15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 826/10808/17
адміністративне провадження № К/990/20503/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Єзерова А.А., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Інженерно-будівельний центр «Споруда» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 травня 2018 року у складі судді Федорчука А.Б. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у складі колегії суддів: Кузьменка В.В., (головуючий), суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест еліт груп», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у видачі йому містобудівних умов та обмежень на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7563) та площею 0,5525 по АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7564);
зобов'язати Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області надати йому містобудівні умови та обмеження на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7563) та площею 0,5525 по АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7564).
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 8 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року, позов задовольнив.
Визнав протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (вулиця Янтарна, 12, м. Київ, 03170, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 23570148) щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по АДРЕСА_1, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7563) та площею 0,5525 по АДРЕСА_3, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7564) згідно поданого пакета документів.
Зобов'язано Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (вулиця Янтарна, 12, м. Київ, 03170, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 23570148) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) містобудівні умови та обмеження на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по АДРЕСА_1, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7563) та площею 0,5525 по АДРЕСА_3, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7564), відповідно до містобудівного законодавства, згідно поданих позивачем документів.
3. Верховний Суд постановою від 12 грудня 2023 року скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року, справу направив до цього ж суду для нового розгляду.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу особи, що не брала участі у справі - приватного підприємства Інженерно-будівельний центр "Споруда", на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест еліт груп» про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - залишив без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 травня 2018 року залишив без змін.
4.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відсутність розробленої містобудівної документації не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
Також суди виходили з того, що зазначені земельні ділянки не знаходяться на території міста Ірпеня, у той же час, виходячи з листів Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації №137 та №136 від 29 червня 2017 року, якими відмовлено у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на нове будівництво Комплексу садової забудови, земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:174:7564, 3210900000:01:174:7563 знаходяться на території Києво-Святошинського району Київської області, проте, на них не розроблена містобудівна документація.
Суд апеляційної інстанції також виходив із того, що жодні посилання апелянта стосовно накладення земельних ділянок площею 1,3 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:7563 та площею 0,5525 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:7564 на земельну ділянку площею 3,000 га з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108 за адресою м. Ірпінь, вул. Княгині Ольги, 1, яка перебуває у користуванні ПП ІБЦ «Споруда» на підставі договору оренди землі від 4 червня 2008 року, укладеного з Ірпінською міською радою Київської області, щодо отримання Приватним підприємством Інженерно-будівельний центр «Споруда» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 3,000 га з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108 від 4 травня 2014 року №0047-05-2014, жодним чином не свідчать про правомірність відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, що викладена у листах відповідача від 29 червня 2017 року №137 та №136, або про наявність законних підстав для прийняття відповідачем рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок площею 1,3 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:7563 та площею 0,5525 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:7564.
5. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
5.1. ТОВ "Будінвест еліт груп" на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 12 вересня 2016 року на праві приватної власності належать земельні ділянки:
площею 0,5525 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:7564 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31493278 від 21 вересня 2016 року);
площею 1,3 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:7563 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31494119 від 21 вересня 2016 року).
5.2. 25 жовтня 2016 року між ТОВ «Будінвест еліт груп», з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено Договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), зареєстрований у ДРРП 27 жовтня 2016 року (номер запису про речове право 17198535), строком дії до 1 листопада 2021 року, предметом якого є надання права користування позивачу вказаними земельними ділянками для будівництва та подальшої експлуатації на них об'єктів нерухомості, інших господарських будівель і споруд, необхідних для їх обслуговування.
5.3. 5 червня 2017 року позивач звернувся до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області із заявами на: видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво Комплексу садової забудови площею 0,5525 га по АДРЕСА_3, згідно із доданими містобудівними розрахунками; видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га АДРЕСА_1, згідно з доданими містобудівними розрахунками.
5.4. Листами від 29 червня 2017 року № 136 та № 137 Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області відмовив позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень на нове будівництво Комплексу садової забудови, площею 1,3 га та 0,5525 га, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Відмову Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області мотивував тим, що відповідно до Генерального плану села Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, затвердженого рішенням Дмитрівської сільської ради 31 сесії шостого скликання від 28 березня 2014 року, вказані земельні ділянки розташовані за межами території, на яку розроблено містобудівну документацію, тому Відділ містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області не має можливості видати містобудівні умови та обмеження на нове будівництво Комплексу садової забудови.
