Справа № 359/4234/26
Провадження № 1-кп/359/537/2026
Іменем України
15 квітня 2026 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
за наслідками проведення підготовчого судового засідання у відкритому судовому засіданні, з технічною фіксацією, в режимі відеоконференції, у кримінальному провадженні №12026111100000267, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2026, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Білопілля Сумської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Степанован Республіки Вірменія, громадянина Республіки Вірменія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду.
Обвинувачені та їх захисники, а також потерпілий та його представник, у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дійшов до наступних висновків.
Дане кримінальне провадження, відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підсудне Бориспільському міськрайонному суду Київської області.
Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. п. 4-8, 10 ч. 1, ч.2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Розгляд вказаного кримінального провадження необхідно здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні, оскільки обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, що беруть участь у судовому засіданні, на даній стадії є наступним: прокурор, обвинувачені та їх захисники, потерпілий та його представник.
Крім того, прокурор звернувся до суду з письмовими клопотаннями про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що підстави, за яких було обрано запобіжний захід, не змінились, і не зважаючи на зменшення ризиків вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків і не гарантуватиме можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби. Звертав увагу суду на те, що його підзахисний має орендоване житло терміном на 6 місяців, починаючи з 06.04.2026. Крім того ОСОБА_12 - наймач квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , попереджений про обов'язки, які можуть бути покладені на ОСОБА_5 у разі застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. На підтвердження вказаних обставин стороною захисту надано відповідні докази.
Обвинувачений ОСОБА_13 у судовому засіданні підтримав думку захисника.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби. Звертав увагу суду на те, що ОСОБА_4 має орендоване житло терміном на 12 місяців, починаючи з 13.04.2026.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Потерпілий та його представник у підготовчому судовому засіданні наполягали на задоволенні клопотань сторони захисту, оскільки жодних претензій до обвинувачених потерпілий не має.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу
Вирішуючи заявлені сторонами клопотання, суд зазначає, що згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження цього заходу, про що має бути зазначено в судовому рішенні.
Зокрема, у справі «Sergey Volosyuk v. Ukraine», рішення від 12 березня 2009 року, Європейський суд з прав людини наголосив, «саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув'язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину, є обов'язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою…».
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
У межах даного провадження необхідно дослідити можливість застосування стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 альтернативних запобіжних заходів.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, при цьому суд вважає доведеним стороною обвинувачення наявність ризику можливості переховування від суду, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винуватими, у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, а також ризику вчинення ними іншого кримінального правопорушення. Проте, зважаючи на позицію потерпілого, а також відсутність характеризуючих даних відносно обвинувачених, на думку суду, достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання ОСОБА_4 та ОСОБА_14 покладених на них процесуальних обов'язків, є домашній арешт, який полягає у забороні обвинуваченим залишати житло за місцем їх постійного проживання за адресами, орендованого для них житла, у період часу з 22 години до 06 години, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
При цьому, суд вважає доцільним покласти на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, який розглядає кримінальне провадження; повідомляти суд і прокурора про зміну місця проживання; не відвідувати розважальні заклади; не відлучатися за межі Київської області без дозволу прокурора та суду, терміном на 2 місяці, тобто до 15 червня 2026 року що, на думку суду, достатньо забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених і відповідатиме вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 176 - 179, 183, 194 - 197, 314 - 316, 369 - 372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12026111100000267, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2026, по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України на 12 год. 00 хв. 24 квітня 2026 року.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників, а також потерпілого та його представника.
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу його підзахисному - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_10 змінити на домашній арешт, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло за місцем його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 години до 06 години, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, на строк 2 місяці, тобто до 15 червня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_10 прибувати за кожною вимогою до суду, який розглядає кримінальне провадження; повідомляти суд і прокурора про зміну місця проживання; не відвідувати розважальні заклади; не відлучатися за межі Київської області без дозволу прокурора та суду.
Звільнити ОСОБА_10 з під варти у залі суду негайно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_15 , що у разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу його підзахисному - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_4 змінити на домашній арешт, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло за місцем його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години до 06 години, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, на строк 2 місяці, тобто до 15 червня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, який розглядає кримінальне провадження; повідомляти суд і прокурора про зміну місця проживання; не відвідувати розважальні заклади; не відлучатися за межі Київської області без дозволу прокурора та суду.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти у залі суду негайно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити відповідним органам Національної поліції, на яких покласти контроль за поведінкою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_10 під час дії відносно останніх запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_16