з питань закриття провадження у справі
м. Львів
15 квітня 2026 рокусправа № 380/24497/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПРІМОКОЛЕКТ-КАПІТАЛ», про зняття арешту з майна, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якій просить суд:
- зобов'язати Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зняти арешт (номер запису про обтяження: 8089294 (спеціальний розділ)) з майна ОСОБА_1 накладений в межах виконавчого провадження АСВП №45625215 від 14.02.2012.
Ухвалою від 22.12.2025 суддя Москаль Р.М. відкрив провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №19/р від 26.02.2026 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматизований розподіл справи 380/13757/21.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 суддю Кондратюк Ю.С. було призначено головуючим суддею.
Ухвалою судді від 02.03.2026 прийнято до розгляду адміністративну справу №380/24497/25 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПРІМОКОЛЕКТ-КАПІТАЛ» (далі - третя особа).
Ухвалою суду без оформлення окремого документа від 31.03.2026 суд ухвалив перейти до письмового провадження.
27.03.2026 від відповідача надійшла заява, в якій просить закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, накладеного в межах виконавчого провадження АСВП №45625215. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 09.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
29.05.2015 в межах даного виконавчого провадження винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція закону 606-XIV). Слід зазначити, що в межах даного виконаного провадження не стягнуто борг в користь стягувача, та виконавчий збір і витрати виконавчого провадження в користь держави. Порядок зняття арешту з майна чи коштів боржника врегульовано частинами третьою, четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII. Оскільки борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачено, підстави для зняття арешту, передбачені на час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у 2015 році за статтею 50 Закону № 606-XIV і та на даний час за статтею 59 Закону № 1404-VIII, відсутні.
Як вбачається з вищенаведеного, арешт на майно Позивача було накладено під час виконання виконавчого листа №2-804/11 від 14.02.2012, виданого Миколаївським районним судом Львівської області у цивільній справі про стягнення заборгованості .
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (наприклад, у постанові від 14.03.2018 у справі №660/612/16-ц), що якщо арешт накладено в межах виконання рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства, то і розгляд вимог про зняття такого арешту має здійснюватися за правилами цивільного судочинства тим судом, який видав виконавчий документ.
Таким чином, даний спір не є публічно-правовим у розумінні КАС України, оскільки випливає з виконання рішення у цивільній справі.
Ухвалою суду від 02.04.2026 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 13.04.2026 продовжено розгляд справи № 380/24497/25 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
При вирішенні заяви про закриття провадження у справі суд керується таким.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частинами 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 5 статті 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
Водночас, з аналізу вимог частин першої та другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо справ стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.
Зазначена норма кореспондується з частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, який був чинний в період з 28.05.1999 по 05.01.2017.
Відповідно до частини першої статті 447-1 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку про те, що спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення у цивільній справі, винесеного місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства, належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, і його потрібно розглядати в порядку цивільного судочинства.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 05.03.2021 у справі № 640/19503/19, адміністративне провадження №К/9901/1100/20.
Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 823/359/18, справи за позовами осіб, які не є учасниками виконавчого провадження, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію, яка полягає у тому, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі є зняття арешту (номер запису про обтяження: 8089294 (спеціальний розділ)) з майна ОСОБА_1 накладений в межах виконавчого провадження АСВП №45625215 від 14.02.2012.
Судом встановлено, що Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 23.12.2011 у справі №2-804-11 стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Фолькобанк» борг в сумі 12482 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят два) долари США 9 центів.
Відповідно Листа Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області від 03.12.2025 на виконанні у Миколаївському районному відділі ДВС ГТУЮ у Львівській області перебувало виконавче провадження ACBП № 45625215 від 28.11.2014 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-804/11 від 14.02.2012 року виданий Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТзОВ Компанія з управління активами «Прімоколект - капітал» борг в сумі 12482 долари США 9 центів (а.с. 14).
09.12.2014 державним виконавцем відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
З огляду на вказане, та враховуючи те, що позивач оскаржує дії, вчинені на виконання виконавчого листа № 2-804/11 від 14.02.2012, виданого Миколаївським районним судом Львівської області, то такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, і його належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Ця позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 19.08.2025 у справі № 400/7751/24.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведені обставини свідчать, що Львівський окружний адміністративний суд є неповноважним судом для розгляду та вирішення цієї справи з огляду на її предметну підсудність.
Оскільки, переметом даного позову є дії виконавця, вчинені на підставі виконавчого листа, виданого Миколаївським районним судом Львівської області, предметно справа підсудна місцевому загальному суду, а саме Миколаївському районному суду Львівської області.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Оскільки суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України, а заява відповідача про закриття провадження - задоволенню. Водночас, згідно з вимогами частини 1 статті 239 КАС України, суд роз'яснює позивачеві, що його заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною 2 статті 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки на час постановлення ухвали про закриття провадження у справі відсутнє клопотання особи, яка його сплатила, питання про повернення судового збору буде вирішуватися після надходження відповідного клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 238, 239, 241, 248, 293, 294, 295 КАС України, суд,-
1. Заяву Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі, - задовольнити.
2. Провадження в адміністративній справі № 380/24497/25 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПРІМОКОЛЕКТ-КАПІТАЛ», про зняття арешту з майна - закрити.
3. Роз'яснити позивачу, що цей спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (81600, вул. Шептицького, буд. 9, м. Миколаїв, Стрийський район, Львівська область; ЄДРПОУ 35048088).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПРІМОКОЛЕКТ-КАПІТАЛ» (08304, Україна, Бориспільський р-н, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 21; ЄДРПОУ 36676934).
Повну ухвалу складено 15.04.2026.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна