15 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4975/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (надалі - відповідач), у якому просить:
- стягнути з відповідача на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 117722,45 грн;
- стягнути з відповідача на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5473,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII (надалі - Закон №875-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2024 році однієї особи з інвалідністю та в строк до 15.04.2025 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняті особами з інвалідністю, в розмірі 117722,45 грн. Також, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідно до частини другої статті 20 Закону №875-XII, відповідачу нарахована пеня в розмірі 5473,98 грн. У зв'язку з чим утворилася заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 123196,43 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначає, що стаття 19 Закону №875-XII передбачає встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Водночас Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (далі - Інститут) є відокремленим структурним підрозділом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», діє на підставі Положення та не є юридичною особою. Отже, вимоги статті 19 Закону №875-XII щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для юридичних осіб не поширюються на інститут, як окремо взятий структурний підрозділ юридичної особи.
Наголошує, що статтею 20 Закону №875-XII передбачена відповідальність за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у вигляді адміністративно-господарських санкцій саме для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» перебуває на обліку у Київському міському відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а тому сплата адміністративно-господарських санкцій Кіровоградському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Відповідачем є неможливою.
Зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування позивачем у межах спірних правовідносин розрахунку адміністративно-господарських санкцій територіальним органом Держпраці була проведена перевірка (позапланова перевірка), за результатами якої встановлено факт невиконання Фондом нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, а такі обставини можуть бути встановлені виключно за результатами перевірки Держпраці.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
28.07.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
30.07.2025 позивач подав суду клопотання про заміну неналежного відповідача.
07.08.2025 ухвалою суду замінено неналежного відповідача Центральноукраїнський інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на належного - Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».
26.09.2025 ухвалою суду витребувано від учасників справи докази.
30.09.2025 представник позивача подав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що Фонд використовує дані Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Інформація формується на основі даних ЄСВ, залежно від того, як ці відомості були внесені самою особою, що використовує найману працю. Вказує, що саме філія займається працевлаштуванням працівників і вирішує питання працевлаштування або відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, надає дані про сплату ЄСВ, на основі якого Пенсійний фонд згодом формує дані, що є підставою для нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю.
02.10.2025 ухвалою суду додатково витребувано у відповідача докази по справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 головуючим суддею по розгляду справи №340/4975/25 визначено суддю Савонюка М.Я.
13.01.2026 ухвалою суду справу прийнято судом до свого провадження.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно відкритих відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку за адресою: 03039, місто Київ, вулиця Фрометівська, будинок 2.
Відповідач має відокремленні підрозділи юридичної особи, зокрема Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (код ЄДРПОУ ВП: 24717441, адреса: Україна, 25026, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вулиця Варшавська, будинок 2).
Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" перебуває на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали в Інституті за рік, склала 27 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), - повинно складати - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників 3178506,27 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) становить 117722,45 грн (а.с. 17).
У зв'язку з невиконанням нормативу у працевлаштуванні однієї особи з інвалідністю Інституту нараховано адміністративно-господарські санкцій у сумі 117722,45 грн.
Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій розміщений в електронному кабінеті Центральноукраїнського інституту Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 04.03.2025 о 12:09 год., що підтверджується квитанцією від 04.03.2025. (а.с. 18).
Також, позивачем нараховано пеню у сумі 5473,98 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені в Законі №875-XII.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Частиною третьою статті 18 Закону № 875-XII встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частини 1-2 статті 19 Закону №875-XII).
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 12 - 13 статті 19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
У разі зміни до 31 березня показників за попередній рік у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену згідно із частиною дванадцятою цієї статті суму адміністративно-господарських санкцій, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю до 10 червня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності формує та надсилає уточнений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Зміна показників у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування після 31 березня не призводить до зміни сум адміністративно-господарських санкцій, які визначені у відповідному розрахунку або уточненому розрахунку.
Приписами статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку дає підстави для висновку про те, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення, передбаченого статтею 20 Закону №875-XII. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій самостійно до 15 квітня року, останні стягуються у судовому порядку.
Також, положеннями статтей 18 та 19 Закону №875-XII (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин) чітко визначено коло суб'єктів, на яких покладено обов'язок по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, і до таких суб'єктів віднесено саме підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю.
Слід також зазначити, що статтею 20 Закону №875-XII передбачена відповідальність за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у вигляді адміністративно-господарських санкцій саме для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
В свою чергу Закон №875-XII не містить визначення термінів "підприємства, установи, організації", на яких покладено обов'язок виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
За приписами статті 81 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно зі статтею 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
За змістом статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.
Визначення "підприємство" було наведено у статті 62 Господарського кодексу України (чинного до 28.08.2025) - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Таким чином аналіз вказаних положень ЦК України та ГК України свідчать про те, що підприємства, установи та організації це юридичні особи, що наділені правосуб'єктністю та структурно можуть мати філії, які входять до її складу. У свою чергу філії та представництва не є юридичними особами та не вважаються самостійними суб'єктами господарювання.
