вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/366/26
381/7253/25
про арешт тимчасово вилученого майна
15 квітня 2026 року м. Фастів
Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 за № 42025112310000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
установила:
На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав про те, що здійснює повноваження прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування встановлено, що група осіб перебуває у попередній змові та вчиняє шахрайські дії, використовуючи підроблену документацію для здійснення валютно-обмінних операцій без відповідних дозвільних документів.
Схема протиправної діяльності полягає в тому, що пункти обміну іноземної валюти, які знаходяться на території міста Біла Церква Київської області здійснюють діяльність щодо незаконного обміну іноземної валюти, без дотримання вимог законодавства, які необхідні для здійснення торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, у порядку, визначеному Положенням про реєстрацію пунктів обміну іноземної валюти, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 254 від 30 грудня 2022 року.
Крім того встановлено, що особи, які перебувають у попередній змові, здійснюють перевезення грошових коштів, продаж за готівку, які суперечать сплаті податку до держави та проводять фінансові операції з інкасуванням «Криптовалюти».
Дії групи осіб, які перебувають у попередній змові, загрожують стабільності банківської та фінансової системи країни, порушуючи п. 15 розділ II Розділу V Положення про проведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Національного банку України № 148 від 29.12.2017, чим завдають збитки державі в особливо великому розмірі.
Також банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку повинні подавати інформацію про свої відокремлені структурні підрозділи, відкриті з метою здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Згідно з інформацією з офіційного сайту Національного банку України https://bank.gov.ua/ua/supervicion/ree-pov, обмінний пункт, який знаходиться за адресою вул. Ярослава Мудрого, будинок 31 в місті Біла Церква Київської області, не внесений до реєстру пунктів обміну іноземної валюти, здійснює незаконну діяльність по обміну грошових коштів, чим порушує вимогу Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі».
На адресу Фастівської окружної прокуратури Київської області з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали виконаного доручення, згідно з яким встановлено причетність низки осіб, які здійснюють діяльність щодо незаконного обміну іноземної валюти, без дотримання вимог законодавства, які необхідні для здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
26.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області 1-кс/381/293/26 (381/7253/25) від 20.03.2026 року у період часу з 15 години 03 хвилини по 19 годину 03 хвилини проведений обшук нежитлового приміщення, яке використовується для обміну валют (обмінний пункт) за адресою вул. Ярослава Мудрого, будинок 31 в місті Біла Церква Київської області, під час якого виявлено наступне.
1.У сейфі, що розташований у кімнаті касира виявлено та вилучено грошові кошти у національній валюті готівкою, а саме: купюри номіналом 50 грн в 11 пачках ( кожна пачка по 100 купюр) на загальну суму 55 000,00 грн; купюри номіналом 20 грн в 17 пачках (кожна пачка по 100 купюр) на загальну суму 34 000,00 грн; купюри номіналом 1000 грн в 1 пачці ( 1 пачка по 100 купюр) на загальну суму 100 000,00 грн; купюри номіналом 500 грн в 3 пачках (кожна пачка по 100 купюр) на загальну суму 150 000,00 грн. Загальна сума готівки 339 000,00 грн, яку поміщено до спеціального пакету PSP 7130167;
2.У сейфі, що розташований у кімнаті касира виявлено та вилучено грошові кошти у національній валюті залізом, а саме: 13 zip-пакетів, в кожному з яких по 500,00 грн та 1 zip-пакет, у котрому 600,00 грн. Загальна сума 7100,00 грн, які поміщено до спеціального пакету RIC 2102626. 5 картонних тубусів в кожному по 400 грн (40 шт. в одному тубусі) та 2 картонні тубуси по 200 грн (40 шт. в одному тубусі); жовтий пакет, у якому 480 грн; 3 білих пакети в кожному з яких по 500 грн та 1 білий пакет, у якому 289 грн. Загальна сума 4669,00 грн, які поміщено до спеціального пакету RIC 2102625.
3.На підвіконні кімнати касира виявлено та вилучено грошові кошти у національній валюті готівкою, а саме: 20 грн в 1 пачці (68 купюр) загальною сумою 1360,00 грн, 50 грн в 1 пачці (70 купюр) загальною сумою 3500,00 грн, 100 грн у 4 пачках (у 3 пачках по 100 купюр, 1 пачка 102 купюри) загальною сумою 40200,00 грн, 500 грн у 2 пачках (1 пачка по 100 купюр, 1 пачка 80 купюр) загальною сумою 90 000,00 грн, 200 грн у 3 пачках (2 пачки по 100 купюр, 1 пачка по 27 купюр) загальною сумою 25 400,00 грн, 1000 грн у 2 пачках ( 1 пачка по 33 купюри, 1 пачка 100 купюр) загальною сумою 133 000,00 грн. Загальна сума 293 460,00 грн, які поміщено до спеціального пакету RIC2102626. Грошові кошти у іноземній валюті залізом - 88 євро, які поміщено до спеціального пакету FPS 5011678.
