Справа № 473/901/26
іменем України
"15" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Булкат М.С.,
за участю: секретаря судових засідань Соколенко Д. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи наступним.
02 вересня 2014 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 010/0076/82/0097179. Відповідно до умов кредитного договору банк надав клієнту кредит в сумі 5 300,00 грн зі строком кредитування 48 місяців, до 02 вересня 2018 року. Умовами кредитного договору передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом. Підписавши кредитний договір, клієнт підтвердила, що перед підписанням заяви-договору вона повідомлена про усі умови споживчого кредитування в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та орієнтовну вартість кредиту, що підтверджується підписом клієнта про її ознайомлення з паспортом споживчого кредиту «Кредит готівкою», та не має зауважень, претензій щодо наданої інформації. Сторонами узгоджено, що до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням умов цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 70 років.
20 вересня 2019 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір № 114\2-19-F, відповідно до умов якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0076/82/0097179.
10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 19-10/2022, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитним договором № 010/0076/82/0097179.
28 серпня 2025 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/0076/82/0097179.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 010/0076/82/0097179 від 02 вересня 2014 року, що підлягає стягненню з позичальника, відповідно до розрахунку заборгованості становить 28 224,90 грн, з яких: 16439,84 грн заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 11 785,06 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача проти цього не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема суд встановив, що 02 вересня 2014 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 на підставі заяви укладено договір № 010/0076/82/0097179. Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5 300,00 грн строком 48 місяців, а позичальник зобов'язалася повернути використану суму до 02 вересня 2018 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 30% річних.
ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та виконував свої зобов'язання за кредитом, але неналежним чином, що підтверджується випискою по рахунку станом на 11 жовтня 2019 року.
20 вересня 2019 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір № 114\2-19-F, відповідно до умов якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0076/82/0097179.
10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 19-10/2022, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитним договором № 010/0076/82/0097179.
28 серпня 2025 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/0076/82/0097179.
Згідно з розрахунками заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0076/82/0097179 від 02 вересня 2014 року становить 28 224,90 грн, з яких: 16439,84 грн заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 11 785,06 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги .
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Пред'являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 вересня 2014 року № 010/0076/82/0097179, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов'язанні борг не погасила, має невиконані зобов'язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 02 вересня 2014 року № 010/0076/82/0097179, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Що стосується зазначених позивачем витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року № 02/07/2024, заявкою на надання юридичної допомоги № 1144 від 04 січня 2026 року складає 13 000 грн 00 коп.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення, закріплено у частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.
Суддя звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.04.2020 у справі №826/4466/18, Суд виходив з істотного значення умов договору про надання правничої допомоги щодо порядку проведення розрахунків за ним. Тобто, якщо на час розгляду питання про розподіл витрат на правову допомогу такі витрати вже мали б бути оплачені, то надання зазначених документів до позовної заяви або в продовж розгляду справи в судді першої інстанції.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, - указаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.12.2023 у справі №380/6904/23.
Зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості в рамках кредитного договору нічим не підкріплена, документів на підтвердження зустрічі не надано.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв'язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ««Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0076/82/0097179 від 02 вересня 2014 року в розмірі 28 244 грн 90 коп., судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500 грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: М. С. Булкат