Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
15 квітня 2026 року Справа №200/2512/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Заяць Ніни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
03 квітня 2026 року адвокат Заяць Ніна Ярославівна в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивача, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які виразились в обмеженні максимального розміру виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01 березня 2023 року сумою 20745,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 23036,87 грн., з 01 березня 2024 року сумою 20930,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 22245,50 грн. та з 01 березня 2025 року сумою 23610,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 23745,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року, з 01 березня 2026 року без обмеження її максимального розміру.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
10 квітня 2026 року представник позивача, з метою виконання ухвали суду 08 квітня 2026 року, надав до суду клопотання щодо поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що зміна місця проживання з АДРЕСА_3 , затримка у виплатах через тривалість оформлення довідки внутрішньо переміщеної особи (видано тільки 03 березня 2026 року), недостатність знань у галузі права і незнання можливості оскаржувати рішення Пенсійного фонду України, постійні хронічні захворювання, спричені стресом і віком і важким характером праці в сукупності вищеперелічених причин спричинило пропущення 6-місячного строку з часу першого обмеження у виплаті пенсії.
Вирішуючи по суті заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правилами частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено й на теперішній час.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Також, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Водночас, предметом спору за цим позовом є право позивача на належну пенсію.
За своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).
Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист статті 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. №55707/00, §77) Stummer v. Austria (App. №37452/02, § 82), ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. №42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).
Враховуючи вищезазначені норми та доводи представника позивача, в той час предмет спору стосується соціального права позивача, суддя вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Щодо питання сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, разом із позовною заявою позивач надає клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Статтею 5 вказаного Закону встановлено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджено копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 01 січня 2026 року та витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України №7/25/8446/ВП довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №544984 від 17 грудня 2025 року.
Таким чином, позивач як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору в силу прямої норми закону і додаткового вирішення цього питання судом не потребує.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Донецькому окружному адміністративному суду.
Відповідно до частини шостої статті 12, частин першої, другої статті 257, частини першої статті 260, статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 171, 258, 260, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду.
3. Відкрити провадження по справі за позовною заявою адвоката Заяць Ніни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
4. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею Молочною І. С. одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
5. Звернути увагу сторін, що у даній справі, яка розглядається за правилами статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив (частина 3 вказаної статті).
6. Витребувати у відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, наступні докази:
- виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) по застрахованій особі позивача;
- виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-7) по застрахованій особі позивача;
- пенсійну справу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) (у тому числі протоколи призначення та перерахунку пенсії);
- рішення (інший розпорядчий акт) про обмеження основного розміру пенсії позивача, а також документи, що слугували підставою для його прийняття (якщо таке приймалося);
- відомості та докази на підтвердження факту ознайомлення позивача з цим рішенням, а саме: дата вручення адресатові;
- розрахунок розміру пенсії позивача із зазначенням усіх його складових за період з 01 січня 2023 року в розрізі місяців;
- пояснення щодо обмеженні максимального розміру виплати пенсії позивачу з 01 березня 2023 року сумою 20745,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 23036,87 грн., з 01 березня 2024 року сумою 20930,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 22245,50 грн. та з 01 березня 2025 року сумою 23610,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 23745,00 грн.
- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
7. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
8. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.
9. Звернути увагу учасників справи, що відповідно частини сьомої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
10. Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
11. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Молочна