4.На столі кімнати касира виявлено та вилучено: ноутбук марки Dell із зарядним пристроєм, які поміщено до чорного поліетиленового пакету, що опечатаний спеціальною біркою. Зі столу навпроти виявлено та вилучено серверний блок, який поміщено до чорного поліетиленового пакету, що опечатаний спеціальною біркою; У шафі поруч із столом виявлено та вилучено копії документів Української фінансової групи на 6 арк, які поміщено до паперового конверту, що опечатаний спеціальною пломбою, NPU- 1264605. На столі та у сейфі виявлено та вилучено 3 блокноти з робочими записами, які поміщено до паперового конверту, що опечатаний спеціальною пломбою, NPU- 1264606. Також на столі виявлено та вилучено мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 8 pro imei НОМЕР_1 та флеш-накопичувач об'ємом пам'яті 512 GB, які поміщено до спеціального пакету 0557885.
26.03.2026 слідчий СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області виніс постанову про визнання вказаних предметів, документів та грошових коштів речовими доказами у цьому кримінальному провадженні у порядку ст. 98 КПК України.
07.04.2026 року до Фастівської окружної прокуратури надійшла ухвала про повернення клопотання про арешт майна на доопрацювання.
Прокурор повідомляє, що під час досудового розслідування встановлено, що майно, яке вилучене під час обшуку 26.03.2026 у приміщенні обмінного пункту за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , номер телефону НОМЕР_2 .
Прокурор зазначає, що накладення арешту на ці речові докази надасть можливість виконати приписи абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України щодо запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення речового доказу.
Вказане стало підставою для звернення до суду з цим клопотанням.
Слідча ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала вимоги клопотання з підстав, що у ньому зазначені та просила його задовольнити повністю. Додатково пояснила, що необхідність накладення арешту на вказане майно зумовлена тим, що вилучені блокноти містять робочі записи, ноутбук містить інформаційну систему касира, мобільний телефон записи стосовно клієнтів і всі ці речі, а також вилучені гроші є речовими доказами, які мають значення для кримінального провадження. У випадку ненакладення арешту на це майно існують ризики невідворотної втрати цих доказів.
Прокурор у судовому засіданні підтримав думку слідчої та просив задовольнити клопотання.
Володілець вилученого майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, про день, час і місце розгляду клопотання повідомлена належним чином.
Для забезпечення дотримання розумних строків розгляду та вирішення клопотання, враховуючи достатність доданих матеріалів для вирішення клопотання по суті, вважаю можливим здійснити судовий розгляд без участі володільця речей і документів, яка належно повідомлена судом про місце, день та час судового розгляду, та не з'явилась до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, суд встановив таке.
Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 за № 42025112310000137 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
26.03.2026 вказане у клопотанні майно визнане речовим доказом.
У межах цього провадження у органу досудового розслідування виникла необхідність у зверненні з клопотанням про арешт майна.
З огляду на це приходжу до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Статтею 91 КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).
Відповідно до ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно із частинами 1, 2 статті 93 КПК України, з бирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст.173 КПК України).
Під час вирішення питання щодо обґрунтованості та наявності підстав для задоволення цього клопотання слідчий суддя встановила його відповідність вимогам, визначеним статтею 171 КПК України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Застосовуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, зауважую, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у цій ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Надаючи оцінку тому чи майно, стосовно якого подане це клопотання про арешт, відповідає ознакам речового доказу, ураховую зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна також враховую правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.
Перевіряючи наявність правових підстав для застосування арешту майна, враховую наявність обґрунтованих підстав стверджувати про те, що було вчинене кримінальне правопорушення, а майно, для забезпечення збереження якого подано клопотання, є речовим доказом у розумінні статті 98 КПК України та містить на собі слідову інформацію, яка відображає обставини події, тобто є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у цьому провадженні, а також швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Під час розгляду клопотання вважаю встановленою безумовну переконливість обґрунтування щодо наявності підстав для застосування у межах цього провадження арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки його незастосування може призвести до зникнення/втрати слідів, предметів як речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, проведенню експертиз.
Вилучення майна проведене згідно із встановленою процедурою.
За таких обставин вбачаю потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження у разі відмови у накладенні арешту та у разі повернення тимчасово вилученого майна, яка може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше здійснення досудового розслідування та встановлення істини у справі, що очевидно переважає над позбавленням власника (володільця) можливості тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна із метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому не вбачаю підстав для сумніву щодо співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на це доходжу висновку про наявність правових підстав для арешту вказаного у клопотанні майна.
Також враховую, що Конституцією України, Цивільним кодексом України, та статтею 1 Протоколу 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлені гарантії непорушності права власності та водночас передбачена можливість його обмеження у випадках та у порядку, встановленому законом.
Згідно висновком, висловленим Європейським судом з прав людини у рішенні, ухваленому у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», ступінь втручання у право на володіння майном фізичної або юридичної особи, має бути як відповідним поставленій меті, так і пропорційним їй.
Накладаючи арешт на майно, вважаю, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є можливим та необхідним, не призводить до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження вказаний захід має тимчасовий характер та не призводить до невиправданих і непропорційних обмежень прав особи, яка є власником майна, з огляду на відсутність у суду відомостей про існування обставин щодо нагальної потреби у використанні власником цього автомобіля.
Позбавлення цього права відбувається у суворому додержанні національного та міжнародного права, не призводить до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання у право власності. Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання.
Водночас роз'яснюю, що згідно зі ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, для власника майна забезпечується можливість індивідуального періодичного перегляду застосованого захожу забезпечення кримінального провадження, що не свідчить про непропорційність вручання у право мирного володіння майном.
Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Задовольнити клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 за № 42025112310000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Накласти арешт із встановленням заборони на відчуження, користування та розпорядження на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 26.03.2026 року у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , володільцем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- грошові кошти у національній валюті готівкою, а саме: купюри номіналом 50 грн в 11 пачках ( кожна пачка по 100 купюр) на загальну суму 55 000 грн; купюри номіналом 20 грн в 17 пачках (кожна пачка по 100 купюр) на загальну суму 34 000,00 грн; купюри номіналом 1000 грн в 1 пачці ( 1 пачка по 100 купюр) на загальну суму 100 000,00 грн; купюри номіналом 500 грн в 3 пачках (кожна пачка по 100 купюр) на загальну суму 150 000,00 грн. Загальна сума готівки - 339 000,00 грн, яка поміщена до спеціального пакету PSP 7130167;
- грошові кошти у національній валюті залізом, а саме: 13 zip-пакетів, у кожному з яких по 500,00 грн та 1 zip-пакет, у котрому 600,00 грн. Загальна сума коштів 7100,00 грн, які поміщено до спеціального пакету RIC 2102626;
- 5 картонних тубусів в кожному по 400 грн (40 шт. в одному тубусі) та 2 картонні тубуси по 200 грн (40 шт. в одному тубусі); жовтий пакет, у якому 480 грн; 3 білих пакети в кожному з яких по 500 грн та 1 білий пакет, у якому 289 грн. Загальна сума 4669 грн, які поміщено до спеціального пакету RIC 2102625;
- грошові кошти у національній валюті готівкою, а саме: купюри номіналом 20 грн в 1 пачці (68 купюр) на загальну суму 1360,00 грн, купюри номіналом 50 грн в 1 пачці (70 купюр) на загальну суму 3500,00 грн, купюри номіналом 100 грн у 4 пачках (у 3 пачках по 100 купюр, 1 пачка 102 купюри) на загальну суму 40200,00 грн, купюри номіналом 500 грн у 2 пачках (1 пачка по 100 купюр, 1 пачка 80 купюр) на загальну суму 90 000,00 грн, купюри номіналом 200 грн у 3 пачках (2 пачки по 100 купюр, 1 пачка по 27 купюр) на загальну суму 25 400,00 грн, купюри номіналом 1000 грн у 2 пачках ( 1 пачка по 33 купюри, 1 пачка 100 купюр) на загальну суму 133 000,00 грн. Загальна сума 293 460,00 грн, які поміщено до спеціального пакету RIC2102626;
- грошові кошти у іноземній валюті залізом - 88 євро, які поміщено до спеціального пакету FPS 5011678;
-ноутбук марки Dell із зарядним пристроєм, які поміщено до чорного поліетиленового пакету, що опечатаний спеціальною біркою;
- серверний блок, який поміщено до чорного поліетиленового пакету, що опечатаний спеціальною біркою;
- копії документів Української фінансової групи на 6 арк., які поміщено до паперового конверту, що опечатаний спеціальною пломбою NPU- 1264605;
-3 блокноти з робочими записами, які поміщено до паперового конверту, що опечатаний спеціальною пломбою, NPU- 1264606;
- мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 8 pro imei НОМЕР_1 та флеш накопичувач об'ємом пам'яті 512 GB, які поміщено до спеціального пакету 0557885.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Зобов'язати прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на вказане майно.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повна ухвала складена та проголошена 15.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_6