Справа № 761/24624/25
Провадження № 6/761/406/2026
08 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2025 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Ухвалою суду від 28.10.2025 року заяву про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2025 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість в загальному розмірі 170 041,22 грн. та судовий збір в розмірі 2 550,40 грн.
До суду 13 березня 2026 року надійшла заява від відповідача про розстрочку виконання рішення суду.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що одноразове виконання рішення суду у повному обсязі на даний час є об'єтивно неможливим та надмірно обтяжливим з огляду на фактичний майновий та фінансовий стан.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Від заявника надійшла заява про розгляд заяви за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про розстрочку виконання рішення суду, суд дійшов наступного.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість в загальному розмірі 170 041,22 грн. та судовий збір в розмірі 2 550,40 грн.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 435 ЦПК України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, зважаючи на суму заборгованості за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідача, суд доходить висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду від 02 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом погашення заборгованості у загальному розмірі 172 591,62 грн. строком на 10 (десять) місяців, встановивши наступний графік погашення заборгованості:
- до 01.04.2026 - 20 000, 00 грн.;
- до 01.05.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.06.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.07.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.08.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.09.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.10.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.11.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.12.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.01.2027 - 16 954,66 грн.
З урахуванням наведеного, заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд,
Заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення суду від 02 березня 2026 у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом погашення заборгованості у загальному розмірі 172 591,62 грн. строком на 10 (десять) місяців, встановивши наступний графік погашення заборгованості:
- до 01.04.2026 - 20 000, 00 грн.;
- до 01.05.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.06.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.07.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.08.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.09.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.10.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.11.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.12.2026 - 16 954,62 грн.;
- до 01.01.2027 - 16 954,66 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА