14 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18531/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року (суддя Маковська О.В.)
у справі №160/18531/23
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , як дружині безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити розрахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , як дружині безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 28.12.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є дружиною ОСОБА_2 , який був мобілізований та перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 21.11.2022. Під час бойового завдання 26.12.2022 ОСОБА_2 зник безвісти, про що позивачці 30.01.2023 надіслане відповідне сповіщення. На заяву позивачки від 31.01.2023 до командира військової частини НОМЕР_2 про виплату грошового забезпечення її чоловіка відповідач відмовив, оскільки на момент зникнення військовослужбовця останній не перебував у шлюбі з позивачкою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , як дружині безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити з 28.12.2022 ОСОБА_1 розрахунок та виплату грошового забезпечення, як дружині безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції виходив з того, що до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими, членам сімей військовослужбовців здійснюється виплата членам сімей грошового забезпечення військовослужбовця.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та отримання грошового забезпечення її чоловіка, зниклого безвісти військовослужбовця - ОСОБА_2 , оскільки на момент подання заяви про виплату вони перебували у зареєстрованому шлюбі та вона являлась його дружиною.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач (військова частина НОМЕР_2 ) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 залишено без змін.
05.08.2025 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому, скаржник зауважує, що не брав участі у розгляді справи №160/18531/23, однак судом вирішено питання про його права, інтереси та обов'язки, оскільки відповідач - військова частина НОМЕР_2 у спірний період і на час подання апеляційної скарги перебуває у підпорядкуванні скаржника (військової частини НОМЕР_1 ), зокрема і на фінансовому забезпеченні, військова частина НОМЕР_2 не є розпорядником бюджетних коштів.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 в адміністративній справі № 160/18531/23.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у цій справі, скаржник подав заяву про заміну сторони правонаступником, вказуючи, що 26.09.2025 на виконання директиви командира військової частини НОМЕР_4 від 21.06.2025 №Д-38/ДСК військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_1 переформовано у військову частину НОМЕР_1 з анулюванням умовного найменування військової частини « НОМЕР_2 » та ідентифікаційного коду « 00046806». Тобто, у справі № 160/18531/23 військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_2 (відповідача).
Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_2 перед зникненням перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , до якої із заявою від 30.01.2023 про виплату грошового забезпечення, як дружина зниклого безвісті чоловіка, і звернулась позивачка.
За результатами розгляду заяви командир військової частини НОМЕР_2 листом від 27.04.2023 №2935 повідомив ОСОБА_1 , що вона не має права на отримання виплат, оскільки на момент безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 - 26.12.2022, останній не перебував у шлюбі з ОСОБА_1 .
Як зазначено вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , як дружині безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити з 28.12.2022 ОСОБА_1 розрахунок та виплату грошового забезпечення, як дружині безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Означене рішення оскаржено відповідачем (військовою частиною НОМЕР_2 ) в установленому порядку, судом апеляційної інстанції ухвалено постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Наведені скаржником обставини щодо реорганізації у вересні 2025 року військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_1 шляхом переформування у військову частину НОМЕР_1 з анулюванням умовного найменування військової частини « НОМЕР_2 » є підставою для процесуального правонаступництва у цій справі, зокрема, з метою належного виконання судового рішення зобов'язального характеру, проте не наділяють військову частину НОМЕР_1 як правонаступника правом повторного апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга на яке, подана військовою частиною НОМЕР_2 , вже розглянута судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Виходячи з правової природи правонаступництва (перехід прав та обов'язків) від розформованої частини до нової (правонаступника)), та враховуючи, що військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , суд апеляційної інстанції вважає, що право відповідача на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі є реалізованим.
Повторне звернення з апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення Кодексом адміністративного судочинства України не допускається, а враховуючи також наведені скаржником доводи і обставини, покладені в основу апеляційної скарги, суд апеляційної вважає, що подання військовою частиною НОМЕР_1 апеляційної скарги фактично спрямовано на перешкоджання виконання рішення суду, що є підставою для застосування наслідків, передбачених ст.45 КАС України.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана військовою частиною НОМЕР_1 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 45, 293, 299, 321, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №160/18531/23 залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров