Справа № 564/1494/26
14 квітня 2026 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Снітчук Р.М., перевіривши в м. Костопіль позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №CCNG630258728 від 06.03.20215, №CCNG630807973 від 13.12.2017 в загальній в сумі 123081 грн. 63 коп. та 2662 грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору, 25000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, до позову додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №0632310029 від 06.04.2026 , з якої встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 грн.
Однак, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що спірні правовідносини виникли за двома окремими кредитними договорами: №CCNG630258728 від 06.03.2015, заборгованість за яким становить 51348 грн. 82 коп. та №CCNG630807973 від 13.12.2017, заборгованість за яким становить 71732 грн. 81 коп.
Відповідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч.2 ст 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі сумі 123081 грн. 63 коп.
Проте зі змісту позову та доданих документів вбачається, що така заборгованість утворилась за двома окремими кредитними договорам, укладеними відповідачем ОСОБА_1 : договір №CCNG630258728 від 06.03.20215 та №CCNG630807973 від 13.12.2017 з Акціонерним Товаристовм “Альфа-Банк», які не пов'язані між собою підставами виникнення, поданими доказами, не є похвдними від основних вимог та відповідно до ч. 1 - ч. 2 ст. 188 ЦПК України об'єднанню не підлягають.
Позов містить вимоги майнового характеру: стягнення кредитної заборгованості за двома окремими договорами, по кожному з яких позивачем нараховано заборгованість та зазначено її складові.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двох окремих самостійних кредитних договорах, об'єднаних позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Також, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за коженою вимогою.
Роз'єднання позовних вимог за ініціативи суду не сприятиме виконанню завдань цивільного судочинства, оскільки позивачу необхідно буде надати час для усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 , ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позивачем при поданні зазначеної позовної заяви не дотримано вимог ч. 6 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України вважаю за вірне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків.
На підставі викладеного і керуючись ч. 6 ст. 175, ч. 1, ст. 177, ст. 184, ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити зміст ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяР. М. Снітчук