Справа № 367/492/26
Іменем України
15 квітня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
в складі: головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ", Марушевської Вікторії Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 367/492/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 березня 2026 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКИЙ» заборгованість зі сплати житлово - комунальних послуг у розмірі 29 189 (двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) гривень 19 копійок, 3% річних в розмірі 1 407 (одна тисяча чотириста сім) гривень 48 копійок та інфляційні втрати у розмірі 4 001 (чотири тисячі одна) гривня 19 копійок, а всього 34 597 ( тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто сім) гривень 86 копійок та сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
17 березня 2026 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд здійснити розподіл судових витрат шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ " УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ" витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибула надал суду письмову заяву, в якій просила розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення у її відсутності, заяву підтримала у повному обсязі та просила суд її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу по даній справі позивачем надано наступні копії документів: копія ордеру на надання правничої ( правової) допомоги серії АІ № 1618611, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію договору № 1902/1 про надання правничої допомоги від 19.02.2024 року, копію додаткової угоди до договору № 1902/1 про надання правниї допомоги від 19.02.2024 року, в якій зазначено види та обсяг правничої допомоги,вартість цих послуг, час витрачений на надання послуг та загальна сума гонорару 5000,00 грн, копія акту приймання - передачі наданих послуг від 13 березня 2024 року та копія детального опису наданої правничої допомоги від 13 березня 2026 року ( а.с.97-106).
Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню 5 000,00 грн.
Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ", Марушевської Вікторії Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 367/492/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ КОЦЮБИНСЬКЕ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 ( п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий суддя М.П. Одарюк