Cправа № 127/11849/15-к
Провадження № 1-кс/127/4104/26
Іменем України
07 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_4 , про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 від розгляду судової справи №127/11849/15-к (провадження № 1-в/127/101/26) за клопотанням адвоката ОСОБА_3 про звільнення засудженої ОСОБА_4 від відбування покарання, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_4 , про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 від розгляду судової справи №127/11849/15-к (провадження № 1-в/127/101/26) за клопотанням адвоката ОСОБА_3 про звільнення засудженої ОСОБА_4 від відбування покарання.
Заява мотивована тим, адвокатом ОСОБА_3 до Вінницького міського суду Вінницької області в порядку ст.537 КПК України було подано клопотання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку ОСОБА_4 , засудженої вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.07.2016 за ч.3 ст.190 КК України. Матеріали зазначеного вище клопотання передано на розгляд раніше визначеному складу суду в особі судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 . Однак, на переконання сторони захисту, суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 на підставі п.5 ч.1 ст.75 КПК України не може брати участь у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , з огляду на порушення встановленого ч.3 ст.35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.
Зокрема, як вбачається з вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 11.07.2016, судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 в суді першої інстанції здійснювався під головуванням судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 . Частною 9 статті 35 КПК України регламентовано, що склад суду є незмінним для кримінального провадження. Однак аналіз змісту положень та визначень, наведених в п.10 ч.1 ст.3, п.24 ч.1 ст.3, п.14 ч.1 ст.537 та ст.539 КПК України дає в своїй сукупності підстави вважати, що регламентований в розділі VIII КПК України порядок вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, являє собою окреме судове провадження, на яке поширюються вимоги ч.3 ст.35 КПК України. При цьому крему увагу суду при заявленні відводу адвокат звертає на відсутність в матеріалах судової справи №127/11849/15-к (провадження 1-в/127/101/26) протоколу автоматизованого розподілу, що свідчить, на його переконання, про незаконність складу суду.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку. Разом з тим, 06.04.2026 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності, де також зазначив, що заяву про відвід підтримує та просить її задовольнити.
Відповідно до частини третьої статті 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Тож зважаючи на наведене вище та з огляду на наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення учасників судового розгляду про дату, час та місце розгляду справи, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дану заяву про відвід за відсутності учасників судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У зв'язку з наведеним судовий розгляд здійснювався за відсутності фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали заяви та матеріали судової справи №127/11849/15-к (провадження 1-в/127/101/26) слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно статті 129 Основного Закону суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Аналогічне положення міститься і у частині 1 статті 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно якого кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Дані положення кореспондуються з нормами статті 22 КПК України, згідно частини шостої якої суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Тож можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Згідно пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Критерії, за якими можна визначити, чи є суд, що розглядає справу, об'єктивним та неупередженим, знайшли своє відображення в усталеній судовій практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Також, у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року ЄСПЛ дійшов висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Незалежність і об'єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого і загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений статтями 75 та 76 КПК України.
Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Так в суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді (п.1 ч.1 ст.35 КПК України).
Матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях), яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів (ч.2 ст.35 КПК України).
Відповідно до положень ч.3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч.9 ст.35 КПК України склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому згідно визначення, наведеного в п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
В свою чергу, судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п.24 ч.1 ст.3 КПК України).
В даному випадку адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , засудженої вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.07.2016 під головуванням судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 .
Питання, які стосуються виконання судових рішень, урегульовані Розділом VIII КПК України. Зокрема, згідно ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
При цьому варто звернути увагу на положення ч.12 ст.35 КПК України, за змістом якої особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно п. 82.7 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо заяви та клопотання з процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.
Пунктом 83 даного Положення передбачено, що передача судової справи раніше визначеному в судовій справі судді, судді-доповідачу оформлюється протоколом, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Так в матеріалах судової справи №127/11849/15-к (провадження № 1-в/127/101/26) міститься протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2026 (а.с.18).
Таким чином, обставини, передбачені п.5 ч.1 ст.75 КПК України, в даному випадку не знайшли свого підтвердження, а заявлений відвід ґрунтується на особистих переконаннях заявника та тлумаченні норм права на власний розсуд.
Інших підстав, передбачених ст. 75 КПК України, що виключають участь судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 про звільнення засудженої ОСОБА_4 від відбування покарання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_4 , про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 від розгляду судової справи №127/11849/15-к (провадження № 1-в/127/101/26) за клопотанням адвоката ОСОБА_3 про звільнення засудженої ОСОБА_4 від відбування покарання, - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_6