Справа № 199/3897/26
(1-кп/199/685/26)
іменем України
13.04.2026 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 12026052390000403 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Червоноград Львівської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом: водія-радіотелефоніста роти забезпечення руху інженерного батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «старший солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , т.м. НОМЕР_2 ,
який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.01.2026 № 18 старшого солдата ОСОБА_2 призначено на посаду водія-радіотелефоніста роти забезпечення руху інженерного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) старший солдат ОСОБА_2 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі Закон), аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (далі Переліку), хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.
Також, відповідно до ст. 13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.
Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.
Згідно з вимогами ст. 25-28 Закону придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Проте старший солдат ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин.
У зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
Старший солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді водія-радіотелефоніста роти забезпечення руху інженерного батальйону військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у військовому званні старший солдат, в порушення ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», ст. 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу психотропних речовин, приблизно 26.02.2026, більш точний час та дату не встановлено, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту психотропної речовини, перебуваючи в с. Криниці Краматорського району Донецької області, за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у мобільному додатку «Telegram» у невстановленої особи особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено: PVP (1-феніл-2-пролідин-л-пентан-1-он), вказавши адресу отримання відділення № 1 ТОВ «Нової пошти», розташоване за адресою: Донецька область, смт. Новодонецьке, вул. Гагаріна, буд. 15, отримавши номер товарно-транспортної накладеної посилки (№20451378038454) з вказаною вище психотропною речовиною.
У подальшому, 28.02.2026, реалізуючи свій протиправний умисел, старший солдат ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що раніше відправлена на його ім'я посилка з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено: PVP (1-феніл-2-пролідин -л-пентан-1-он), прибула до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Донецька область, смт. Новодонецьке, вул. Гагаріна, 15, прибув за вказаною адресою для отримання посилки.
Того ж дня старший солдат ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» був зупинений працівниками поліції біля відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Донецька область, смт. Новодонецьке, вул. Гагаріна, 15, добровільно повідомив про наявність у нього психотропної речовини та надав для огляду отриману ним посилку. Під час огляду місця події в період часу з 16 години 38 хвилин по 16 годину 44 хвилин працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет в якому знаходилась кристалічна речовина, масою 15,0273, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1- іл-пентан-1-он), маса PVP становить 12,2878 г, тобто у великому розмірі, яку старший солдат ОСОБА_2 , діючи умисно, незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі, заявив про щиросердне каяття у вчиненому та показав, що дійсно він придбав для власного споживання психотропну речовину у великому розмірі.
У судовому засіданні всі учасники судового провадження не оспорювали обставини, при яких скоєне кримінальне правопорушення, тому суд, за згодою всіх учасників судового провадження, вважав не доцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються; прокурор просив суд призначити обвинуваченому покарання в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 34000 грн, обвинувачений ОСОБА_2 погодився з думкою прокурора щодо виду та розміру покарання.
Згідно приписів ч. 3 ст. 349 КПК України судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має середню освіту, неодружений, військовослужбовець військової служби за контрактом у військовому званні «старший солдат», за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання на ОСОБА_2 скарг не надходило.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що ОСОБА_2 проходить військову службу, захищаючи України від військовій агресії російської федерації, приймаючи до уваги його щире каяття у вчиненому, суд погоджується з думкою прокурора щодо виду та розміру покарання і вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.
Керуючись ст. 369, 371-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, у сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) (квитанція № 615) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1