Справа № 743/1346/25
Провадження № 2/743/94/26
15 квітня 2026 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Макаревича Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.01.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір №76199692, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 6500 гривень. ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.
14.06.2021 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали договір факторингу № 14/06/21. Згідно вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача.
Загальна сума заборгованості становить 16754,46 гривень, а саме: 6500 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 10254,46 гривень - заборгованість за сумою відсотків.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 08.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.11.2025.
17.11.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.01.2026 розгляд справи відкладено до 27.02.2026 з метою повторного виклику відповідача.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2026.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися. Повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.
Виходячи з наведеного, з урахуванням положень частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України, судом 15.04.2026 постановлена ухвала про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
За правилом частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
12.01.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №76199692. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором R8bGTF59ev.
Відповідно до пунктів 2, 2.1, 2.2, 2.3 договору сума позики складає 5000 гривень, строк кредитування 21 день, дата повернення позики 01.02.2024, процентна ставка/день 2,5%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70 %, пеня 2,70 %.
14.01.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору позики №76199692. Додаткова угода підписана одноразовим ідентифікатором 7bmD2EO2GN.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди, позикодавець збільшує суму наданої позики 5000 гривень на 1500 гривень. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 6500 гривень.
На підставі наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за договором позики на загальну суму 5595,54 гривень.
14.06.2021 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали договір факторингу № 14/06/21.
13.06.2022 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/21, відповідно до якої договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.
Згідно з вказаним договором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до реєстру боржників від 19.08.2024 № 30 загальна сума заборгованості (з урахуванням часткової сплати) за кредитним договором №76199692 становить 16754,46 гривень, а саме: 6500 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 10254,46 гривень - заборгованість за сумою відсотків.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що узгоджується із статтями 6, 627 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог частини 1 статті 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з частиною 1 статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частиною 1 статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 № 6-979цс15.
Таким чином позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Надані матеріали підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, а також правонаступництво позивача як нового кредитора на підставі договору відступлення права вимоги.
Водночас, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Задля об'єктивного розгляду справи суд застосовує висновки, зроблені в постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, де зокрема зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника («за користування кредитом»).
Відповідно до пункту 2.2 договору строк позики 21 день.
Згідно з пунктом 4 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.
Системне тлумачення вищезазначених пунктів дозволяє дійти висновку, що вони регламентують питання обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів як за фактичну кількість календарних днів користування кредитом в межах строку, на який надавався кредит, тобто за правомірну поведінку позичальника («за користування кредитом»), так і за прострочення погашення кредиту, тобто за неправомірну поведінку позичальника як міру відповідальності.
Таким чином проценти за користування кредитом слід нараховувати виключно на строк, на який надано позику, тобто 21 день, по 01.02.2024.
При цьому суд зазначає, що якщо грошове зобов'язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов'язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов'язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов'язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
За таких обставин розрахунок процентів, здійснений поза межами строку кредитування, не ґрунтується на умовах договору та вимогах закону, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та долучених доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, судової практики Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6500 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 12.01.2024 по 01.02.2024 у розмірі 3337,50 гривень, які підлягають задоволенню.
Також суд враховує часткову сплату боргу відповідачем в розмірі 5595,54 гривень. Відповідно загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача складає 4241,96 (6500+3337,50-5595,54) гривень.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 гривень.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (25,3%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 766,40 гривень.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором № 76199692 від 12.01.2024 в розмірі 4241 (чотири тисячі двісті сорок одна) гривня 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 766 (сімсот шістдесят шість) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 15.04.2026.
Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