Справа № 569/21001/25
15 квітня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді
ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №12025181010001546 від 16.07.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, КК України, -
ОСОБА_4 у період часу з 20 год. 11 хв. 31 березня 2025 року по 16 год. 14 хв.
01 квітня 2025 року, за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленою у ході проведення досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділені у інше кримінальне провадження, перебуваючи у м. Рівне, маючи спільний умисел на несанкціоноване втручання у роботу інформаційної (автоматизованої) системи, керуючись корисливим мотивом, із метою власного матеріального збагачення, несанкціоновано втрутився у роботу інформаційної (автоматизованої) системи Інтернет-банків «Monobank» і «Pumb Online», шляхом відкриття рахунків та входу до них за допомогою мобільних додатків «Monobank» і « Pumb Online », встановлених на мобільний телефон марки «Apple Iphone X» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , незаконно використавши при цьому персональні дані ОСОБА_7 та пароль входу до них, до яких напередодні шляхом обману отримав доступ, що призвело до витоку інформації щодо належних потерпілому банківських рахунків АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_2 і АТ «Пумб» № НОМЕР_3 , незаконного доступу та подальших дій з ними.
Крім того, у період часу з 20 год. 11 хв. 31 березня 2025 року по 16 год. 14 хв. 01 квітня 2025 року, ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленою у ході проведення досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділені у інше кримінальне провадження, перебуваючи у м. Рівне, маючи спільний умисел на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, із метою власного матеріального збагачення, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за допомогою всесвітньої мережі Інтернет, оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентськими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , мобільного телефона марки «Apple Iphone X» з ІМЕІ: НОМЕР_1 та мобільних додатків «Monobank» і «Pumb Online», використовуючи дебетовий електронний банківський рахунок, виданий на ім'я ОСОБА_7 , до якого шляхом обману останнього, під приводом виводу криптовалюти з електронного гаманця, напередодні отримав доступ, незаконно оформив на його ім'я кредитні електронні банківські рахунки в АТ «УніверсалБанк» на суму 25 000 грн і в АТ «Пумб» на суму 5 000 грн, з яких переказав грошові кошти на власний банківський картковий рахунок АТ «Креді Агріколь Банк» № НОМЕР_6 у сумі 3 000 грн і на належний невстановленій у ході проведення досудового розслідування особі банківський картковий рахунок АТ «Пумб» № НОМЕР_7 у сумі 26 446,88 грн, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 30 000 грн.
Крім того, 11 травня 2025 року, приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 14 А, ОСОБА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, із метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, шляхом обману ОСОБА_7 , представившись службовою особою правоохоронних органів, під приводом вирішення проблемних питань щодо вигаданого відкритого кримінального провадження відносно нього з органами поліції, прокуратури та суду, заволодів та в подальшому розпорядився на власний розсуд належними останньому грошовими коштами у загальній сумі 11 000 грн, які останній самостійно перерахував на його банківський рахунок АТ «Креді Агріколь Банк» № НОМЕР_8 , чим завдав потерпілому майнової шкоди у вказаному розмірі.
Дії ОСОБА_4 , які виразились у несанкціонованому втручанні у роботу інформаційної (автоматизованої) системи, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислюваної техніки, у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України відповідно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні злочинів визнав повністю, зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушень, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся, під час розгляду кримінального провадження повністю відшкодував заподіяну шкоду потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, не заперечив проти проведення судового розгляду за спрощеною процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 КПК України, зміст цих обставин та їх наслідки йому роз'яснені та є зрозумілими. Вид і міру покарання поклав на розсуд суду.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочинів, підтвердивши викладене в обвинувальному акті та фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з'ясувавши думку учасників судового процесу, роз'яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, за згодою учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі, що характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень та її мотиви, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.
Аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, останній надав показання стосовно обставин вчинення інкримінованих йому злочинів, які повністю узгоджуються зі встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України як несанкціоноване втручання у роботу інформаційної (автоматизованої) системи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно відповідно.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочинів, тяжкості наслідків, що настали.
За положеннями ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , які передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданої шкоди в ході судового розгляду.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлено.
ОСОБА_4 неодружений, раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, алкогольними напоями не зловживає.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України, які відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами та передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
З урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом'якшує та обтяжує відповідальність, даних про особу обвинуваченого, який є раніше несудимим, та з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у скоєному, позиції прокурора, згідно якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження волі, сторони захисту, потерпілого у справі, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.
Разом з тим, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення, буде цілком відповідати тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись статтями 12, 50, 63, 65-67, 70, 190, 361 КК України, ст.ст. 349, 368, 370, 373, 377, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши покарання:
- за ч. 2 ст. 361 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України під час відбуття іспитового строку, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Виконання покарання в частині виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Початок строку виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_8