5.5. Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 28-10-0.19-314/124-17 від 10 серпня 2017 відповідно до наявних в управлінні планово-картографічних матеріалів, наданих листом від 19 березня 2014 року № 06.1.2/223 ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а саме, викопіювання з проєкту формування території Ірпінської міської ради Київської області, земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:174:7564, 3210900000:01:174:7563 знаходяться за межами міста Ірпеня.
5.6. Виходячи з листів Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 137 та № 136 від 29 червня 2017 року, якими відмовлено у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на нове будівництво Комплексу садової забудови, земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:174:7564, 3210900000:01:174:7563 знаходяться на території Києво-Святошинського району Київської області, проте, на них не розроблена містобудівна документація.
5.7. Уважаючи відмову відповідача видати містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок протиправною, оскільки порушені права на забудову належних йому на праві користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) земельних ділянок, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
6. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Приватне підприємство Інженерно-будівельний центр «Споруда» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
6.1. Підставами касаційного оскарження зазначено:
1) порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 3 частини другої статті 353 КАС України).
Приватне підприємство Інженерно-будівельний центр «Споруда» зауважує, що суд апеляційної інстанції не вирішив його клопотання від 27 лютого 2024 року щодо заміни відповідача його правонаступником і не досліджені надані з цього питання докази.
2) порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу (пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України).
Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій не досліджено надані ним як особою, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, докази, що мають значення для встановлення фактичних обставин справи, а саме:
копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 26 лютого 2024 року щодо Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області;
копію розпорядження голови Бучанської районної державної адміністрації Київської області від 4 січня 2023 року №14;
копію Положення про відділ містобудування та архітектури Бучанської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Бучанської районної державної адміністрації Київської області від 4 січня 2023 року № 14;
копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-9903349262022 дата формування 14 жовтня 2022 року);
копію Витягу з Державного реєстру речових прав (індексний номер витягу: 338098814 Дата, час формування: 5 липня 2023 року 15:21:01 Витяг сформовано: ОСОБА_2 , Бучанська міська рада, Київська обл.);
копію відомостей з Реєстру будівельної діяльності з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
лист КП «Ірпінське земельно - кадастрове бюро» від 28 грудня 2016 року № 74/02 (із додатками завіреними належним чином: Схемою розташування земельної ділянки; Схемою формування земельної ділянки; Зведеним планом земельних ділянок);
Генеральний план міста Ірпеня, затверджений рішенням Ірпінської міської ради № 2639-39-УІ від 20 грудня 2012 року; план зонування території м. Ірпінь, затверджений рішенням Ірпінської міської ради № 3260-45-УІ від 27.06.2013, з питань що вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:174:0108 відноситься до багатоповерхової забудови.
3) порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 4 частини другої статті 353 КАС України).
Скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції послався на недопустимий доказ, а саме лист відокремленого структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а саме - Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені № 28-10-0.19-314/124-17 від 10 серпня 2017 року.
4) неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України).
Скаржник уважає, що є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного у постановах від 8, 15 лютого, 18 липня 2023 року (справи №№580/950/20, 826/27791/15, 369/1843/18, 826/27791/15, відповідно).
7. Третя особа надала відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні скарги, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року залишити без змін. Мотивами вказує відповідність оскаржених рішень нормам процесуального права та правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
8. Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подали.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. При розгляді касаційної скарги Колегією суддів враховуються приписи частин першої-третьої статті 341 КАС України, за якими Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
10. За статтею 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
11. Відповідно до статті 26 цього Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
12. Статтею 29 зазначеного Закону визначено, що основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження (частина перша).
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (частина 2).
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (частина третя).
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (частина шоста).
13. На виконання частини четвертої та дев'ятої статті 29 Закону № 3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109 (Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 912/19650) затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
14. Пунктом 2.4. цього Порядку встановлено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом № 3038-VI.
15. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що питання, пов'язані з видачею містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на час спірних правовідносин здійснювався спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районної державної адміністрації.
16. Відтак саме вказані органи мають бути відповідачами у справі про визнання протиправною відмови видати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і зобов'язання їх видати з огляду на приписи пункту 9 частини першої статті 4 та частини четвертої статті 46 КАС України, за змістом яких відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
17. Будучи учасником справи, відповідач має процесуальні права та обов'язки, визначені статтями 44, 47 КАС України. У разі набрання судовим рішенням законної сили та його примусового виконання відповідач визнається боржником, оскільки на нього покладається обов'язок щодо виконання рішення.
18. У справі, що розглядається, під час розгляду справи і ухвалення судового рішення суд першої інстанції відповідачем вказав суб'єкт владних повноважень - Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області. Суд першої інстанції його зобов'язав видати містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок, належних позивачу.
19. Проте на час розгляду справи і ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом оскарженої постанови від 20 березня 2024 року Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області була реорганізована відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій шляхом приєднання до Бучанської районної державної адміністрації» і державну реєстрацію припинення її як юридичної особи здійснено 29 червня 2021 року, запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1000721120021004931.
20. Відтак, на час розгляду справи і ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 20 березня 2024 року повноваження відповідача у спірних відносинах - Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, припинилися внаслідок реорганізації і перейшли до відповідного органу містобудування та архітектури Бучанської районної державної адміністрації.
21. За таких обставин справи колегія суддів касаційного суду вважає, що у справі відбулася заміна відповідача - Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області внаслідок його реорганізації.
22. Між тим суд апеляційної інстанції у спірних відносинах виходив із того, що належним у справі відповідачем є Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області. При цьому цей суд не розглянув по суті клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу, про заміну в порядку статті 52 КАС України відповідача, який припинив свою діяльність, його правонаступником - відділом містобудування та архітектури Бучанської районної державної адміністрації Київської області, до якого були долучені докази правонаступництва (том 4 а/с 21-44). Також цей суд не звернув уваги на позицію Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2023 року у цій справі, якою справу направлено на новий розгляд, про можливість вирішити питання заміни відповідача під час нового розгляду справи за наявності відповідних доказів. Також судом апеляційної інстанції у контексті неявки у судове засідання відповідача - Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, не оцінено належним чином повернення судових повісток на адресу цього відповідача з відміткою, що такий орган не знаходиться за вказаною адресою.
23.З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що згідно статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. У свою чергу суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
24. Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
25. З огляду на таке правове регулювання суд касаційної інстанції зазначає, що належним є відповідач, який є суб'єктом правовідносин, у яких позивач здійснює захист порушеного, оспорюваного чи невизнаного права. Належність відповідача визначається нормами матеріального права, що такі правовідносини регулюють. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом не може вважатись належним відповідачем.
26. У цій справі суд апеляційної інстанції розглянув позов ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області попри те, що такий орган припинив свою діяльність на час ухвалення судового рішення цим судом з відносин, щодо яких виник спір. Проте в порядку, визначеному статтею 52 КАС України суд не здійснив заміни вказаного суб'єкта владних повноважень його правонаступником, хоч така заміна допускається на будь якій стадії судового процесу.
27. За наведених обставин оскаржене у цій справі рішення суду апеляційної інстанції стосувалося прав та обов'язків Відділу містобудування та архітектури Бучанської районної державної адміністрації Київської області, проте зазначена особа була позбавлена права на участь у розгляді справи з повним обсягом прав та обов'язків відповідача.
28. Варто зауважити, що зазначене порушення норм процесуального права не є формальним, оскільки стосується прав та обов'язків Відділу містобудування та архітектури Бучанської районної державної адміністрації Київської області як правонаступника прав і обов'язків відповідача - Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, передбачених статтями 44, 47 КАС України у справі, де предметом позову є:
визнання протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7563) та площею 0,5525 по АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7564);
зобов'язання Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7563) та площею 0,5525 по АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:174:7564).
29. Не будучи залученим як відповідач, Відділ містобудування та архітектури Бучанської районної державної адміністрації Київської області позбавлений можливості у встановлений процесуальним законом спосіб реалізовувати свої права учасника справи.
30. Тому суд касаційної інстанції приходить до переконання, що у цій справі суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, інтереси та обов'язки Відділу містобудування та архітектури Бучанської районної державної адміністрації Київської області, який не був залучений до участі у справі. Вказане є обов'язковою підставою, встановленою пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України, для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який допустив вказане порушення.
31. Аналогічний підхід у справі з подібними правовідносинами щодо застосування пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України здійснено Верховним Судом у постанові від 3 жовтня 2024 року у справі № 200/9241/21.
32. Крім того, колегія суддів касаційного суду під час розгляду цієї справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 4 березня 2026 року у справі № 922/5241/21 щодо вирішення питання про те, що таке рішення суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі, а також про повноваження касаційного суду скасовувати таке рішення.
У цій справі Суд вказав таке:
« 10.21. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача) (див. зокрема постанову КЦС ВС від 4 грудня 2023 року у справі № 707/157/22).
10.22. Тобто резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов'язковості судового рішення як конституційної засади судочинства (пункт 9 частини другої статті 129, стаття 129-1 Конституції України) є обов'язковим до виконання.
10.23. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
10.24. Закон не встановлює механізму, який виключав би особу, яка не брала участь у справі, з-під дії судового рішення, якщо таке містить присуд про її права, інтереси та (або) обов'язки (стягує з неї кошти, зобов'язує її вчинити певні дії або утриматись від них, змінює чи припиняє правовідносини з її участю, визнає недійсним або скасовує документ, який посвідчує право особи, тощо).
10.27. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а і їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків (пункт 108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21). Аналогічний висновок, викладеній у постанові об'єднаної палати КГС ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г.
10.28. Окрім того, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, має право на перегляд справи та оскарження судового рішення, і для забезпечення цього права процесуальний закон також встановлює виняток з правила, спрямованого на забезпечення остаточності судового рішення, процесуальний закон надає також суду повноваження, які спрямовані на усунення цього порушення і які суд здійснює ex officio.
10.29. Саме з огляду на публічну вагу цієї складової гарантії справедливого суду, яка полягає у тому, що суд не може вирішувати питання про права, інтереси або обов'язки особи, не залучивши її, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України), суд касаційної інстанції здійснює незалежно від вимог та доводів касаційної скарги, а також незалежно від того, чи з касаційною скаргою звернулась особа, про права, інтереси та (або) обов'язки якої суд нижчої інстанції ухвалив рішення.
10.30. Ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі становить такий дефект правосуддя, виправлення якого суд вищої інстанції не може поставити в залежність від того, чи скаржиться на нього особа.
…
10.32. Велика Палата знову підкреслює, що такий підхід до тлумачення підстави для скасування судового рішення як такої, яку суд касаційної інстанції застосовує ex officio, виправданий аби не допустити спрямування обов'язкового до виконання присуду рішення суду, який міститься в його резолютивній частині, проти особи, яка не була залучена до справи.
10.33. Отже, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України), суд касаційної інстанції здійснює незалежно від вимог та доводів касаційної скарги, а також незалежно від того, чи звернулась з касаційною скаргою особа, про права, інтереси та (або) обов'язки якої суд нижчої інстанції ухвалив рішення.»
33. З огляду на вказані обставини справи та їх правове регулювання колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а постанова Шостого апеляційного суду від 20 березня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього суду з підстав, визначених пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України, оскільки суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не залучена до участі у справі.
34. Інші доводи касаційної скарги судом касаційної інстанції не розглядаються, оскільки судові рішення скасовуються з підстав порушення норм процесуального права, які є обов'язковими для скасування рішення суду. Відтак під час нового розгляду справи підлягають встановленню як обставини справи так і визначення їх правового регулювання.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства Інженерно-будівельний центр «Споруда» задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 826/10808/17 - скасувати.
Справу направити на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
А.А. Єзеров