Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1073/26
Провадження № 1-кп/376/214/2026
"14" квітня 2026 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквири Київської області матеріали кримінального провадження №12026111260000018 від 13.01.2026 за обвинуваченням
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шамрївка Сквирського району Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-
В провадженні Сквирського районного суду Київської області знаходиться вказане кримінальне провадження.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , в обґрунтування якого посилався на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до останнього міри запобіжного заходу, тому запобіжний захід необхідно продовжити.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав захисника.
Так, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосований ухвалою Сквирського районного суду Київської області 15.01.2026 у вигляді «тримання під вартою».
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 12.03.2026 строк тримання під вартою продовжено до 14 квітня 2026 року.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину.
Санкцією ч.2 ст. 121 КК України передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення була предметом перевірки слідчого судді та на стадії обрання запобіжного заходу та його продовження.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи суворість можливого покарання за вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відсутність міцних соціальних зв'язків, суд вважає обґрунтованим наявність ризику переховуватися від суду.
Також, враховуючи наявність свідків по справі, які ще не допитані в суді, з урахуванням тяжкості злочину, суд вважає наявним та обґрунтованим ризик щодо можливості обвинуваченого в разі перебування на волі впливати на свідків з метою уникнення можливого покарання.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строків тримання під вартою обвинуваченому, судом не встановлено.
Достатніх даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.
Таким чином, суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в межах строку, визначеного законом.
Норми п.2 ч.4 ст.183 КПК України надають суду право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства щодо потерпілого, суд вважає за недоцільне визначити йому розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176-178, 183, 194, 197,314-316, 331, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 12 червня 2026 року включно з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 - для відома та виконання, вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1