Справа № 381/5773/25
Провадження №2/369/7871/26
08.04.2026 року м. Київ
Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Худинець Д.С.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, -
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
06.04.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що рішення Банку від 08.10.2024 є внутрішнім документом Банку, який спрямований на встановлення наявності/ відсутності підозр, про відмову від підтримання ділових відносин/встановлення неприйнятно високого ризику або про відхилення висновку, та який діє у межах цієї юридичної особи. Таке Рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (позивача), не є актом у розумінні приписів пункту 10 частини 1 статті 20 ГПК (які мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта), тому не може порушувати будь-які права таких осіб внаслідок прийняття цього Рішення. Натомість односторонній правочин у формі Повідомлення, вчинений відповідачем на підставі Рішення (Висновку/службової записки), вже породжує юридичні наслідки для позивача. З огляду на викладене, позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" від 08.10.2024, викладеного у формі службової записки шаблон №100202 напрямку "Фінансовий моніторинг" № E.17.U.0.0/4-7649847 від 08.10.2024 року "Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин, не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції, адже не направлене на поновлення (і не здатне поновити) прав позивача незалежно від юрисдикції суду. З огляду на зазначене, вважає що провадження в справі у вказаній частині позовних вимог підлягає закриттю оскільки спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції, а також у зв'язку із тим, що після відкриття провадження справи за позовною заявою поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішуються.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання, просив суд задовольнити.
У судовому засіданні позивач заперечував щодо закриття провадження у справі, просив суд відмовити у задоволенні заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.1ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При зверненні до суду з позовом, ОСОБА_3 просив суд:
1. Визнати недійсним правочин від 08.10.2024 року - Рішення АТ КБ «ПриватБанк» щодо односторонньої відмови від обслуговування рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_4 у Приватбанку, і для користування якими Приватбанк випустив на ім'я ОСОБА_4 дві банківські картки: «Універсальна» за № НОМЕР_1 для розрахунків у гривні, та «Для виплат» за № НОМЕР_2 для розрахунків у доларах США, що вчинений АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до листа від 09.10.2024 р. за № 20.1.0.0.0/7-241009/284.
2. Зобов'язати Відповідача - АТ КБ «ПриватБанк» до виконання зобов'язань по обслуговуванню рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_4 у Приватбанку, і для користування якими Приватбанк випустив на ім'я ОСОБА_4 2 банківські картки: «Універсальна» за № НОМЕР_1 для розрахунків у гривні, та «Для виплат» за № 4149499073862417 для розрахунків у доларах США, шляхом здійснення операцій з розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог законодавства, забезпечуючи обмін технологічною та іншою інформацією між сторонами.
До позову додані такі додатки: 1) повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговування шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 09.10.2024 р. №20.1.0.0.0/7-241009/284; 2) конверт, який надсилався АТ КБ «Приватбанк»; 3) заява ОСОБА_1 від 08 жовтня 2024 р.; 4) квитанція № 4714120 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, та спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На даній стадії провадження суд позбавлений можливості надати оцінку зазначеним доводам без дослідження всіх обставин справи та доказів у їх сукупності.
Закриття провадження у справі є виключним процесуальним наслідком, який може обмежити право особи на доступ до правосуддя, а тому підлягає застосуванню лише у разі безумовних та очевидних підстав, передбачених законом, які наразі відсутні.
Тобто, враховуючи обставини, зазначені представником відповідача про закриття провадження у справі, суд на початку розгляду справи не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та вважає дане клопотання по суті передчасним.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