15 квітня 2026 р. № 400/8311/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, , пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122
провизнання протиправним та скасування рішення від 08.07.2025 року № 143750004585; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.07.2025 № 143750004585 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання зарахувати до страхового стажу згідно трудової книжки колгоспника, № б/н від 1986 року період роботи з 13.12.1986 по 15.09.2000 в колгоспі «ЗОРЯ», який 15.01.2000 року реорганізований в сільськогосподарський виробничий кооператив «ЗОРЯ» (СГВК «ЗОРЯ»), який 05,02.2007 року реорганізований в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» (СТОВ «ЗОРЯ»); зобов'язання повторно розглянути заяву від 01.07.2025 року про призначення пенсії за віком.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком.
Відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області, надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки страховий стаж позивача становить 30 років 7 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058.
Відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області, надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачу відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.07.2025 року звернувся до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ в Донецькій області.
08.07.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення № 143750004585, яким відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком.
У рішенні зазначено, що пенсійний вік відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.
Вік заявника 6о років 08 днів.
Необхідний страховий стаж відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить не менше 32 років.
Страховий стаж особи становить 30 років 07 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі «Зоря» згідно архівних довідок від 19.11.2012 №Т-146 за 1986-2000 рр, оскільки відсутні дані про реорганізацію (окремо довідки про перейменування або реорганізацію заявником не надано) та прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає даним паспорта « ОСОБА_3 ».
За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату за досягнення 63-річного віку, а саме з 24.06.2028.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-IV.
Відповідно до приписів статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно із приписами статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних положень).
Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних положень).
Цією постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 по справі № 120/2366/21-а.
Позивач надав як до заяви про призначення пенсії, так і до позову: копію трудової книжки колгоспника, яка містить записи про його роботу з 1986 по 15.09.2000 в колгоспі "Зоря", який реорганізований в сільськогосподарський виробничий кооператив "Зоря", кількість встановленого мінімуму трудоднів та кількість відпрацьованих позивачем трудоднів; довідку Державного архіву Березанської РДА Миколаївської області від 02.10.2012, яка свідчить, що ОСОБА_1 прийнято в члени колгоспу "Зоря" 13.12.201986 року; довідки трудового архіву Березанського району Березанської районної ради від 19.11.2012 року № Т-146, архівну довідку трудового архіву Березанської селищної ради від 01.07.2025 року № Т-129/01-12.
Трудова книжка позивача містить дані трудовий мінімум у колгоспі та кількість відпрацьованих позивачем вихододнів.
Як трудова книжка, так і довідки № Т-146 від 19.11.2012, № Т-129/01-12 від 01.07.2025 свідчать, що позивачем виконано встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві у 1986-2000 роках (при встановленому мінімумі 280 трудоднів позивач відпрацював 343, 321, 314, 338, 333, 315, 338, 335, 338, 340, 336, 322, 341 вихододнів та за 27 вихододнів грудня 1986 року відпрацював 27 вихододнів).
Щодо зазначення у архівних довідках прізвища позивача " ОСОБА_2 ", а також відсутності даних про реорганізацію колгоспу "Зоря", суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Тому відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 13.12.1986 по 15.09.2000.
Тому відповідач повинен зарахувати вказаний період роботи позивача до страхового стажу та повторно розглянути заяву позивача від 01.07.2025 року про призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ у Донецькій області, оскільки спірне рішення прийнято саме ним.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ідентифікаційний код 13486010) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 08.07.2025 року № 143750004585.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ідентифікаційний код 13486010) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 13.12.1986 року по 15.09.2000 року та повторно розглянути заяву від 01.07.2025 року про призначення пенсії за віком.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ідентифікаційний код 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.), сплачений квитанцією № 1.240673105.1 від 31.07.2025 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко