Справа № 587/205/26
08 квітня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно,
Встановив:
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - мати ОСОБА_1 .. За життя, 20.11.2015 р. ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла доньці - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема, входять земельна ділянка к.н. 5924789500:05:003:0085, площею 0,4204 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 09.02.2021 р. позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку 5924789500:05:003:0085, площею 0,4204 га. 01.05.2025 р. від приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. позивачка отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, відповідно до якої після смерті ОСОБА_2 залишилось недоотримане спадкове майно, яке складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте у позивача відсутні правовстановлюючі документи на будинок, відповідно до довідки виданої ДП «БТІ Регіональна агенція технічної інвентаризації» КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради № 03-1-01/21 від 22.01.2025 р., право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за колгоспом ім. Ульянова, тому провести державну реєстрацію за ОСОБА_2 , неможливо. Просила визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 82,7 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., тамбур - а2, погребу - п/г, сараю - Б, вбиральня - В, ґанок - а3, ґанок - а4, огорожі - 1-2, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання позивач та її представник не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі позовні вимоги підтримала.
Від представника відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі, у вирішенні спору покладається на розсуд суду..
Дослідивши матеріали справ суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.8)
20.11.2015 р. ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Юнаквською сільською радою, зареєстрований в реєстрі за № 158, відповідно до якого все своє майно заповіла доньці - ОСОБА_1 (а.с.45) Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема, входять земельна ділянка кадастровий номер 5924789500:05:003:0085, площею 0,4204 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
09.02.2021 р. позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку 5924789500:05:003:0085, площею 0,4204 га. (а.с.10-11.
01.05.2025 р. від приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. позивачка отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, відповідно до якої після смерті спадкодавиці залишилось недоотримане спадкове майно, яке складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте у спадкоємиці відсутні правовстановлюючі документи на будинок, відповідно до довідки виданої ДП «БТІ Регіональна агенція технічної інвентаризації» КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради № 03-1-01/21 від 22.01.2025 р., право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за колгоспом ім. Ульянова, тому провести державну реєстрацію за ОСОБА_2 , неможливо ( а.с.11-13).
Відповідно до довідки Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не приватизована (а.с.22). Відповідно до архівної довідки Об'єднаного трудового архіву Сумської районної ради ОСОБА_2 в період з 1973 року по 1995 рік працювала в колгоспі ім. Ульянова, КСП ім. Ульянова, на різних посадах. (а.с.22-23). Відповідно до історичної довідки до фонду № 71 Колгосп ім. Ульянова, колективне сільськогосподарське підприємство «Юнаківське», наданої Об'єднаним трудовим архівом Сумської районної ради, в сільськогосподарському підприємстві, розташованому в селі Юнаківка Сумського району Сумської області були проведені слідуючі реорганізації: до 1950 року колгоспи ім. Петровського, «Большовик», «17 Партз'їзд», «Жовтень», «Червона Армія»; з 1950 року об'єднано в с/г артіль ім. Леніна; з 1969 року с/г артіль ім. Ульянова; з 1972 року колгосп ім. Ульянова; 13.10.1992 року колгосп ім. Ульянова реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ульянова (КСП ім. Ульянова); 29.06.1995 року КСП ім. Ульянова реорганізоване в сільськогосподарське акціонерне пайове товариство закритого типу (САПЗТ ім. Ульянова); 05.03.1999 року САПЗТ ім. Ульянова перейменоване в сільськогосподарське закрите акціонерне товариство ім. Ульянова (СЗАТ ім. Ульянова); 02.03.2002 року СЗАТ ім. Ульянова реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство «Юнаківське» (КСП «Юнаківське»); 24.12.2002 року КСП «Юнаківське» реформоване в приватне підприємство агрофірму «Юнаківка», яке не являється правонаступником КСП «Юнакіське». Згідно розпорядження голови Сумської Райдержадміністрації № 118 від 19.03.2003 року архівні матеріали господарства за 1943 - 2002 роки передані на зберігання в Юнаківську сільську раду (а.с.23).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Колективне сільськогосподарське підприємство «Юнаківське», ідентифікаційний код 03778740 припинено,
Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, належність правовстановлюючих документів встановлюється відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно регулюється Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що набрав чинності з 27.01.2005.
Оскільки житловий будинок, що є предметом даного позову, збудований у 1984 році, тобто до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то порядок реєстрації зазначеного житлового будинку повинен був проводитися відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, право власності на отримане до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його виникнення, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Питання набуття та реєстрації права власності у 1967 - 1991 роках регулювались, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56 (далі Інструкція).
Згідно п. 1 Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Реєстрація проводилась на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком №1 (п. 7 Інструкції). Інструкція не передбачала обов'язкової реєстрації будинків у сільських населених пунктах.
За змістом вищезазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Так, за приписами п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Відповідно до довідки про показники об'єкта нерухомого майна ТОВ «ДП'РЕГІОНАЛЬНА АГЕНЦІЯ ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ» від 26.03.2025 р. об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 складається з: А-1 житловий будинок, а2 тамбур, п/г погріб, Б сарай, В вбиральня, а3 ґанок, а4 ґанок, № 1-2 огорожі. Рік спорудження 1984, загальна площа будинку 82,7 кв.м., житлова площа будинку 39,5 кв.м. (а.с.13-17). Відповідно до виписок з по-господарських книг в період з 1986 по 2020 рік будинок за адресою: АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 (а.с.17-20). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав відомості про державну реєстрацію права власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 в ДРРП відсутні .
Відповідно п.3.3. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За таких обставин суд вважає, що необхідно визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 82,7 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., тамбур - а2, погребу - п/г, сараю - Б, вбиральня - В, ґанок - а3, ґанок - а4, огорожі - 1-2, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст..ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296 ЦК України,
вирішив:
Визнати за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 82,7 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., тамбур - а2, погребу - п/г, сараю - Б, вбиральня - В, ґанок - а3, ґанок - а4, огорожі - 1-2, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко