14 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/12592/25 пров. № А/857/4039/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р.В.
Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 460/12592/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
місце ухвалення судового рішення м. Рівне
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїЩербаков В.В.
дата складання повного тексту рішення09.12.2025
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 460/12592/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.03.2025 № 172850030938, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення і виплату такої допомоги період роботи з 01.10.1996 по 31.08.2019 на посаді викладача та методиста Рівненського медичного училища.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що немає підстав виплати позивачу одноразової грошової допомоги, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахування до спеціального стажу періоду роботи з 01.10.1996 по 31.10.2019 на посаді методиста Рівненського медичного училища та на посаді викладача за сумісництвом, згідно довідки від 27.12.2024 № 991, оскільки посада методиста не передбачена постановою КМУ від 04.11.1993 № 909. Вважає, що управління у спірних правовідносинах діяло, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи повністю позов, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку №963, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 за №963, який відносить посаду, зокрема, викладач, методист до педагогічних посад.
Таким чином, суд вважав, що посади, на яких перебував позивач: методист Рівненського медичного училища є педагогічними, а тому зазначені періоди роботи позивача на цих посадах підлягають зарахуванню до спеціального (педагогічного) стажу роботи відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки, на день досягнення пенсійного віку позивач працював на посаді методиста Рівненського медичного училища та посаді викладача за сумісництвом, мав страховий стаж більше 30 років та відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з 14.03.2024.
Позивачем на підтвердження роботи методистом, викладачем за сумісництвом з 01.10.1996 по 31.10.2019 до матеріалів позовної заяви долучено довідку КЗВО "Рівненської медичної академії від 27.12.2024 №991 про періоди роботи Рівненському медичному училищі, де зазначено що позивач працював з 09.10.1995 по 30.09.1996 року згідно з наказом від 09.10.1995 року № 125к на посаді викладача предметів хімія і біологія Рівненського медичного училища;
з 01.10.1996 року по 31.08.2019 року згідно з наказом від 01.10.1996 року № 126-к на посаді методиста Рівненського медичного училища та посаді викладача за сумісництвом;
з 02.09.2019 року на посаді викладача Фахового медичного коледжу комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, згідно з наказом від 02.09.2019 року № 87-к по даний час.
Згідно довідки КЗВО "Рівненської медичної академії" від 27.12.2024 №992 ОСОБА_1 - кандидат педагогічний наук, доцент. Кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання викладач - методист. Педагогічний стаж станом на 27 грудня 2024 року становить: 36 років - 00 місяців -26 днів.
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 14.03.2025 до Пенсійного органу про призначення одноразової грошової допомоги, як працівнику освіти.
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення № 172850030938 від 21.03.2025 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, як працівнику освіти згідно пункту 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного стажу роботи - 30 років на посадах, що дає право на виплату грошової допомоги.
Згідно висновків, викладених в рішенні, спеціальний (педагогічний) страховий стаж позивача становить 13 років 03 місяці 03 дні.
Крім того, в рішенні зазначено, що до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги ОСОБА_1 не враховано період роботи з 01.10.1996 по 31.10.2019 на посаді методиста Рівненського медичного училища та на посаді викладача за сумісництвом, згідно довідки від 27.12.2024 №991, оскільки посада методиста не передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (п. 4 Порядку № 1191).
Відповідно до п. 5 - 7 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
У постанові від 15.06.2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд вказав, що норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
У постанові від 22.02.2024 у справі №260/323/20 Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до
Закону №1058-IVбудь-якого іншого виду пенсії.
У ході судового розгляду встановлено, що позивачу з 16.12.2024 вперше призначена пенсія за віком.
На дату призначення пенсії за віком позивач продовжував працювати на посаді методиста та викладача Фахового медичного коледжу комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради (а.с. 27-28).
Як встановлено судом вище, позивачем на підтвердження роботи методистом, викладачем за сумісництвом з 01.10.1996 по 31.10.2019 до матеріалів позовної заяви долучено довідку КЗВО "Рівненської медичної академії від 27.12.2024 №991 про періоди роботи Рівненському медичному училищі, де зазначено що позивач працював з 09.10.1995 по 30.09.1996 року згідно з наказом від 09.10.1995 року № 125к на посаді викладача предметів хімія і біологія Рівненського медичного училища;
з 01.10.1996 року по 31.08.2019 року згідно з наказом від 01.10.1996 року № 126-к на посаді методиста Рівненського медичного училища та посаді викладача за сумісництвом;
з 02.09.2019 року на посаді викладача Фахового медичного коледжу комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, згідно з наказом від 02.09.2019 року № 87-к по даний час.
