про вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження
15 квітня 2026 року Київ № 640/11789/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,
розглянувши заяву представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві задоволені частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2017р. виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеженні пенсії максимальним розміром;
- зобов'язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2017 р., та здійснити виплату пенсії з 01.01.2017 по грудень 2017 року без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва набрало законної сили 16.06.2022.
12.07.2022 позивачу видано виконавчий лист по справі.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 31.01.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом трьох місяців з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 16 травня 2022 року у справі № 640/11789/21.
Ухвалами суду від 25.07.2024, 12.03.2025, 11.09.2025 було визнано подані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві звіти такими, що не підтверджують виконання рішення суду у справі № 640/11789/21 в частині виплати ОСОБА_1 суми перерахованої пенсії.
Ухвалою суду від 12.03.2025 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання судового рішення та зобов'язано протягом трьох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 16 травня 2022 року у справі №640/11789/21.
В той же час, позивач 07.01.2026 звернувся до суд у із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: заінтересованої особи - органу Державної виконавчої служби України.
В обґрунтування заяви про заміну сторони виконавчого провадження, позивач наголосив на тому, що листом від 09.12.2025 позивача повідомлено про те, що Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перейменовано на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені заявником обґрунтування, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404 (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 15 Закону № 1404).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 1404 стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону № 1404 у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону № 1404 у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Пунктом 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 передбачено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець за наявності підтвердних документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта) своєю постановою змінює назву сторони виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі №914/3587/14 дійшла висновку, що на відміну від заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", п. 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень). Звідси, зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження не потребує її заміни судом, а здійснюється постановою виконавця, якою змінюється назва відповідної сторони такого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку відбулася лише зміна назви суб'єкта владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо виконання рішень суду, в той час як код ЄДРПОУ юридичної особи залишився той самий. Тобто, у виконавчому листі №640/11789/21 не відбулося вибуття стягувача або боржника та заміни їх іншою особою.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заява позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 373, 379 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Київського окружного адміністративного суду, -
Заяву позивача від 07 січня 2026 року про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення.
Ухвала може буде оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Білоноженко М.А.