Справа № 473/6399/25
іменем України
"15" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Булкат М.С.,
за участю секретаря судових засідань Соколенко Д. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "Бізнес позика" звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості, вказуючи на те, що 27 вересня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 481843-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес позика» 27 вересня 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 481843-КС-004 про надання кредиту
27 вересня 2024 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 481843-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6103, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 27 вересня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 481843-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 28 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальниці (вказану при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів.
В подальшому 14 січня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 481843-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає ОСОБА_1 додатково кредит в сумі 18 000.00 грн
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 481843-КС-004 про надання кредиту належним чином не виконала в повному обсязі, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до пункту 3 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 481843-КС-004 Позичальника ОСОБА_1 , на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 481843-КС-004 на загальну суму 58454,04 грн.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 30 жовтня 2025 року утворилась заборгованість за Договором № 487790-КС-001про надання кредиту, в розмірі 79 761,78 грн, що складається з:
Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 292,60 грн;
Суми прострочених платежів по процентах - 44 469,18 грн.
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в приміщені суду з повідомленням сторін.
15 грудня 2025 року до суду надійшов відзив від відповідачки ОСОБА_1 , у якому вона заперечує проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідачка зазначає, що належним чином здійснювала сплату кредиту, а нарахована сума процентів є необґрунтованою та такою, що створює надмірне фінансове навантаження для споживача. Також відповідачка вказує, що є матір'ю малолітньої дитини, проживає з нею самостійно та не ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором. Сплата заборгованості здійснюється нею регулярно та добровільно.
Крім того, відповідачкою подано клопотання про зменшення розміру процентів за кредитним договором з урахуванням її майнового стану, сімейних обставин та добросовісного виконання зобов'язань.
Ухвалою суду від 24 грудня 2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - в розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено судового засідання.
В судове засідання представниця позивача Танцуріна Є.В. не з'явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, судом відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлені.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 27 вересня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало з ОСОБА_1 . Договір про надання кредиту №481843-КС-004.
Відповідно до договору ТОВ «Бізнес Позика» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 28 000 грн зі строком користування коштами протягом 24 тижнів, а відповідачка зобов'язалася вчасно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 14 березня 2025 року, а також сплачувати проценти за користування ним 0,86 %, а також сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 5 600 грн.
В подальшому 14 січня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 481843-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає ОСОБА_1 додатково кредит в сумі 18 000.00 грн
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 481843-КС-004 про надання кредиту належним чином не виконала в повному обсязі, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
У разі порушення позичальницею виконання взятих на себе зобов'язань остання зобов'язалася сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" регулює відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру (п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах .
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 цієї статті Закону).
Згідно з ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
За положенням п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій Суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Як зазначалось вище, наявний в матеріалах справи Договір про надання кредиту від 27 вересня 2024 року № 481843-КС-004 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6103, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому у даній справі належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення Кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес позика».
Отже, підписуючи Договір електронним цифровим підписом, відповідачка підтвердила, що вона погоджується виконувати його умови та розуміє їх зміст.
Суд звертає увагу на те, що ст. 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2- 1383/2010).
З урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17).
Оскільки у матеріалах справи не міститься доказів щодо визнання недійсним Договору про надання кредиту від 27 вересня 2024 року № 481843-КС-004, остання повинена виконуватись сторонами у повному обсязі.
Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов'язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Бізнес Позика».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Водночас, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов'язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Щодо перерахування коштів відповідачці відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Тобто кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, здійснивши переказ грошових коштів на банківську картку позичальниці № НОМЕР_2 , яка була вказана нею в анкетних даних під час оформлення договору.
Згідно відповіді АТ "Пумб" від 22 грудня 2025 року та виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 (а. с. 109-112) підтверджено успішне зарахування кредиту за договором № 481843-КС-004 від 27 вересня 2024 року у розмірі 28 000 грн на зазначену позичальницею у кредитному договорі її банківську картку, що підтверджує повне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором.
Щодо процентної ставки суд зазначає, наступне згідно умов кредитного договору від 27 вересня 2024 року № 481843-КС-004 позичальниці було повідомлено, що у разі надання позичальнику кредиту, остання за договором споживчого кредитування зобов'язана буде сплачувати відсотки, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі, з яким ОСОБА_1 ознайомилася та без будь-яких заперечень підписала в електронному вигляді. Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено орієнтовну вартість кредиту, строк кредиту та орієнтовану реальну річну процентну ставку.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена та погодилася з умовами надання кредиту, на підставі чого 27 вересня 2024 року між сторонами укладено кредитний договір № 481843-КС-004, в якому відображені умови надання кредиту, остання з відповідним договором погодилася, про що свідчить її електронний підпис.
На момент укладення кредитного договору відповідачка не зверталася до ТОВ «Бізнес Позика» із заявою про надання роз'яснень незрозумілих її умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилася з усіма умовами такого договору.
Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право (п.6) на розірвання договору протягом чотирнадцяти днів з дня його підписання, користувалася коштами відповідачка, до позивача відповідачка із відповідною заявою не зверталася.
У подальшому відповідачка додатково отримала кредитні кошти у розмірі 18 000 грн, які були надані в межах чинного кредитного договору.
Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, позивач мав можливість не вступати у кредитні відносини з відповідачкою, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим, натомість, позивач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила, що погодилася на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.
Суд не вбачає підстав вважати текст кредитного договору незрозумілим та/або таким, що вводить в оману споживача, зокрема, в частині визначення розміру та порядку сплати відсотків за користування кредитом.
Посилання на нарахування відсотків не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме кредитним договором.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, вказана заборгованість становить 79 761,78 грн, у тому числі:
-заборгованість за простроченим кредитом - 35 292,60 грн;
-заборгованість за простроченими процентами- 44 469,18 грн;
Суд в повній мірі погоджується з наданим розрахунком, зокрема щодо процентів, які нараховані відповідно до умов кредитного договору (в тому числі за узгодженими сторонами розміром процентної ставки та строком кредитування).
За встановленого, вказана заборгованість на підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 422,40 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором про надання кредиту №481843-КС-004 від 27 вересня 2024 року, а саме: заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 35 292 гривні 60 копійок; заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 44 469 гривень 18 копійок, а всього в загальному розмірі 79 761 гривня 78 копійок, а також в повернення 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: М. С. Булкат