Провадження №3/447/245/26
Справа №447/120/26
14.04.2026 місто Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності,
23.12.2025 о 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражалася нецензурною лайкою, кричала, налякавши його, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
23.12.2025 о 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме виражалася нецензурною лайкою, кричала, налякавши його, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
23.12.2025 о 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме виражалася нецензурною лайкою, кричала, налякавши її, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП постановою судді від 14.04.2026, справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ЄУН 447/120/26, номер провадження 3/447/245/26, ЄУН 447/121/26, номер провадження 3/447/246/26, та ЄУН 447/122/26, номер провадження 3/447/247/26 об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі номер 447/120/26, номер провадження 3/447/245/26.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судові засідання не з'являлася, хоча належним чином повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справ.
На адресу суду повернулось поштове відправлення, яким ОСОБА_1 надсилались судові повістки про виклик до суду на 19.02.2026, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також на адресу суду повернулось поштове відправлення, яким ОСОБА_1 надсилались судові повістки про виклик до суду на 14.04.2026, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Окрім цього, ОСОБА_1 було повідомлено про виклик до суду шляхом направлення СМС повідомлення на номер телефону, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
З огляду на викладене, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання неодноразово не з'явилася, приходжу до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозаписучих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст. 252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.п.16,14, ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Статтею 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Диспозиція частини другої статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211024 від 06.01.2025, з якого вбачається, що 23.12.2025 о 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражалася нецензурною лайкою, кричала, налякавши його, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю.
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211023 від 06.01.2025, з якого вбачається, що 23.12.2025 о 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме виражалася нецензурною лайкою, кричала, налякавши його, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю.
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211022 від 06.01.2025, з якого вбачається, що 23.12.2025 о 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме виражалася нецензурною лайкою, кричала, налякавши її, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 від 06.01.2026, відповідно до якої визначено низький рівень небезпеки для постраждалої особи;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_3 від 06.01.2026, відповідно до якої визначено низький рівень небезпеки для постраждалої особи;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_5 від 06.01.2026, відповідно до якої визначено низький рівень небезпеки для постраждалої особи;
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ;
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.01.2026;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.01.2026;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 06.01.2026;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.01.2026;
Також до матеріалів справи долучено рапорти старшого інспектора чергового ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Скрипець Г.М. та рапорти інспектора СЮП ВП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтинанта поліції Уляни Змроць.
Суддя вважає, що вказані рапорти за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, яким поліцейський інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість дій поліцейських. Вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.173-2КУпАП, доведена.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП у випадку вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки, відносно ОСОБА_1 до суду надійшло три справи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.173-2 КУпАП, які об'єднано в одне провадження та розглядаються одночасно одним складом суду, стягнення накладається із дотриманням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.
Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення з дотриманням вимог ст.36 КУпАП в межах санкції за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Також, відповідно до ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи ЗУ "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Враховуючи обставини справи, особу ОСОБА_1 , яка вперше притягується до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, оцінку ризиків повторного вчинення домашнього насильства, суд не вбачає підстав для направлення її на проходження програми в порядку ст. 39-1 КУпАП.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з неї судовий збір.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.27,33,40-1,173-2,283,284,294 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та з врахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення за ч.2 ст.173-2 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.
Суддя Роман ДЖУС