Справа № 585/3374/25
Номер провадження 2/585/56/26
13 квітня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у підготовчому судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України, Роменський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту батьківства, внесення змін в актовий запис, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України, Роменський ВДРАЦС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ГУ ПФ України в Сумській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , і просить: 1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та встановити факт батьківська, а саме: що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце народження: селище Діброва Роменського району Сумської області, громадянина України), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про смерть № 391, складений 03.06.2025 Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; місце смерті м. Тернопіль, Тернопільська області, Україна) є біологічним батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; актовий запис про народження № 01, складений 16.01.2008 Виконавчим комітетом Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області; місце народження: селище діброва Роменського району Сумської області, Україна). Внести зміни до актового запису № 01 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного 16.01.2008 Виконавчим комітетом Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце народження селище Діброва Роменського району Сумської області, Україна; громадянина України. Інші відомості в актовому записі № 01 від 16.01. 2008 про народження дитини - ОСОБА_1 залишити без змін. Обов'язок щодо внесення змін в актовий запис № 01 від 16.01.2008 про народження дитини ОСОБА_1 покласти на Роменський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 2. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити та встановити факт батьківська, а саме: що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце народження: селище Діброва Роменського району Сумської області, громадянина України), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про смерть № 391, складений 03.06.2025 Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; місце смерті м. Тернопіль, Тернопільська області, Україна) є біологічним батьком ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; актовий запис про народження № 12, складений 25.09.2008 Виконавчим комітетом Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області; місце народження: селище діброва Роменського району Сумської області, Україна). Внести зміни до актового запису № 12 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного 25.09.2008 Виконавчим комітетом Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце народження селище Діброва Роменського району Сумської області, Україна; громадянина України. Інші відомості в актовому записі № 25 від 25.09.2008 про народження дитини - ОСОБА_5 залишити без змін. Обов'язок щодо внесення змін в актовий запис № 25 від 25.09.2008 про народження дитини ОСОБА_5 покласти на Роменський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В підготовче засіданні сторони та їх представники не прибули.
Позивачі та їх представник, в позовній заяві та пізніше поданих заявах, клопотали про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої просили поставити наступне питання:
Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , біологічною бабусею дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ?
Проведення експертизи просила доручити експертам Медико-генетичного центру «МАМА ПАПА» (вул. Троїцька, 17 м. Суми 4000).
Представник відповідача у відзиві на позов вказав наступне: «Розуміючи абсолютну слабкість своєї доказової бази, Позивачі вдаються до єдиного можливого процесуального інструменту - клопотання про призначення судової Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.09.2025 7 молекулярно-генетичної експертизи та намагання використати відмову Відповідачки від її проведення як доказ на свою користь, посилаючись на статтю 109 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідачка визнає, що висновок судово-генетичної експертизи є вагомим доказом. Проте, позиція Верховного Суду є збалансованою. Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 367/4662/22, «висновок судової молекулярно-генетичної експертизи у справах про встановлення батьківства є лише одним із засобів доказування, який підлягає оцінці у сукупності із іншими доказами у справі. Ба більше, у разі відсутності висновку судової молекулярно-генетичної експертизи не виключається встановлення батьківства на підставі інших доказів». Ключовим у даному контексті є тлумачення статті 109 Цивільного процесуального кодексу України, яка встановлює, що у разі ухилення учасника справи від участі в експертизі суд може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена. Вживання законодавцем слова «може», а не «повинен», вказує на диспозитивний характер норми та надає суду право діяти на власний розсуд. Верховний Суд у низці постанов (зокрема, від 03 серпня 2022 року у справі № 695/318/20, від 19 січня 2022 року у справі № 477/267/20) сформував критерії для застосування наслідків за статтею 109 Цивільного процесуального кодексу України. Суд має не лише призначити експертизу, а й роз'яснити наслідки ухилення, зобов'язати сторону з'явитися до експерта та встановити умисел в ухиленні. Застосування цієї норми є правом, а не обов'язком суду. Вона є процесуальним щитом для добросовісної сторони, але не може використовуватися як меч для сторони, яка не має жодних інших доказів і намагається побудувати всю свою справу виключно на примусовому отриманні доказів від опонента. Позивачі, не маючи жодного доказу prima facie, намагаються перекласти тягар доказування на Відповідачку. Крім того, суд має враховувати особистість Відповідачки. ОСОБА_3 є жінкою похилого віку, яка нещодавно пережила загибель єдиного сина на війні. Вимога пройти інвазивну медичну процедуру для участі у судовому процесі, ініційованому зі спекулятивних мотивів, є для неї джерелом додаткових моральних страждань. Її відмова не є ухиленням з метою приховати істину, а є принциповою позицією проти участі у процесі, який вона вважає несправедливим, безпідставним та таким, що ображає пам'ять її сина».
Інші учасники розгляду позицію щодо призначення експертизи не вказали.
За таких обставин суд вважає можливим вирішити питання призначення експертизи за відсутності сторін, їх представників та третіх осіб.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, з урахуванням думки сторін, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки не вбачає підстав перешкоджати учасникам справи в доведенні тих чи інших обставин та наданні доказів для їх доведення. Для з'ясування існування спорідненості між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 необхідні спеціальні знання в галузі медицини, в зв'язку з чим суд вважає за можливе призначити по справі експертизу.
На думку суду судова молекулярно-генетична експертиза є видом судово-медичної експертизи.
У відповідності до ч.3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Як вбачається, позивачкою запропоновано в якості експертної установи - ТОВ «МАМА ПАПА», місцезнаходженням якої є: вул. Троїцька 7 м. Суми.
Заперечень щодо установи в якій має проводитися експертиза учасники розгляду не виказали.
Однак, відповідно ч. 3 статті 7 Закону України "Про судову експертизу", виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
До державних спеціалізованих установ належать: - науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; - науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; - експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Як встановлено судом, ТОВ «МАМА ПАПА» не є державною спеціалізованою установою і позивач та її представник не надали доказів про те, що вказане ТОВ має повноваження проводити таку експертизу.
У зв'язку з вказаним нормою, проведення відповідної судової молекулярно - генетичної експертизи слід доручити Сумському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, 40007, м. Суми, вул. Промислова, 8, який є державною спеціалізованою установою.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яcнити сторонам по справі, що у відповідності до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вирішуючи які саме питання слід поставити на вирішення експерту, суд, виходячи з засад цивільного процесу, зокрема змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, вважає доцільним на вирішення експерту поставити питання саме в такій редакції, як запропоновано стороною, яка ініціювала проведення експертизи.
Оскільки для проведення експертизи необхідний тривалий час, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Оскільки позивач та його представник не клопотали про направлення експерту будь-яких матеріалів, суд не вбачає підстав для направлення експерту будь-яких матеріалів, крім ухвали про призначення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 104, п. 5) ч. 1 ст. 252 ЦПК України, -
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України, Роменський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту батьківства, внесення змін в актовий запис, судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:
-чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , біологічною бабусею дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ?
Проведення експертизи доручити експертам Сумському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, 40007, м. Суми, вул. Промислова, 8, і попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і роз'яснити положення ст.109ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Визначити строк проведення експертизи - 1 місяць з дня надходження ухвали суду до експертної установи.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Роменського міськрайонного суду В. О. Шульга