15 квітня 2026 р. № 400/11736/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54008,
провизнання відмови від 24.10.2025 року протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач ) про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.10.2025 у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, за формою згідно Додатків до Постанови № 622 від 14.09.2016 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області видати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, за формою згідно Додатків до Постанови №622 від 14.09.2016 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що по досягненню пенсійного віку, 23 жовтня 2025 року, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою згідно Додатків до Постанови №622 від 14.09.2016 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
Листом Головного управління Пенсійного фонду Украни в Миколаївській області від 24.10.2025 року №19153-19357/К-05/8-1400/25 відмовлено у видачі запитуваних довідок, на підставі того, що станом на 01.05.2016 р. позивачка не обіймала посади державної служби та має 16 р. 9 м. 23 д. стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України від 16.12.1993 р. №3723-Х1І "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України. До стажу державної служби не зарахований період з 04.07.2001 по 20.11.2006 р., оскільки посади, які позивач обіймала в зазначений період віднесені до категорії посадових осіб місцевого самоврядування.
Позивач не погоджуюся з вищезазначеним рішенням та вважає його незаконним та прийнятим всупереч норм діючого законодавства, звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідачем подано відзив на позов, де вказав, що згідно записів трудової книжки від 06.07.1980 НОМЕР_1 у періоди з 19.01.1993 по 03.07.2001 та з 09.01.2007 по 15.05.2015 позивач працювала на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що підтверджується записами про встановлення за займаною посадою відповідних рангів державного службовця.
Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби до 4 липня 2001, по дату набрання чинності Закону України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ “Про службу в органах місцевого самоврядування».
Період роботи Позивача з 04.07.2001 по 20.11.2006 в Управлінні праці та соціального захисту населення на посадах віднесених до категорії посадових осіб місцевого самоврядування з присвоєнням відповідного рангу посадової особи місцевого самоврядування, не відноситься до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України,
На день набрання чинності Закону України від 10.12.2015 № 889-УШ "Про державну службу" - 01.05.2016, позивачка не обіймала посаду державної служби та має 16 років 9 місяців 23 дні стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України.
З урахуванням вищезазначеного, право на призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 позивач не має, тому у Головного управління відсутні підстави для видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою згідно Додатків до Порядку № 622. Просить в задоволенні позову відмовити.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
23.10.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою згідно Додатків до Постанови №622 від 14.09.2016 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.10.2025 року №19153-19357/К-05/8-1400/25 було відмовлено у видачі запитуваних довідок, на підставі того, що станом на 01.05.2016 р. позивач не обіймала посади державної служби та має 16 р. 9 м. 23 д. стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України від 16.12.1993 р. №3723-Х1І "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України. До стажу державної служби не зарахований період з 04.07.2001 по 20.11.2006 р., оскільки посади, які я обіймала V зазначений період віднесені до категорії посадових осіб місцевого самоврядування. Позивач з вказаним не погоджується звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Приймаючи рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІ1 від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ).
Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-УІІІ.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-УІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Судом встановлено, згідно записів трудової книжки з 19.01.1993 по 02.01.2001р. позивачка працювала в Управлінні соцзахисту населення (прийнята присяга державного службовця 24.06.1994) , з 03.01.2001 по 20.11.2006 року позивака працювала в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Миколаєва, з 09.01.2007 по 15.05.2015року позивачка працювала в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу держаної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Порядок № 229), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-УІІІ положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889-УІІІ та пункту 4 Порядку № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
До стажу державної служби має бути зарахований період роботи з 04.07.2001 по 20.11.2006 р. в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Миколаєва.
Частиною першою статті 37 Закону "Про державну службу" №3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-УІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІП, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІТ вік і страховий стаж.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-У1ІІ визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
20 липня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абзац 6 пункту 4 Порядку № 622 викладено у такій редакції: «за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.».
За пунктом 4-2 Порядку № 622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але
не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Вказаною постановою було затверджено форми довідок для призначення пенсії державного службовця, зокрема, додатком 4 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); додатком 5 було затверджено форму довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд); додатком 6 затверджено форму довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що стаж роботи позивачки в Управлінні праці та соціального захисту населення має бути зарахований до стажу державної служби, що дає підстави для видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії за віком як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Миколаївській області повинно видати довіди позивачці про складові заробітної плати для призначення пенсії за віком як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.10.2025 у видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, за формою згідно додатків до Постанови № 622 від 14.09.2016 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) видати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за формою згідно Додатків до Постанови № 622 від 14.09.2016 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1 211,20 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко