Справа № 600/1678/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький В.К.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
15 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (ухвалена в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 27.02.2024 № 11/8561.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.02.2024 № 11/8561, із врахуванням раніше виплачених сум.
Позивач подав до суду заяву, в якій просив: змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 30.07.2024 у справі № 600/1678/24-а в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 174341,91 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року заяву задоволено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19.12.2024 положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону № 4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до ч. 3 ст. 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
З цього приводу суд зазначав, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію ст. 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при тому зміна способу і порядку виконання судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідної виплати.
зЗ матеріалів справи встановлено, що судове рішення у справі № 600/1678/24-а, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, премії, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.02.2024 № 11/8561, із врахуванням раніше виплачених сум, набрало законної сили 30.08.2024.
На виконання вказаного судового відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії, заборгованість з пенсійних виплат за даним рішенням становить 174341,91 грн, що підтверджується листом відповідача від 25.09.2025 та розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача.
Наведена обставина не заперечується учасниками процесу.
Суд зауважує, що виплату вказаної суми відповідач на користь позивача не здійснив, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником, а саме у частині виплати суми нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2024 у розмірі 174341,91 грн на користь стягувача.
Отже, матеріалами справи підтверджено наявний факт невиконання відповідачем як суб'єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №600/1678/24-а, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2024, що становить 174341,91 грн, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення ст. 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Суд зауважує, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 174341,91 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем, тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов'язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заяву позивача про зміну способу і порядок виконання рішення належить задовольнити повністю у такий належний спосіб: змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 30.07.2024 у справі № 600/1678/24-а шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача нарахованої суми доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2024, що становить 174341,91 грн.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.