іменем України
(заочне)
Справа №377/86/26
Провадження №2/377/225/26
15 квітня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
02 лютого 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник АО «АПОЛОГЕТ» адвокат Усенко Михайло Ігорович, посилаючись на статті 15-16, 207, 514, 525-527, 530,610, 615, 626-627, 629, 1054 ЦК України, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 101519339 від 24.09.2023 в розмірі 11865 гривень, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 24.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений електронний договір про споживчий кредит № 101519339, згідно з умовами якого відповідач отримав 3 000 гривень кредиту зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «МІЛОАН» вчинили дії, визначені статтями 11-12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до кредитного договору № 101519339 від 24.09.2023) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором. ТОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач не виконав умови кредитного договору, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору на повернення отриманих коштів, сплату процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 865,00 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000 гривень; заборгованості за процентами у розмірі 8 295 гривень; заборгованості за комісією у розмірі 570 гривень. 28 лютого 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 101519339 від 24.09.2023, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 , в зв'язку з чим у ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» виникло право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101519339 від 24.09.2023 в розмірі 11 865 гривень (а. с. 2-5).
Ухвалою судді від 02 березня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі на 25 березня 2026 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням представника позивача було витребувано із Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» інформацію щодо надходження на рахунок, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , кредитних коштів в розмірі 3 000 гривень за період з 24.09.2023 по 29.09.2023 (а. с. 42-44).
Ухвалою суду від 25 березня 2026 року приєднано до матеріалів справи інформацію з АТ «ТАСКОМБАНК» № 696/47.7.-БТ від 12.03.2026 та виписку по рахунку НОМЕР_2 за період з 24.09.2023 по 29.09.2023, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , які надійшли до суду 18 березня 2026 року на виконання ухвали судді від 02 березня 2026 року, та відкладено судовий розгляд справи на 15 квітня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 60-61).
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, 15.04.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Усенка М.І. надійшло клопотання, в якому він просив розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач повторно в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт повернуто до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом доданими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 15 квітня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 вересня 2023 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створив та заповнив анкету-заяву на кредит № 101519339, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання, інформацію про щомісячні доходи (зв. ст. а. с. 19).
З Анкети-заяви на кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 погоджені наступні умови кредитування: сума кредиту - 3 000 гривень; строк кредиту - 30 днів; дата повернення кредиту - 24.10.2023; ставка процентів - 2,00 % за кожен день користування; комісія за надання кредиту 570 гривень, нараховується одноразово за ставкою - 19,00 % одноразово (а. с. 20).
Анкета-заява на кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 101519339, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, підтвердження зміни умов, обробку, підписання договору, обробку.
Отже, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.
24 вересня 2023 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту № 101519339, в якому викладено основні умови кредитування (а. с. 17).
24 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит № 101519339, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами (далі - кредитний договір № 101519339) (а. с. 11-16).
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору № 101519339 кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
В пункті 1.2. кредитного договору № 101519339 зазначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 3 000 гривень.
З пунктів 1.3.-1.4. кредитного договору № 101519339 вбачається, що кредит надається загальним строком на 120 днів з 24.09.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 24.10.2023 (рекомендована дата платежу) (підпункт 1.3.1.). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 22.01.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (підпункт 1.3.2.). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 24.10.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 22.01.2024 (останнього дня строку кредитування).
Як вбачається з пунктів 1.5.1.-1.5.3. пункту 1.5., пункту 1.6. кредитного договору № 6747452, комісія за надання кредиту: 570 гривень, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 800,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8 100,00 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору № 101519339 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 2.2.1. кредитного договору № 101519339, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.3. договору, в один з термінів (дат), вказаних в п. 1.4.. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3. договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2., в сумі та на умовах, визначених п. 2.3. договору.
Пунктом 2.2.2. кредитного договору № 101519339 передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3. договору.
В пункті 2.4.1. кредитного договору № 101519339 визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно з п. 1.4. договору. Завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати інших платежів. Закінчення поточного періоду призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов'язань позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4, п. 3.2.5, 3.2.6. договору.
Пунктом 3.2.6. кредитного договору № 101519339 визначено, що кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав, відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Відповідно до пункту 3.3.2. кредитного договору № 101519339 позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1.-1.5. та пунктом 2.4. цього договору.
Як вбачається з Графіку платежів, що є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року, дата видачі кредиту - 24.09.2023; дата платежу- 22.01.2024; загальна вартість кредиту - 13 470,00 гривень, в тому числі: кредит - 3 000 гривень; комісія за надання кредиту - 5 70 гривень; проценти за користування кредитом - 9 900 гривень (зв. ст. а. с. 16).
Згідно із довідкою ТОВ «МІЛОАН» № б/н від 10 вересня 2025 року, підписаної генеральним директором ТОВ «МІЛОАН» Вініченком О.В., відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року, ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор 769551, дата і час відправки ідентифікатора позичальнику 24.09.2023 15:29:23, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор +38 099 206 78 43 (а. с. 19).
