Справа № 358/1893/25 Провадження № 2/358/162/26
(про прийняття до свого провадження
та залишення позовної заяви без руху)
14 квітня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., вирішуючи питання про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
06.10.2025 до Богуславського районного суду Київської області через підсистему «Електронний Суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 107 211 (сто сім тисяч двісті одинадцять) гривень 66 копійок та судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 головуючим суддею визначено суддю Тітова М.Б. (а.с. 96).
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 16.10.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.98).
Справа суддею Тітовим М.Б. по суті не розглянута.
23 лютого 2026 року на підставі розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області № 17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 358/1893/25, у зв'язку з ухваленням 10 лютого 2026 року Вищою радою правосуддя рішення № 184/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Богуславського районного суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України» (а.с. 103).
27.02.2026 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 104).
Дослідивши матеріалами справи, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 11 ст. 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 213 ЦПК України, справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти дану справу до свого провадження.
У відповідності до частини восьмої статті 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .
Згідно відповіді № 2583976 від 09.04.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації: 08.10.2021 (а.с. 106).
Дослідивши подану позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона подана з порушенням вимог статей 175-177 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Пунктами 17 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 № 270 (далі Правила) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв'язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов'язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов'язковим додатком.
Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Отже, належними доказами направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №761/9285/17 зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
У даній справі позовна заява ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подана до суду представником через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». До заяви додані докази направлення позовної заяви відповідачу ОСОБА_1 на адресу, зазначену у позові: АДРЕСА_2 , а саме: опис вкладення № 1746035 від 04.10.2025 з поіменним переліком документів та квитанцію № 1746035 від 04.10.2025 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» про сплату рахунку за послуги друку та доставки.
Як вбачається з опису вкладення від 04.10.2025, поіменний перелік документів, що надсилалися відповідачу, не відповідає додаткам, зазначеним у позовній заяві, а саме додатки за №1, 2, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 відсутні в описі вкладення від 04.10.2025.
Крім того, зазначені в описі документи передані оператору в електронному вигляді.
Згідно з наданою квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» № 1746035, у графі «Інформація про відправлення» зазначено тип доставки «Склад-Склад», а не за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .
Також квитанція містить відомості про сплату послуг друку та доставки (60,00 грн - пересилання, 119,40 грн - друк документів).
ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» є оператором поштового зв'язку, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку.
З Правил надання послуг поштового зв'язку, розміщених на офіційній веб-сторінці вказаного оператора поштового зв'язку вбачається, що відправлення приймаються Поштовою службою «Е-ПОСТ» для пересилання в електронному вигляді через офіційний веб-сайт Поштової служби «Е-ПОСТ», мобільні застосунки та через сервіс обміну даними (АРІ) з корпоративними (відомчими) інформаційними системами (п.2.8). Всі відправлення, отримані від відправників в електронному вигляді, друкуються поштовою службою «Е-ПОСТ» у варіанті двостороннього чорно-білого друку, якщо інше не обумовлено договором з суб'єктом господарювання. Кожен вкладений документ друкується з нового аркушу (п.5.1).
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи, що подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено законом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд зазначає, що при зверненні з позовом позивач зобов'язаний надати докази направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих документів рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення. Надані ж докази свідчать, що відповідні документи сформовані оператором поштового зв'язку на підставі електронних даних та не скріплені власноручним підписом представника позивача. Отже, такі документи не узгоджуються з вимогами ч. 8 ст. 43 та ст. 95 ЦПК України і не можуть розцінюватися як належне підтвердження виконання обов'язку з направлення відповідачу копій позовних матеріалів.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, а саме - абзацом 27 пункту 2, передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Крім того, згідно з пунктом 61 Правил № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, повинен бути зазначений номер поштового відправлення, а за бажанням відправника - може бути опущена вартість вкладених предметів.
Зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2024 року у справі №487/2777/23, 13 січня 2020 року у справі № 910/28408/15, 26 березня 2020 року у справі № 910/9962/16, викладено правову позицію, згідно з якою належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих документів є саме бланк опису вкладення із зазначеним номером поштового відправлення, завірений працівником поштового зв'язку, разом із фіскальним чеком або квитанцією про відправлення.
Отже, подані до суду копії опису вкладення без зазначеного номера поштового відправлення та квитанція, які не підтверджують факт відправлення документів за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, не можуть вважатися належним підтвердженням виконання позивачем обов'язку, передбаченого статтями 43, 95, 177 ЦПК України.
Такі недоліки порушують принципи змагальності сторін і рівності учасників процесу перед законом і судом, оскільки відповідач позбавляється можливості своєчасно ознайомитись із позовними матеріалами, надати свої пояснення та докази.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що обов'язок позивача щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів виконаний неналежним чином.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки дану позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження, а саме:
- надати належні докази надсилання відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання копії позовної заяви та всіх без винятку доданих до неї копій документів, які є додатком до позовної заяви, а також розрахунковий документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо);
У пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу 5 (п'яти) денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Згідно з ч.13 ст.187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись статтями 33, 175, 177, 185, 254, 260, 261 ЦПК України, суддя,
Прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зв кредитним договором.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зв кредитним договором - залишити без руху.
Надати заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 5 (п'яти) денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву у відповідності до вимог ч.13 ст.187 ЦПК України буде залишено без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/
Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя К. І. Буравова