"15" квітня 2026 р. Справа № 363/4598/24
15 квітня 2026 року Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Вишгород скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій,-
13.04.2026 року ОСОБА_3 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною скаргою в якій просила: скасувати постанову слідчого від 01.04.2026 року про відмову в задоволенні клопотання, зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання від 12.03.2026 року з урахуванням викладених у ньому обставин та наданих доказів, надавши їм належну процесуальну оцінку та своєчасно ознайомити її з прийнятим рішенням/постановою, надіславши копію на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати слідчого вчинити певну дію, а саме вжити заходів, спрямованих на забезпечення збереження криптоактивів, у тому числі шляхом вирішення питання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст. 170 КПК України.
Скарга обґрунтована тим, що в СВ Вишгородського РУП ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024111150001078 за ч. 4 ст. 190 КК України. 01.04.2026 т.в.о. слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання від 12.03.2026 року. Скаржниця вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Ще при поданні заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також у подальших клопотаннях заявницею було надано: сертифікат власника акаунту криптовалютної біржі Kuna із історією переказів; виписку банківської установи щодо перерахування коштів на біржу (у тому числі через сервіс kunakodbot), скріншоти з публічного блокчейн-оглядача (TronScan), які відображають рух криптоактивів. Зазначені дані у своїй сукупності підтверджують: джерело походження коштів, їх конвертацію у криптоактиви, подальший рух активів у блокчейні. Висновок слідчого про те, що надані матеріали мають «інформаційний характер», є необґрунтованим, оскільки такі відомості підлягають перевірці та процесуальній оцінці відповідно до вимог КПК України. У постанові відсутня будь-яка оцінка наданих сертифіката біржі, банківських документів, даних публічного блокчейну. Фактично наведені докази не були спростовані, не перевірені та не оцінені належним чином. Орган досудового розслідування фактично самоусунувся від перевірки наданих потерпілою даних. Слідчий обґрунтовує відмову відсутністю достатніх доказів для накладення арешту на майно. Разом з тим, для застосування заходів забезпечення кримінального провадження достатньо наявності обґрунтованих підстав вважати, що майно: пов'язане з кримінальним правопорушенням; може бути доказом; існує ризик його втрати або відчуження. Надані мною відомості свідчать про рух криптоактивів та їх можливе подальше переміщення, що об'єктивно створює ризик втрати такого майна. Посилання у постанові на «передчасність» заявлених вимог є безпідставним, оскільки саме на стадії досудового розслідування і мають вживатися заходи для збереження доказів та майна. Відкладення таких дій нівелює ефективність кримінального провадження. Слідчим у постанові зроблено висновок про відсутність належних доказів належності криптоактивів потерпілій, однак такий висновок є передчасним та необґрунтованим. Потерпілою ще на стадії подання заяви про кримінальне правопорушення та у подальших клопотаннях було надано: сертифікат власника акаунту криптовалютної біржі Kuna із історією транзакцій; банківські документи, що підтверджують перерахування коштів на біржу; дані публічного блокчейну (TronScan), що відображають рух криптоактивів; матеріали листування з особою, яка вчинила шахрайські дії. Зазначені відомості у своїй сукупності підтверджують походження коштів, їх конвертацію у криптоактиви та подальший рух, що підлягає перевірці в порядку, передбаченому КПК України. Водночас слідчим не наведено жодних доводів, які б спростовували ці обставини, а також не зазначено про вжиття будь-яких заходів для їх перевірки. Фактично висновок про «інформаційний характер» наданих матеріалів зроблено без їх належного дослідження та оцінки, що свідчить про формальний підхід до розгляду клопотання. За таких обставин відмова у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження при наявності даних про рух криптоактивів створює реальний ризик їх подальшого відчуження та втрати, що прямо суперечить завданням кримінального провадження.
В судове засідання скаржниця ОСОБА_3 не з'явилась, в прохальній частині скарги розгляд скарги просила проводити за її відсутності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив.
У зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст.107 КПК України.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали скарги, додані до неї документи, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України, серед іншого, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; розумність строків, тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
Судом встановлено, що в провадженні Вишгородського РУП ГКНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12024111150001078 від 03.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
12.03.2026 року ОСОБА_3 звернулась до слідчого Вишгородського ВП ГУНП в Київській області із клопотанням про вчинення невідкладних процесуальних дій в якому просила: визнати речовими доказами у кримінальному провадженні належні мені криптоактиви - токени USDT у сумі 2220, що були перераховані двома первинними переказами на один криптогаманець, а надалі мігрували разом із коштами інших потерпілих на різні криптоадреси, із залученням сертифіката власника біржі Кипа та скріншотів переказів як доказів власності та руху коштів; вжити заходів забезпечення кримінального провадження щодо зазначених криптоактивів, а саме: накласти арешт та/або інші процесуальні заходи на всі криптоактиви, що походять від зазначених шахрайських транзакцій, незалежно від поточного розміщення коштів у блокчейні; звернутися безпосередньо до емітента токенів USDT - Tether Limited щодо замороження (freeze) криптоактивів, що походять від шахрайських переказів; вжити інші заходи для забезпечення майна, що є предметом кримінального правопорушення та забезпечення можливості його повернення потерпілому.
Постановою т.в.о. слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 01.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №12024111150001078, у зв'язку з тим, що заявлене клопотання спрямоване на визначення тактики досудового розслідування, що не відповідає положенням кримінально процесуального законодавства та виходить за межі прав, наданих учаснику провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається, у тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Крім того, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з резолютивної частини, яка, у тому числі, повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, слідчий, всебічно та повно дослідивши матеріали кримінального провадження №12024111150001078 від 03.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України прийняв процесуальне рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , яке прийнято у формі постанови від 01.04.2026 року.
Встановлені слідчим суддею та вище перелічені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що слідчим всебічно, повно й неупереджено досліджені всі обставини кримінального провадження, оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, містить зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Беручи до уваги, що п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України передбачено право слідчого, який є самостійним в процесуальній діяльності (ч. 1 ст. 36 КПК України), проводити безпосередньо слідчі дії лише в необхідних випадках, враховуючи, що оскаржувана постанова від 01.04.2026 року відповідає вимогами ст. 110 КПК України, суд не вбачає підстав для її скасування та відповідно задоволення скарги ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст.220, 303, 307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1