З платіжного доручення № 73113976 від 24.09.2023 видно, що 24.09.2023 ТОВ «МІЛОАН» було перераховано на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 3000 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору 101519339 (зв. ст. а. с. 20).
Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 101519339 від 24 вересня 2023 року, що долучений до матеріалів справи, розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», заборгованість за кредитним договором № 101519339 від 24.09.2023 станом на 22.01.2024 становить 11 865,00 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 000 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 295 гривень, що нараховані за період з 25.09.2023 по 22.01.2024, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 570 гривень (а. с. 21-22).
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
28 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» було укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ-Т (зв. ст. а. с. 22-30).
Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024, додаткової угоди № 1 від 04.02.2025 до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ-Т від 28.02.2024, Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 28 лютого 2024 року до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», платіжної інструкції № 75540 від 28 лютого 2024 року, Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 105-МЛ/Т від 28.02.2024, вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 101519339 від 24 вересня 2023 року в розмірі 11 865 гривень, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (зв. ст. а. с. 22 - зв. ст. а. с. 32).
Питання дійсності договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т, укладеного 28 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28 лютого 2024 року, недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.
29 грудня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було відправлено відповідачу ОСОБА_1 претензію № 23403292/3769 від 29.12.2025, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вимагало від відповідача виконати зобов'язання за кредитним договором № 101519339 від 24 вересня 2023 року та негайно погасити заборгованість в розмірі 11 865 гривень протягом трьох днів, що підтверджується копією досудової вимоги № 23403292/3769 від 29.12.2025, проте вказана претензія залишилась не виконаною відповідачем (а. с. 33).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статей 626, 628, статті 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року було укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п'ята статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Частиною другою вказаною статті передбачено, що способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року, довідку б/н від 10.09.2025 ТОВ «МІЛОАН», в якій зазначено, що договір про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року підписаний позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор - 769551, дата і час відправки ідентифікатора позичальнику 24.09.2023 15:29:23, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор +38 099 206 78 43, електронний договір містить особисті дані позичальника, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП та номер особистого платіжного засобу НОМЕР_1 . Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.
Отже, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог статтей 11 і 12 Закону № 675-VIII.
Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Вказані обставини свідчать про належне укладення договору про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З інформації АТ «ТАСКОМБАНК» № 1696/47.7.-БТ від 12.03.2026 та виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 24.09.2023 по 29.09.2023, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , вбачається, що в АТ «ТАСКОМБАНК» на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 в гривнях, операції за яким можуть здійснюватися за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , 24.09.2023 здійснено безготівкове зарахування коштів в сумі 3 000 гривень (а. с. 55-57).
Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 101519339 від 24.09.2023, що долучений до матеріалів справи, розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», заборгованість за кредитним договором № 101519339 від 24.09.2023, станом на 22.01.2024 становить 11 865 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 000 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 295 гривень, що нараховані за період з 25.09.2023 по 22.01.2024 в межах строку кредитування, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 570 гривень (а. с. 21).
Вказаний розмір заборгованості відповідачем не спростований.
Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року, договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28 лютого 2024 року, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного договору та їх неналежного виконання відповідачем, суд вважає правильним задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року в розмірі 11 865 гривень, з яких: 3 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 8 295 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом; 570 гривень - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107, укладеного 01 липня 2025 року між Адвокатським об'єднанням «Апологет» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»; копію ордеру серії ВС № 1408806, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уповноважило адвоката Усенка М.І. на представництво його інтересів у судах загальної юрисдикції; копію Акту № Д/14059 наданих послуг (правової (правничої) допомоги), який є Додатком до договору № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, підписаного 05 січня 2026 року між Адвокатським об'єднанням «Апологет» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», згідно з яким сторони підтверджують факт надання Адвокатським об'єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень укладеного між ними договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025. Виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025: боржник - ОСОБА_1 ; кредитний договір № 101519339 від 24.09.2023. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000 гривень; копію детального опису наданих послуг до Акту № Д/14059 від 05.01.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, відповідно до якого АО «Апологет» надано наступні послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хвилин, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години, погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хвилин, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 години 30 хвилин, подання заяви до суду від імені клієнта, всього 6 годин 30 хвилин (а. с. 36- зв. ст. а. с. 37).
Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом АО «Апологет» Усенком М.І. правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107, укладеного 01 липня 2025 року.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01) , пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи час, затрачений адвокатом Усенком М.І. на надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101519339, укладеного 24 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , види виконаних робіт (наданих послуг), зазначених у детальному описі наданих послуг до Акту № Д/14059 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, Акті № Д/14059 наданих послуг (правової (правничої) допомоги), який є Додатком до договору № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, підписаному 05 січня 2026 року між Адвокатським бюро «Апологет» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», суд вважає, що розмір витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою, в сумі 8 000 гривень є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем суду не надано.
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101519339 від 24 вересня 2023 року в розмірі 11 865 гривень, з яких: 3 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 8 295 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом; 570 гривень - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662 гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 15 квітня 2026 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька