Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2239/25
Номер провадження 2-ві/711/2/26
13 квітня 2026 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Піковський В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Юрченка Юрія Івановича про відвід головуючого судді Скляренко Валентини Миколаївни у справі №711/2239/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває справа за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
19.01.2026 через підсистему «Електронний суд» до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Юрченка Юрія Івановича про відвід головуючого судді Скляренко Валентини Миколаївни у справі №711/2239/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. /а.с. 208-242 том 4/.
Свою заяву обґрунтовує тим, що розгляд справи про забезпечення позову призначено на 21.01.2026 та підготовче судове засідання призначено на 12.02.2026. Сторона відповідача заявляє відвід головуючому у справі - судді Скляренко В.М. за тих підстав, що суддею 25.03.2025 винесено ухвалу про забезпечення позову з процесуальними порушеннями, в тому числі з порушення прав ОСОБА_1 , що підтверджено постановою Верховного Суду від 23.12.2025. Окрім того, 06.01.2026. матеріали справи №711/2239/25 були направлені з Верховного Суду до Придніпровського районного суду м. Черкаси та передані судді Скляренко В.М., якою не вчинено жодних дій з метою забезпечення виконання постанови Верховного Суду від 23.12.2025 та виконання вимог п.7 ч.3 ст.2, ст.ст.18, 154, 419 ЦПК України та ст.ст.3, 26, 59 Закону України «Про виконавче провадження» в частині скасованих заходів забезпечення позову - приведення інформації в ДРРП у відповідність з постановою Верховного Суду - шляхом направлення до Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідних документів та судових рішень щодо скасування заходів забезпечення позову/зняття арешту з майна, тоді як при вжитті заходів забезпечення позову на виконання ухвали від 25.03.2025 вже 26.03.2025 (наступного дня) було направлено відповідного листа з ухвалою до Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою накладення арешту на майно ОСОБА_1 .
Також зазначає, що сам факт скасування Верховним Судом 23.12.2025 ухвали від 25.03.2025 судді Скляренко В.М. вже виключає її об'єктивність і неупередженість при розгляді даної заяви повторно та справи №711/2239/25 в цілому, оскільки суддя вживатиме всіх заходів та накладатиме арешт повторно. Зазначене свідчить про наявність конфлікту інтересів у головуючого у справі, який унеможливлює неупередженість та об'єктивність судді Скляренко В.М. під час розгляду як заяви про забезпечення позову, так і справи №711/2239/25 в цілому.
Окрім того, 16.01.2026 суддею призначено розгляд заяви про забезпечення позову вже на 21.01.2026 з метою перешкоджання стороні відповідача ОСОБА_1 в реалізації права заявити як клопотання про відвід судді за три робочих дні до відповідного засідання, так і заявити про участь в судовому засіданні, призначеному на 21.01.2026, в режимі відеоконференції. Тому вважає, що суддею порушено права відповідача та його представника, передбачені ч.2 ст.212 та ч.3 ст.40 ЦПК України.
Також вказує, що суддею не забезпечено реалізацію прав відповідача Черненка П.М. на захист та на апеляційне оскарження судового рішення - ухвали суду від 25.07.20205, оскільки справу не направлено до Черкаського апеляційного суду для розгляду скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду від 25.07.2025 про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову.
Упередженість судді вбачається і в заінтересованості Барикова С.Ю. в розгляді справ виключно в Придніпровському районному суді м. Черкаси, в т.ч. зважаючи на його клопотання до Верховного Суду про зміну підсудності кримінальної справи №759/888/25 зі Святошинського районного суду м. Києва на Придніпровський районний суд м. Черкаси, очевидно зважаючи на той факт, що у вказаному суді приймаються рішення виключно на його користь, а не об'єктивно і неупереджено. Вказане викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Скляренко В.М.
За таких підстав, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, користуючись процесуальними правами та правом на справедливий і неупереджений судовий розгляд, відповідач заявляє про відвід судді, що здійснює розгляд справи, та закликає до врегулювання конфлікту інтересів судді та в зв'язку з цим просить забезпечити розгляд відповідної заяви іншим складом Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Юрченка Юрія Івановича про відвід головуючого судді Скляренко Валентини Миколаївни у справі №711/2239/25, суд зазначає наступне.
За змістом ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи заяви адвоката Юрченка Б.І. від 19.01.2026, заперечення адвоката Штепи Р.П. від 24.09.2024, а також дослідивши матеріали справи №711/2239/25 (провадження №2/711/95/26), суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 09.04.2026, заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Юрченком Ю.І. відвід визнано необґрунтованим, а справу №711/2239/25 передано до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026, обраний суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Піковський В'ячеслав Юрійович для розгляду судової справи №711/2239/25 (провадження №2-ві/711/2/26).
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 37 ЦПК України визначає випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України).
Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».
Зі змісту ст.1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Отже, ч.1 ст.6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3)публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі.
До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов'язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов'язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст.6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.
Наступним елементом права на справедливий суд згідно ст.6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними - це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи - оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади - зобов'язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п.1 ст.6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов'язаннями через недоліки судової системи.
У ч.1 ст.6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов'язкові для виконання рішення; 2) обов'язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.
Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.
Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.
Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.
Таким чином, за результатами розгляду заяви про відвід, суд не вбачає обставин, які б давали підстави для відводу судді Скляренко В.М. від розгляду цивільної справи №711/2239/26.
Наведені доводи зводяться до скасування прийнятого рішення, що не стосується безпосереднього предмету заявленого позову та трактуються стороною відповідача як формування упередженості при прийнятті рішення, що залишається на рівні припущень та не підтверджуються під час розгляду відводу.
Слід зазначити, що незгода учасників справи із прийнятими суддею рішеннями не є підставою для відводу, враховуючи норми ч.4 ст.36 ЦПК України. Крім того, оцінка всім доказам, які наявні у справі, на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності буде дана судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду справи. До того ж визначення судді для розгляду конкретної судової справи здійснюється не за бажанням учасників справи, а у встановленому законом порядку.
Так, сам по собі факт незгоди учасників справи із прийнятими судом (суддею) рішеннями, не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, враховуючи норми ч.4 ст.36 ЦПК України.
Отже, враховуючи викладені обставини відводу у поданій адвокатом Юрченком Ю.І. заяві від 19.01.2026, приходжу до висновку, що заява про відвід судді Скляренко В.М. є необґрунтованою та безпідставною і не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 36, 37, 39, 40 ЦПК України суддя, -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Юрченка Юрія Івановича про відвід головуючого судді Скляренко Валентини Миколаївни у справі №711/2239/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13.04.2026.
Суддя: В. Ю. Піковський