Згідно довідки КЗВО "Рівненської медичної академії" від 27.12.2024 №992 ОСОБА_1 - кандидат педагогічний наук, доцент. Кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання викладач - методист. Педагогічний стаж станом на 27 грудня 2024 року становить: 36 років - 00 місяців -26 днів.
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги пенсійний орган виходив з відсутності у нього необхідного (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Підставами відмови у призначенні позивачу грошової допомоги пенсійний орган у рішенні від 21.03.2025 № 172850030938 зазначив, що до стажу, який дає право на виплату грошової допомоги ОСОБА_1 не враховано період роботи з 01.10.1996 по 31.10.2019 на посаді методиста Рівненського медичного училища та на посаді викладача за сумісництвом, згідно довідки від 27.12.2024 №991, оскільки посада методиста не передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 28 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII "Про вищу освіту"(далі - Закон № 1556-VII) в Україні діють заклади вищої освіти таких типів: коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України від 06.06.2019 № 2745-VIII "Про фахову передвищу освіту" фаховий коледж - заклад фахової передвищої освіти або структурний підрозділ закладу вищої освіти, іншої юридичної особи, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям фахової передвищої освіти, може проводити дослідницьку та/або творчу мистецьку, та/або спортивну діяльність, забезпечувати поєднання теоретичного навчання з навчанням на робочих місцях. Фаховий коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування, професійної (професійно-технічної) та/або початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти, та/або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Фаховий коледж, який здійснює освітню діяльність у системі фахової спеціалізованої передвищої освіти, має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття базової загальної середньої освіти, якщо наскрізна освітньо-професійна програма передбачає підготовку фахового молодшого бакалавра на основі початкової загальної середньої освіти.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 53 Закону №1556-VII науково-педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність. Педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.
У силу приписів пункту 2 частини другої статті 55 Закону №1556-VII посада методиста віднесена до основних посад педагогічних працівників закладів вищої освіти.
Частиною 3 ст. 55 Закону №1556-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти установлюється Кабінетом Міністрів України.
Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за № 909, зокрема, в вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
При цьому, перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), де до посад педагогічних працівників віднесено посади завідувача, завідувача філією, заступника завідувача філією з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, начальника вищого навчального закладу I та II рівня акредитації, професійно-технічного навчального закладу, а також посаду методиста.
З наведеного вище вбачається, що наявна колізія між приписами постанов Кабінету Міністрів України № 909 та № 963 щодо віднесення до посад педагогічних працівників посади методиста у вищих навчальних закладах I та II рівня акредитації.
Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17, від 22.03.2019 у справі № 682/2177/17 дійшов висновку про необхідність поширення на правовідносини щодо призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (для цілей обчислення педагогічного стажу) положень Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963.
Таким чином, враховуючи те, що посада методиста постановою Кабінету Міністрів України № 963 віднесена до переліку посад педагогічних працівників, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що періоди роботи позивача з 01.10.1996 року по 31.08.2019 року згідно з наказом від 01.10.1996 року № 126-к на посаді методиста Рівненського медичного училища та посаді викладача за сумісництвом, відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Крім цього, з матеріалів справи видно, що у період з 01.10.1996 по 31.08.2019 позивач також працював за сумісництвом у Рівненському медичному училищі на посаді викладача за сумісництвом, яка згідно з Переліком №909 також відносяться до посад, робота на яких дає право на вислугу років, а згідно з Переліком №963 до посад педагогічних працівників.
Так, Верховний Суд у справі № 562/1897/18 від 09 лютого 2021 року зазначив, що зарахування роботи на посаді викладача до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково- педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).
Оскільки з наданих позивачем матеріалів убачається, що погодинне навантаження на посадах за сумісництвом перевищувало 180 годин за навчальний рік, і при цьому позивач працював на таких посадах виконуючи нормативне навантаження 480 год., що підтверджене довідкою від 27.12.2024 №991, виданою КЗВО "Рівненська медична академія", колегія суддів дійшла висновку, що робота позивача за сумісництвом на педагогічних посадах також відноситься до педагогічного стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.
З огляду на наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, враховуючи те, що позивачем дотримано вимог, передбачених пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.03.2025 № 172850030938 та наявності підстав для зобов'язання Головнрнр управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для перерозподілу та присудження судових витрат на користь будь-якої із сторін.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 460/12592/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос