ст. 233 Кодексу законів про працю України. За таких підстав вважає, що позивачем пропущений тримісячний строк зі зверненням з позовом до суду, оскільки, як убачається з вищевказаних рішень суду, останній знав про порушення свого права у 2000 році. З цих підстав просив у задоволенні позову відмовити.
II. Процесуальні дії у справі
3.Ухвалою суду від 21.11.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено судове засідання. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
4.Ухвалою суду від 11.12.2025 року судове засідання було відкладене.
5.Ухвалою суду від 24.12.2025 року здійснено заміну у цивільній справі неналежного відповідача - Навчально-науковий інститут Український державний хіміко-технологічний університет Українського державного університету науки і технологій, на належного відповідача - Український державний університет науки і технологій, розгляд справи відкладено.
6.Ухвалою суду від 14.01.2026 року судове засідання було відкладене.
7.Судове засідання 30.01.2026 року не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду.
8.Ухвалою суду від 13.02.2026 року судове засідання було відкладене.
9.Судове засідання 02.03.2026 року не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду.
10.Ухвалою суду від 19.03.2026 року судове засідання було відкладене.
III. Заяви, клопотання
11.Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
12.Відповідач - Український державний університет науки і технологій, у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином шляхом правлення судової повістки через систему «Електронний суд».
IV. Установлені судом фактичні обставини
13.Установлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з Українським державним хіміко-технологічним університетом та працював на різних посадах. Зокрема, 25.09.1991 року переведений з посади молодшого наукового співробітника НДЧ кафедри хімічного машинобудування на посаду майстра виробничого навчання тієї ж кафедри з окладом 315 руб у місяць.
14.Також установлено, що судами розглядались позовні заяви за позовом ОСОБА_1 до Українського Державного хіміко-технологічного університету, правонаступником якого є Український державний університет науки і технологій, щодо заробітної плати, про які суду стало відомо із відзиву відповідача до його заміни на належного.
15.Так, суд оглянув в судовому засіданні цивільну справу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-557/2000 за позовом ОСОБА_1 до Українського Державного хіміко-технологічного університету про стягнення заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати, відшкодування моральної шкоди.
16.З матеріалів вказаної справи вбачається, що позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що з 01.07.1996 року відповідач встановив оклад майстру виробничого навчання в розмірі 84 грн, що не відповідає посадовому окладу майстра виробничого навчання, встановленому наказом Міністерства освіти України від 25.07.1996 року № 252 та № 7 від 11.01.1997 року, згідно з якими йому оклад мав бути встановлений в розмірі 119-145 грн без врахування 15 відсотків за категорію ВНЗ. Просив стягнути з відповідача заробітну плату, невиплачену йому за період з 01.07.1996 по 01.03.2000 року, компенсацію за втрату частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати, відшкодувати моральну шкоду.
17.Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2000 року, залишеним без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Дніпропетровського обласного суду від 17.04.2000 року, в задоволенні зазначеного позову було відмовлено.
18.Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2000 року, залишеною без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Дніпропетровського обласного суду від 27.11.2000 року та ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 20.08.2001 року, заява ОСОБА_1 про скасування постановлених у справі рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами також залишена без задоволення.
19.Крім того, рішенням Бабушкінського суду міста Дніпра від 25.07.2016 року у справі № 200/12859/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2019 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Українського державного хіміко-технологічного університету про визнання ставки заробітної плати майстра виробничого навчання, нараховану відповідачем з 01.06.1996 року по 06.09.2000 року, не відповідною встановленої для цієї посади; визнання нарахування заробітної плати для посади майстра виробничого навчання не відповідною нормативним документам, неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, перерахунку відмовлено.
