справа № 361/3712/26
провадження № 1-кс/361/567/26
щодо розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження
02 квітня 2026 р. м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцїї скаргу, подану адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 27.02.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116130000035 від 04.02.2026,
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого дізнавача СД Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 27.02.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116130000035 від 04.02.2026.
Обґрунтовуючи скаргу, заявник вказав, що постанова слідчого, винесена у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, є передчасною, протиправною, необґрунтованою та такою, що ухвалена без належного досудового розслідування
Мотивуючи скаргу заявник зазначив, що з матеріалів справи зрозуміло, що було скоєно кримінальне правопорушення та вірно кваліфіковано, проте не розуміло з яких причин не розслідується дане правопорушення. Так, кримінальне провадження № 12026116130000035 було ініційовано на підставі заяви ОСОБА_4 щодо заволодіння її грошовими коштами в сумі 50050 грн громадянкою ОСОБА_6 . Обставини справи вказують на те, що у серпні 2024 року потерпіла перерахувала зазначену суму на банківський рахунок ОСОБА_6 як позику, проте остання кошти не повернула. Дізнавач у своїй постанові приходить до висновку про відсутність події кримінального правопорушення, мотивуючи це наявністю між сторонами виключно цивільно правових відносин. Однак такий висновок є юридично неспроможним оскільки, у мотивувальній частині постанови дізнавач посилається на відсутність «умислу на заволодіння грошовими коштами... на момент їх отримання», що фактично вказує на відсутність складу злочину (пункт 2 частини 1 статті 284 КПК України). Натомість у резолютивній частині провадження закривається на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 КПК України - у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення .
Верховний Суд неодноразово наголошував, що подія правопорушення - це факт вчинення діяння, тоді як склад правопорушення - це його правова кваліфікація. У цій справі факт перерахування коштів підтверджено, а отже, подія мала місце. Закриття провадження за відсутністю події за наявності доведеного факту передачі майна є грубим порушенням процесуального закону. Дізнавачем було повністю проігноровано той факт, що ОСОБА_6 попередньо визнала вину та детально розказала про механізм вчинення нею дій, спрямованих на заволодіння коштами.
Відповідно до статті 94 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний оцінити сукупність усіх доказів. Ігнорування показань особи, яка сама вказує на наявність у неї шахрайського умислу, свідчить про неповноту та однобічність розслідування, що є безумовною підставою для скасування постанови слідчим суддею.
Одним з основних аргументів оскаржуваної постанови є твердження про те, що невиконання договірних зобов'язань автоматично переводить справу в площину цивільного судочинства. Проте, актуальна практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (зокрема, постанова від 10 березня 2025 року у справі № 466/5535/23 ) вказує на зовсім інший підхід. Визначальним для розмежування шахрайства та цивільно-правового спору є не форма правовідносин (позика, договір, усна домовленість), а зміст намірів особи в момент отримання майна. Якщо особа бере кошти в борг, заздалегідь знаючи, що не буде їх повертати, або використовує для отримання коштів завідомо неправдиві відомості, такі дії становлять склад шахрайства.
У справі ОСОБА_4 дізнавач посилається на те, що потерпіла «добровільно» перерахувала кошти. Це є помилковим хибним рішенням правоохоронних органів, оскільки шахрайство за своєю природою передбачає саме «зовнішню добровільність» передачі майна потерпілим. Потерпілий діє добровільно лише тому, що він введений в оману щодо справжніх намірів винної особи.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 466/5535/23, якщо справжній умисел особи полягав лише в отриманні грошей (корисливий мотив), а не у виконанні зобов'язання, дії слід кваліфікувати як шахрайство за ст. 190 КК України. Більше того, попередня поведінка ОСОБА_6 (неодноразове повернення менших сум) може свідчити про створення нею «бази довіри» для вчинення подальшого, більш масштабного заволодіння майном, що є однією з форм зловживання довірою.
Вважає, що дізнавачем не перевірено зізнання ОСОБА_6 , не допитано свідків, формально дотримано, але висновки мають упереджений характер на користь підозрюваної, доводи потерпілої про зізнання ОСОБА_6 повністю проігноровані у постанові, провадження тривало лише 23 дні до моменту закриття, що свідчить про поспішність без перевірки фактів.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив вимоги скарги задовільнити.
Дізнавач СД Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
На виконання вимог ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2026 до суду надійшли матеріали кримінального провадження № 12026116130000035 від 04.02.2026 для огляду.
Відповідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність дізнавача не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
Згідно вимог п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Дослідивши скаргу та додані до неї копії документів, матеріали кримінального провадження №12026116130000035 від 04.02.2026, слідчим суддею встановлено таке.
В провадженні Броварського РУП ГУНП в Київській області перебувало кримінальне провадження 12026116130000035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Постановою старшого дізнавача СД Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 27.02.2026 вказане кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю в діянні події кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно з ч.5 ст.110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Дослідивши зміст оспорюваної постанови, слідчий суддя дійшов висновку, що її зміст не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Дізнавачем у постанові не наведені підстави для закриття кримінального провадження, а також відсутні посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами. Належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування, у постанові слідчого не наведено.
Під час розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні, дізнавачем не зазначені обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм не надано належну правову оцінку, не досліджено та не проаналізовано їх у сукупності.
Оцінивши доводи скарги, матеріали кримінального провадження та зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасним та таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Як убачається зі змісту постанови, дізнавач, посилаючись на відсутність події кримінального правопорушення, фактично надав оцінку відсутності складу кримінального правопорушення, зокрема умислу на заволодіння грошовими коштами, що свідчить про внутрішню суперечливість висновків та неправильне застосування положень п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
При цьому досудове розслідування проведено формально, без забезпечення повноти та всебічності дослідження обставин: доводи заявника належним чином не перевірені, обставини можливого заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою не з'ясовані, необхідні слідчі (розшукові) дії не проведені, що унеможливлює обґрунтований висновок про відсутність події кримінального правопорушення.
Сам по собі факт добровільного перерахування грошових коштів та наявність між сторонами довірчих відносин не виключає ознак кримінального правопорушення, оскільки потребує перевірки наявності умислу на заволодіння майном на момент їх отримання.
За таких обставин висновок дізнавача про виключно цивільно-правовий характер правовідносин є передчасним і необґрунтованим.
Слідчий суддя звертає увагу, що обов'язковими елементами складу кримінального правопорушення є суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу кримінального правопорушення у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.
Слідчий суддя вважає, що в постанові дізнавача про закриття кримінального провадження не обґрунтовані мотиви, на підставі яких дізнавач дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Закриття кримінального провадження є одним зі способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Питання про визнання досудового розслідування неповним та таким, що не відповідає кримінальним процесуальним нормам відноситься до повноважень слідчого судді при виконанні функції судового контролю в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя наділений компетенцію на прийняття рішень, якими може зобов'язати слідчого, дізнавача, прокурора вчинити певну процесуальну дію або прийняти певне рішення по кримінальному провадженню або вирішити питання про законність процесуальних рішень слідчого, дізнавача, прокурора в рамках кримінального провадження.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що досудове розслідування проведено не повно, під час його здійснення не встановлені всі обставини справи, тому постанова дізнавача не може вважатись такою, що відповідає вимогам закону, а відтак підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 9, 283, 284, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Постанову старшого дізнавача СД Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 27.02.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116130000035 від 04.02.2026 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12026116130000035 від 04.02.2026 повернути до Броварського РУП ГУНП в Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1