Cправа № 127/9123/26
Провадження № 1-кс/127/3671/26
Іменем України
07 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , яка полягає в нерозгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 від 04 березня 2026 року, поданого в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №42025022110000237, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2025 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , яка полягає в нерозгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 від 04 березня 2026 року, поданого в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №42025022110000237, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2025 року.
Скарга мотивована тим, що слідчим відділом Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025022110000237, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2025 року, в рамках якого ОСОБА_5 , 1992 р.н., підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 , перебуваючи в масажному салоні ТОВ «КОМФОРТСЕРВІСЕГОГРУП» по вул. Князів Коріатовичів, 155 в м. Вінниця близько 10 год 48 хв забезпечила надання сексуальних послуг громадянину ОСОБА_6 , роз'яснила йому порядок та види сексуальних послуг, оголосила їх вартість, дала можливість клієнту обрати, з ким він хоче провести час, запросивши кількох дівчат, та отримала грошові кошти в сумі 4700 грн. за надання послуг сексуального характеру. За даними слідства зазначене підтверджується протоколом про результати здійснення НСРД від 14.01.2026, а саме матеріалами аудіо-відеоконтролю відносно громадянина ОСОБА_6 . При цьому до протоколу додається носій інформації microSD інв. № 1878т/26 від 09.01.2026 з відеозаписом події. Копію зазначеного протоколу було надано стороні захисту для ознайомлення разом із клопотанням про обрання підозрюваній запобіжного заходу, однак носій інформації з відеозаписом наданий не був.
04 березня 2026 адвокатом ОСОБА_3 було направлено клопотання слідчому СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про надання для ознайомлення та перегляду відеозапису, який є додатком до протоколу про результати здійснення НСРД від 14.01.2026, а саме аудіо-відеоконтроль відносно громадянина ОСОБА_6 , а також про призначення експертизи по вказаному відеозапису. Згідно даних Укрпошти зазначене клопотання було отримано уповноваженою особою Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 09.03.2026, однак всупереч вимогам ст.220 КПК України станом на день звернення до суду з даною скаргою, відомостей про розгляд клопотання та його результати відсутні, що дає підстави вважати, що в даному випадку має місце бездіяльність слідчого.
У зв'язку з наведеним адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив суд визнати незаконною бездіяльність слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , яка полягає в нерозгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 від 04 березня 2026 року, поданого в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №42025022110000237, внесеного до ЄРДР 16 травня 2025 року, та зобов'язати слідчого розглянути зазначене клопотання, повідомивши заявника про результати його розгляду.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку.
Разом з тим, 06 квітня 2026 року засобами системи «Електронний суд» до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд скарги за його відсутності, у якій він також зазначив, що вимоги скарги підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Згідно вимог ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
При цьому відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є також диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
З огляду на наведене, зважаючи на наявні в матеріалах справах докази належного повідомлення учасників судового розгляду про дату, час та місце судового розгляду справи, слідчий суддя не бачить перешкод для здійснення розгляду даної скарги за відсутності учасників розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Тож судовий розгляд здійснювався за відсутності фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст.2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ч. 1 та ч.3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності уповноважених осіб під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Тому, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов'язані вчинити у відповідності до КПК України, і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк;
3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування, а лише щодо невиконання ними обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Так статтею 220 КПК України на слідчого, дізнавача, прокурора покладено обов'язок розглянути клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
В ході судового розгляду справи, слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025022110000237, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2025 року, в рамках якого ОСОБА_5 , 1992 р.н., підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України.
04 березня 2026 адвокатом ОСОБА_3 на адресу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області засобами поштового зв'язку правлено клопотання (слідчому ОСОБА_4 ) про надання для ознайомлення та перегляду відеозапису, який є додатком до протоколу про результати здійснення НСРД від 14.01.2026, а також про призначення експертизи вказаного відеозапису.
Згідно відомостей АТ «Укрпошта» зазначене клопотання було отримано уповноваженою особою Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 09.03.2026, разом з тим, як зазначено в скарзі та не спростовано в судовому засіданні, станом на день подання до суду скарги, слідчим не розглянуто.
В розумінні кримінального процесуального законодавства України клопотання - це звернення в усній або письмовій формі сторони кримінального провадження, потерпілого чи учасників процесу, які наділені таким правом (сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник), до слідчого, прокурора про виконання будь-яких процесуальних дій під час досудового розслідування.
Згідно п.19 ч.1 ст.3 КПК України сторонами кримінального провадження є:
- з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом;
- з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Таким чином, враховуючи наведене, проаналізувавши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скарги в частині зобов'язання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 розглянути у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку клопотання адвоката ОСОБА_3 від 04 березня 2026 року, поданого в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42025022110000237, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2025 року, та повідомити заявника про результати його розгляду.
Щодо вимог скарги про визнання бездіяльності слідчого неправомірною слідчий суддя звертає увагу особи, яка подала скаргу, що відповідно дост. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги. Визнання бездіяльності неправомірною не передбачено нормами зазначеної статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Отже, оскільки до повноважень слідчого судді при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування не віднесено прийняття рішення про визнання бездіяльності уповноважених осіб неправомірною, в цій частині у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 303-307, 309, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 розглянути у встановленому законом порядку клопотання адвоката ОСОБА_3 від 04 березня 2026 року, поданого в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42025022110000237, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2025 року, та повідомити заявника про результати його розгляду.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_8