20.В обґрунтування зазначеного позову ОСОБА_1 зазначав, що отримав у відповідача відомості щодо нарахування заробітної плати для оформлення пенсії, з яких дізнався, що з червня 1996 року нарахування його заробітної плати було знижено. Указував, що працював на посаді майстра виробничого навчання у відповідача з 25.09.1991 року та має згідно Конституції України право на заробітну плату не нижче тієї, яка визначена законом. Із 01.01.1993 року його ставка заробітної плати складала 19 780 карбованців. Згідно розрахунку за додатком № 1 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 25.01.1993 року зарплата нарахована по 16 тарифному розряду. Вважав, що нарахована йому з 01.06.1996 року по 06.09.2000 року ставка заробітної плати не відповідає посадовому окладу майстра виробничого навчання, встановленому додатком № 3 наказу Міністерства освіти України № 252 від 25.07.1996 року в редакції наказу № 7 від 11.01.1997 року (119-145 грн). При цьому, посадові оклади майстрів виробничого навчання встановлюються на рівні 14-17 тарифних розрядів, що вказано у примітці 10 пункту 12 розділу ІІІ наказу Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102 з подальшими змінами наказами № 252 від 25.07.1996 року і № 41 від 17.02.1999 року.
21.Положеннями ст.82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено підстави звільнення від доказування. Так, частиною п'ятою зазначеної статті передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
22.Отже, обставини, встановлені у вищевказаних рішеннях суду у цивільних справах щодо ОСОБА_1 не потребують доказуванню у цій справі.
23.Указаними рішеннями суду встановлені такі факти.
24.Заробітна плата позивача, згідно наданих ним документів, в 1996 році складала: січень-квітень - 141,07 грн. на місяць, травень - 164,08 грн., червень-липень - 148,74 грн. на місяць, серпень - 112,48 грн., вересень - 84,20 грн., жовтень - 42,10 грн., листопад - 100,73 грн., грудень - 105,15 грн.
25.Із довідки про доходи № 1449 від 19.05.2015 року суди встановили, що за період з 01.01.2000 року по 01.07.2000 року заробітна плата позивача складала 97 грн на місяць.
26.Зі штатного розпису Українського державного хіміко-технологічного університету, суди встановили, що посада майстра виробничого навчання кафедри хімічного машинобудування належить до учбово-допоміжного персоналу.
27.В додатку № 1 до постанови КМУ від 29.05.1996 року № 565 в редакції постанови КМУ від 02.12.1996 року № 1458, визначено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів бюджетних установ і організацій в розділі І наводиться перелік посад професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації, серед яких відсутня посада майстра виробничого навчання.
28.Судами встановлено, що наказом № 7 від 11.01.1997 року «Про внесення змін і доповнень до наказу Міністерства освіти України № 252 від 25.07.1996 року «Про розміри посадових окладів /ставок заробітної плати/ працівників закладів освіти» затверджена нова редакція додатків № 1-15 до наказу Міністерства освіти України від 25.07.1996 року і керівникам установ освіти необхідно було встановити з 01.10.1996 року нові розміри посадових окладів/ставок заробітної плати працівникам закладів освіти. Оклад майстра виробничого навчання в установах освіти 1 і 2 рівня склав 119-145 грн (додаток № 3 до наказу), для 3 і 4 рівня акредитації - 85 грн (додаток № 10 до наказу).
29.З особової справи позивача суди встановили, що з 01.06.1996 року по 01.07.1996 року та з 01.03.2000 року по 06.09.2000 року ОСОБА_1 працював на тій же посаді, що й у період, який досліджувався судами при розгляді справи № 2-557/2000. Його функціональні обов'язки не змінювалися, ніяких змін умов праці позивача за цей час не відбувалось.
30.Судами всіх інстанцій констатовано, що позивачем не доведено порушення відповідачем вимог законодавства при застосуванні ставки заробітної плати за період з 01.06.1996 року.
V. Оцінка суду
31.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2025 року справа 129/1033/13-ц зазначила, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (частина третя статті 10, частина перша статті 60 ЦПК України у вказаній редакції). Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплювала стаття 61 ЦПК України у тій же редакції (близькі за змістом приписи визначені у частині третій статті 12, частині першій статті 13, частина перша статті 81, статті 82 ЦПК України).
32.Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
33.Як установлено судом в додатку № 1 до постанови КМУ від 29.05.1996 року № 565 в редакції постанови КМУ від 02.12.1996 року № 1458, визначено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів бюджетних установ і організацій в розділі І наводиться перелік посад професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації, серед яких відсутня посада майстра виробничого навчання.
34.Наказом № 7 від 11.01.1997 року «Про внесення змін і доповнень до наказу Міністерства освіти України № 252 від 25.07.1996 року «Про розміри посадових окладів /ставок заробітної плати/ працівників закладів освіти» затверджена нова редакція додатків № 1-15 до наказу Міністерства освіти України від 25 липня 1996 року і керівникам установ освіти необхідно було встановити з 01.10.1996 року нові розміри посадових окладів/ставок заробітної плати працівникам закладів освіти. Оклад майстра виробничого навчання в установах освіти 1 і 2 рівня склав 119-145 грн (додаток № 3 до наказу), для 3 і 4 рівня акредитації - 85 грн (додаток № 10 до наказу).
35.З 01.06.1996 року по 01.07.1996 року та з 01.03.2000 року по 06.09.2000 року ОСОБА_1 працював на тій же посаді. Його функціональні обов'язки не змінювалися, ніяких змін умов праці позивача за цей час не відбувалось.
36.Отже, позивачем не доведено порушення відповідачем вимог законодавства при застосуванні ставки заробітної плати за період з 01.06.1996 року, і достовірних, достатніх та належних доказі протилежного суду не представлено.
37.Ці факти встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили. Безпідставне заявлення тотожних позовних вимог у інших справах зі значними проміжками в часі без доведеності поважності причин не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Така поведінка заявника може свідчити про намагання піддати перегляду остаточні судові рішення, що є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
38.З урахуванням наведеного, надавши оцінку доказам с точки зору їх достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог, а тому у позові належить відмовити у повному обсязі.
V.1 Щодо строків згідно положень ст. 233 Кодексу законів про працю України
39.У розумінні частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітною платою є винагорода, яка обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
40.Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон №108/95-ВР), яка складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
41.Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
42.Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
43.Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
44.Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
45.Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці працівникам у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів (стаття 1, частина перша статті 5 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХII "Про індексацію грошових доходів населення").
46.Відповідно до частини першої статті 34 Закону №108/95-ВР компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
47.Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення) (частина перша, друга статті 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати").
48.На основі наведеного можна зробити висновок, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є складовими заробітної плати.
49.На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
50.Так, у вказаному Рішенні Конституційний Суд України керувався тим, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП, статей 33, 34 Закону №108/95-ВР такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
51.У пункті 2.2 цього Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
52.Отже кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.
53.З огляду на це спір про перерахунок заробітної плати та виплату з урахуванням підвищення та індексації стосується заробітної плати.
54.Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі №380/8976/21, від 29 листопада 2023 року у справі №560/11895/23 та від 14 грудня 2023 року у справі №600/4606/23-а, від 20 грудня 2024 року у справі №440/6875/24 та ін.
55.У справі заявлені позивачем вимоги про нарахування і виплату відповідних сум, які з огляду на наведену позицію Верховного Суду, відносяться до заробітної плати, охоплюють період з 01.06.1996 року по 06.09.2000 року.
56.Водночас до суду із цим позовом позивач звернувся 19.11.2025 року.
57.Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність порушень права заявника, питання щодо застосування строків звернення до суду з їх захистом згідно положень ст. 233 КЗпП України судом не розглядається.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
58.Оскільки згідно положень оп.1 ч.1 ст.5 Закон України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 12, 13, 76, 81, 141, 258-268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача - Український державний університет науки і технологій, про зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або уразі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після поверненняапеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.В. Давидовська