Зміст Закону 875-XII не дає підстав для висновку, що використане законодавцем у статтях 18 та 19 Закону 875-XII поняття "підприємство, установа, організація" мають інше значення, ніж визначене у Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України, та мають на увазі, в тому числі, і філію підприємства, як окремого суб'єкта, на якого покладено обов'язок з виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Суд зазначає, що Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» зареєстрований як філія (інший відокремлений підрозділ) з присвоєнням ідентифікаційного коду відокремленого підрозділу 24717441, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 33), а отже не є юридичною особою.
Згідно із пунктами 1.1., 1.2. та 1.5 Положення про Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», затвердженого рішенням вченої ради ПрАТ "ВНЗ "МАУП" від 01.09.2022 (протокол №6) та наглядової ради ПрАТ "ВНЗ "МАУП" від 28.09.2022 (протокол 14) (далі - Положення), Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», (надалі Інститут), створений для здійснення освітньої діяльності; сприяння всебічному розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства; збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу України; забезпечення умов для оволодіння системою знань; задоволення потреб суспільства і держави у вихованні та розвитку обдарованих, талановитих і здібних громадян; підвищення освітнього рівня народу; забезпечення підприємств, установ, організацій кваліфікованими фахівцями; підготовки кадрового потенціалу управління та підприємництва; реалізації державних програм у галузі освіти; розвитку навчальної, методичної, наукової діяльності та реалізації статутних завдань і напрямів діяльності Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», (надалі - Академія), у місті Кропивницький. Інститут є відокремленим структурним підрозділом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, ідентифікаційний код 00127522.
Інститут створений на правах філії і не має статусу юридичної особи.
Згідно із пунктом 3.1 Положення Академія має право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Інституту.
Організаційна структура Інституту та штатний розпис визначається директором за погодженням з Академією (п. 4.1 Положення).
З наведеного слідує, що Інститут не є самостійною юридичною особою, а безпосередньо підпорядкований відповідачу, не має право без його погодження визначати організаційну структуру та штатний розпис.
Отже, в межах спірних правовідносин Інститут не може розглядатись як самостійний суб'єкт, на якого покладено обов'язок з виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Такий обов'язок покладено загалом на юридичну особу, тобто на Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».
Суд вважає за необхідне звернути увагу на роз'яснення, які надавались зі спірного питання Фондом соціального захисту інвалідів в листі від 14.08.2007 №1/6-367 на час дії положень частин 1, 2 ст. 19 Закону №875-XII в редакції на дату виникнення спірних правовідносин, і відповідно до яких:
по-перше, юридична особа (головне підприємство) як відповідач в суді, в тому числі і за свої відокремлені підрозділи, самостійно вирішує питання щодо виконання 4 % нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на головному підприємстві, в т. ч. і на своїх відокремлених підрозділах, або приймає рішення про виконання альтернативного зобов'язання - перерахування адміністративно-господарських санкцій в Державний бюджет України;
по-друге, враховуючи те, що головне підприємство (юридична особа) може через статут (положення) та довіреність безпосередньо впливати на свої відокремлені підрозділи, то головне підприємство може самостійно прийняти рішення щодо виконання 4 % нормативу або за рахунок головного підприємства, або за рахунок тільки відокремлених підрозділів, або за рахунок як головного підприємства так і за рахунок відокремлених підрозділів пропорційно працюючим на них працівникам. "
Отже, Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» вправі самостійно вирішувати як саме виконувати норматив із створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю:
- за рахунок робочих місць в головній організації;
- за рахунок робочих місць своїх філій (відокремлених підрозділів);
- за рахунок робочих місць в головній організації та своїх філій пропорційно загальній кількості працівників.
Як вже зазначалось вище, законодавцем у статті 19 Закону №875-XII чітко визначено коло суб'єктів, на яких розповсюджується обов'язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, і філія в даному випадку до них не відноситься.
На переконання суду, зазначена вимога стосується саме і виключно юридичних осіб. Положеннями цієї статті не передбачено норми про її розповсюдження на такі утворення як філії, представництва, відокремлені підрозділи.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій відповідно до положень статті 20 Закону №875-XII.
Суд також зазначає, що згідно наданих відповідачем копій Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманих з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у 2024 відповідачем виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с. 80-84).
Стосовно посилань відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21, суд зазначає наступне.
З набранням чинності 06.11.2022 Законом України від 18.10.2022 № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8-25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці.
Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №70 від 21.01.2007.
Отже, оскільки з 06.11.2022 змінився порядок розрахунку адміністративно-господарських санкцій, тому правові висновки Верховного Суду щодо можливості накладення на суб'єктів господарювання цих санкцій лише за результатами проведеної органами Держпраці відповідної перевірки наведені у постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21, не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли після 06.11.2022.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 та від 27.06.2025 у справі № 400/3796/24.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з цим, позивач не надав до суду доказів на підтвердження правомірності застосування адміністративно - господарських санкцій по відношенню до Центральноукраїнського інституту Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» у загальному розмірі 123196,43 грн.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 15 квітня 2026 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 22217312, вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (ЄДРПОУ 00127522, вул. Фрометівська, 2, м. Київ, 03039).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК