15 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4653/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій а Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887, про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення а інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 13.02.2025 по 15.04.2025;
- зобов'язати відповідача надати довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій а Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887, про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення а інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 13.02.2025 по 15.04.2025;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' в розмірі до 100 000,00 гривень за період з 13.11.2023 по 29.04.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі додаткову грошову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' в розмірі до 100 000,00 гривень за період з 13.11.2023 по 29.04.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' в розмірі до 100 000,00 гривень за період з 13.02.2025 по 15.04.2025 пропорційно дням в розрахунку на місяць, за час безпосередньої участі у бойових діям;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' в розмірі до 100 000,00 гривень за період з 13.02.2025 по 15.04.2025 пропорційно дням в розрахунку на місяць, за час безпосередньої участі у бойових діям.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі (а.с.62-63).
Згідно розпорядження керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду № 356 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ" призначено проведення повторного автоматизованого цієї справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у зв'язку з призначенням на посаду судді П'ятого апеляційного адміністративного суду за конкурсом (а.с.111).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу розподілено на суддю Сагуна А.В. (а.с.112).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного сулу Сагуна А.В. від 19 січня 2026 року справу прийнято до провадження (а.с.114-115).
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що проходячи військову службу, отримав поранення під час виконання бойового завдання, у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров'я, що підтверджується відповідними медичними документами та довідками ВЛК. Позивач вважає, що має право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн за весь період лікування та відпусток, а також за період подальшої служби у 2025 році під час безпосередньої участі у бойових діях. Крім того, відповідачем безпідставно не видано довідку за формою додатку 6 до Порядку №413, яка підтверджує участь у бойових діях.
Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що відсутні правові підстави для видачі довідки та нарахування додаткової винагороди, оскільки позивач у спірний період 2025 року не виконував бойових завдань через стан здоров'я, що підтверджується довідкою ВЛК. Також зазначено, що належні документи, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях (бойові накази, журнали бойових дій, рапорти), позивачем не надані. Щодо виплат за 2023-2024 роки відповідач вказує, що вони мали здійснюватися саме за місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , яка переформована без визначення правонаступника (а.с.71-76).
У відповідь на відзив представник позивача послався на те, що позивач фактично виконував бойові (спеціальні) завдання у 2025 році, незважаючи на висновок ВЛК, що підтверджується скріншотами повідомлень та нотаріально посвідченою заявою свідка. Також зазначено, що всі первинні документи щодо участі у бойових діях перебувають у відповідача, а тому саме він повинен їх надати. Щодо виплат за лікування, представник наголошує, що документи були подані командуванню, що підтверджується частковими виплатами (а.с.88-94).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач з 19.03.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 21 від 19.03.2022 (а.с.20).
Довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 31.01.2025 № 223 встановлено періоди безпосередньої участі позивача у заходах з оборони Держави у 2022-2024 роках на території Херсонської області (а.с.21).
Довідкою командира військової частини НОМЕР_2 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 25.11.2023 № 974 підтверджено, що 13.11.2023 під час виконання бойового завдання у зоні проведення бойових, на лівому березі р. Дніпро біля м. Херсон, позивач отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.24).
13.11.2023 позивачу надано первинну медичну допомогу (а.с.22-23).
Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 17612 (а.с.25) підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 14.11.2023 по 28.11.2023 із основним діагнозом: S92.9 МВТ (13.11.2023р.).
Згідно з довідкою ВЛК КНП "Міська клінічна лікарня № 11" від 28.11.2023 № 788 травма є легкою та пов'язана із захистом Батьківщини, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів (а.с.26).
Відповідно до відпускного квитку № 1163 від 28.11.2023 позивачу надано відпустку для лікування після поранення з 29.11.2023 по 28.12.2023 (а.с.27).
Згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 28.12.2023 № 2045 травма відноситься до тяжких та пов'язана із захистом Батьківщини, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів (а.с.28).
Відповідно до відпускного квитку № 1288 від 29.12.2023 позивачу надано відпустку для лікування після поранення з 29.12.2023 по 27.01.2024 (а.с.29).
З 24.01.2024 позивач проходив військово-лікарську комісію (а.с.30).
Згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 30.01.2024 № 348 травма відноситься до тяжких та пов'язана із захистом Батьківщини, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів (а.с.31).
Відповідно до відпускного квитку № 150 від 31.01.2024 позивачу надано відпустку для лікування після поранення з 31.01.2024 по 29.02.2024 (а.с.32).
Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 455 (а.с.34) підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 09.02.2024 по 22.02.2024, супутній діагноз: стан після ВТ (13.11.2023р.).
Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 612 (а.с.35) підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 23.02.2024 по 13.03.2024, основний діагноз: стан після ВТ (13.11.2023р.).
13.03.2024 позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії (а.с.36).
Згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 29.04.2024 № 1780 травма відноситься до тяжких та пов'язана із захистом Батьківщини, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах (а.с.37).
Випискою із епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 61 (а.с.83-85) підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 03.01.2025 по 06.02.2025, супутній діагноз: стан після ВТ (13.11.2023р.).
Згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 06.02.2025 № 625 травма відноситься до тяжких та пов'язана із захистом Батьківщини, потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше тридцяти календарних днів. Має потребу в одному супроводжуючому (а.с.81-82).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.04.2025 №21-РС позивача звільнено у відставку за станом здоров'я.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.04.2025 №112 позивача з 15.04.2025 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення (а.с.38).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Цього ж дня Президент України видав Указ № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким оголошено проведення загальної мобілізації.
На виконання вказаних Указів Президента України Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:
порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах, зокрема:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Абзацом 4 пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 додаткова винагорода у збільшеному розмірі є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується у період дії воєнного стану залежно від фактичного характеру проходження військової служби.
Зазначена винагорода підлягає виплаті військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, тобто фактично виконують бойові (спеціальні) завдання у визначених районах їх проведення та перебувають у зоні здійснення таких заходів.
Підтвердження факту безпосередньої участі у таких заходах здійснюється на підставі первинних службових документів, що фіксують залучення військовослужбовця до виконання відповідних завдань, зокрема бойових наказів (розпоряджень), журналів бойових дій, ведення оперативної обстановки, бойових донесень, рапортів (донесень) командирів підрозділів та інших документів, які відображають фактичну участь у виконанні бойових або спеціальних завдань.
Водночас у випадках, коли військовослужбовець у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, не виконує бойові завдання, виплата винагороди у підвищеному розмірі пов'язується з перебуванням на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я (у тому числі під час переміщення між ними) або перебуванням у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Перебування на стаціонарному лікуванні підтверджується медичними документами встановленої форми, визначеної нормативним регулюванням військово-лікарської експертизи, а перебування у відпустці для лікування після поранення - відповідними документами про надання такої відпустки на підставі висновків військово-лікарської комісії.
Таким чином, як участь у заходах з оборони держави, так і перебування на лікуванні або ж відпустках для лікування після тяжкого поранення є юридично значущими підставами для виплати додаткової винагороди, однак кожна з цих підстав підлягає обов'язковому документальному підтвердженню у встановленому порядку.
Судом встановлено, що позивач 13.11.2023 під час виконання бойового завдання отримав поранення, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 25.11.2023 №974, згідно з якою поранення пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.24).
Факт первинного лікування та подальшого проходження лікування підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 17612 (а.с.25), відповідно до якої позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 14.11.2023 по 28.11.2023, а також виписками № 455 та № 612 (а.с.34-35), що підтверджують подальше стаціонарне лікування у періоди з 09.02.2024 по 22.02.2024 та з 23.02.2024 по 13.03.2024.
Суд звертає увагу, що згідно з довідкою ВЛК КНП "Міська клінічна лікарня № 11" від 28.11.2023 №788 (а.с.26) травма позивача первинно визначена як легка, хоча і пов'язана із захистом Батьківщини. Вказана обставина має істотне значення для вирішення спору, оскільки виплата збільшеної до 100 000 грн винагороди за період перебування у відпустці для лікування після поранення здійснюється лише за умови, що поранення є тяжким та пов'язане із захистом Батьківщини.
Разом із тим, суд враховує, що у подальшому, за результатами повторних оглядів військово-лікарськими комісіями (довідки від 28.12.2023 №2045 (а.с.28), від 30.01.2024 №348 (а.с.31), від 29.04.2024 №1780 (а.с.37)), стан позивача і наслідки отриманої травми (поранення) були оцінені як такі, що відповідають тяжкому ступеню, при цьому незмінним залишився висновок про пов'язаність травми із захистом Батьківщини.
Отже, первинне визначення ступеня тяжкості поранення як легкого не спростовує подальших висновків ВЛК щодо його тяжкого характеру, а тому при вирішенні питання про право позивача на отримання додаткової винагороди суд виходить із остаточних медичних висновків, які підтверджують наявність тяжкого поранення та відповідних правових наслідків.
Матеріалами справи підтверджено, що після проходження стаціонарного лікування позивач перебував у відпустках для лікування після поранення, зокрема з 29.11.2023 по 28.12.2023, з 29.12.2023 по 27.01.2024 та з 31.01.2024 по 29.02.2024, а також проходив подальше стаціонарне лікування.
З урахуванням остаточних висновків військово-лікарських комісій про тяжкий характер поранення та його пов'язаність із захистом Батьківщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі за відповідні періоди лікування, зокрема під час стаціонарного лікування та перебування у відпустках для лікування після поранення, з урахуванням того, що така виплата здійснюється пропорційно фактичним періодам лікування та не передбачає її подвійного нарахування за один і той самий час.
Суд також враховує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували здійснення позивачу виплати додаткової винагороди у повному обсязі за спірний період.
Водночас суд бере до уваги доводи представника позивача, викладені у відповіді на відзив, щодо часткового здійснення військовою частиною НОМЕР_2 відповідних виплат, а саме: за листопад 2023 року у сумі 120 479,86 грн та за січень 2024 року у сумі 119 833,11 грн, що, за твердженням сторони позивача, підтверджується виписками з банківського рахунку.
Наведене свідчить про фактичне визнання військовою частиною НОМЕР_2 права позивача на отримання додаткової винагороди, однак не підтверджує її нарахування та виплату у повному обсязі за весь спірний період.
При цьому, у відповідності до листа Генерального штабу Збройних Сил України від 26.09.2025 № 321/6312, військову частину НОМЕР_2 було переоформлено у військову частину НОМЕР_1 (а.с.113), що свідчить про перехід відповідних функцій та обов'язків, у тому числі щодо грошового забезпечення особового складу.
Відтак доводи відповідача про відсутність правонаступника військової частини НОМЕР_2 є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Крім того, питання внутрішньої організації військових частин не можуть покладати негативні наслідки на військовослужбовця, який реалізує гарантоване державою право на грошове забезпечення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу за період з 13.11.2023 по 29.04.2024 додаткової грошової винагороди є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, збільшену до 100 000 гривень, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі часу переміщення між ними) та у відпустці для лікування після поранення у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарських комісій, за період з 13.11.2023 по 29.04.2024, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
Водночас, суд зазначає, що позовні вимоги позивача в частині нарахування та виплати йому додаткової винагороди за період з 13.02.2025 по 15.04.2025 не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зазначений період.
Зокрема, відсутні бойові накази (розпорядження), журнали бойових дій (ведення оперативної обстановки), бойові донесення, рапорти командирів підрозділів або інші первинні службові документи, які відповідно до вимог чинного правового регулювання підтверджують залучення військовослужбовця до виконання бойових або спеціальних завдань.
Стосовно посилання представника позивача на надані скріншоти з мобільного телефону та заяву свідка (а.с.95-103), суд зазначає, що вказані відомості самі по собі не можуть бути покладені в основу висновку про факт безпосередньої участі позивача у бойових (спеціальних) завданнях, оскільки не є документами службового обліку, не мають характеру офіційних доказів та не підтверджуються жодними офіційними даними військової частини НОМЕР_1 .
Також судом враховано, що довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 06.02.2025 №625 позивача визнано непридатним до військової служби з необхідністю звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я, що об'єктивно виключає можливість його залучення до виконання відповідних бойових (спеціальних) завдань у спірний період (а.с.81-82).
За таких обставин відсутні фактичні та правові підстави для висновку про наявність у позивача права на відповідні виплати за вказаний період, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887), суд зазначає таке.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837) (далі - Порядок № 413) визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Даним Порядком передбачено оформлення довідки за формою згідно з додатком 6, яка є елементом процедури встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та використовується саме для цілей набуття (підтвердження) статусу учасника бойових дій.
За змістом форми такої довідки (додаток 6 до Порядку № 413), остання видається на підставі та із зазначенням документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Отже, довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 видається особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а підставою для її видачі є хоча б один з таких документів, які підтверджують безпосередню участь особи у згаданих вище заходах: бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Як зазначалось судом, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного залучення позивача до виконання бойових або спеціальних завдань у період з 13.02.2025 по 15.04.2025, оскільки відсутні первинні службові документи, які б фіксували таку участь, зокрема бойові розпорядження, оперативні журнали, донесення, рапорти командирів підрозділів тощо.
Крім того, станом на відповідний період позивача визнано непридатним до військової служби з необхідністю звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я (довідка ВЛК від 06.02.2025 №625), що виключало можливість його фактичного залучення до виконання відповідних завдань.
За таких обставин відсутні передбачені правовим регулюванням фактичні дані, які є необхідною умовою для оформлення та видачі відповідної довідки, у зв'язку з чим вимоги про її складення також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач судових витрат по сплаті судового збору за подання позову не поніс та доказів понесення інших судових витрат суду не надав, а тому, відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 гривень, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі часу переміщення між ними) та у відпустці для лікування після поранення у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарських комісій, за період з 13.11.2023 по 29.04.2024.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100 000 гривень, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі часу переміщення між ними) та у відпустці для лікування після поранення у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарських комісій, за період з 13.11.2023 по 29.04.2024, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН