15 квітня 2026 року Справа 160/9221/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 квітня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльность відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, за компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки за період з 11.07.2025 року по 27.01.2026 року у розмірі 242 425,80 грн (двісті сорок дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень вісімдесят копійок), а саме:
1. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2024 за 30 діб у розмірі 48 485,16 грн; 1. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2025 за 15 діб у розмірі 48 485,16 грн;
2. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2021- 2025 роки за 70 діб у розмірі 48 485,16 грн;
3. грошову компенсацію за затримку виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, згідно наказу №71 від 12.03.2025 року у розмірі 48 485,16 грн;
4. грошову компенсацію за затримку виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, згідно наказу №56 від 25.02.2025 року у розмірі 48 485,16 грн;
- зобов'язати відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 11.07.2025 року по 23.07.2025 року у розмірі 242 425,80 грн (двісті сорок дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень вісімдесят копійок), а саме:
1. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2024 за 30 діб у розмірі 48 485,16 грн; 1. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2025 за 15 діб у розмірі 48 485,16 грн;
2. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2021- 2025 роки за 70 діб у розмірі 48 485,16 грн;
3. грошову компенсацію за затримку виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, згідно наказу №71 від 12.03.2025 року у розмірі 48 485,16 грн;
4. грошову компенсацію за затримку виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, згідно наказу №56 від 25.02.2025 року у розмірі 48 485,16 грн.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність поведінки відповідача щодо виплати належної позивачу компенсації в зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/9221/26 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Способи захисту визначено у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 року у справі №990/220/24.
Як у пункті 4 частини четвертої статті 5, так і пункті 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України цей спосіб захисту складається з двох частин:
а) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною і
б) зобов'язуючої - суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.05.2024 року у справі №580/2259/23.
З викладу позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з тим, що 11.07.2025 року його звільнено зі служби, а остаточний розрахунок проведено лише 23.07.2025 року.
Водночас, позивач заявляє вимоги наступним чином:
1) констатуюча позовна вимога (визнання бездіяльності протиправною): за період з 11.07.2025 року по 27.01.2026 року;
2) спонукальна позовна вимога (зобов'язання вчинити певні дії): за період з 11.07.2025 року по 23.07.2025 року.
Таким чином, в підставах позову існує лише період з 11.07.2025 року по 23.07.2025 року, в той час як у позовних вимогах (при цьому лише одній з вимог) заявлено інший період - з 11.07.2025 року по 27.01.2026 року.
Більш того, розбіжність наявна і між самими заявленими позовними вимогами: позивач просить визнати протиправною поведінку за один період, а захистити право просить вже за інший період.
Дата 27.01.2026 року при цьому не обґрунтована жодним чином.
Таким чином, позивачу належить уточнити позовну заяву таким чином, щоб в ній узгоджено (в обґрунтуванні позовної заяви, а також в позовних вимогах) вказано спірний період, щодо якого заявляються вимоги.
Окремо суд зауважує на суперечності предмету та підстав позову за змістом.
Так, позивач у викладі обґрунтування позовної заяви фактично згадує два різних (незалежних і не пов'язаних між собою) механізми захисту права:
1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (ст. 116-117 Кодексу законів про працю України);
2) компенсація втрати частини доходів громадян згідно Закону №2050-ІІІ.
Водночас, з викладу позовної заяви вбачається, що позивач фактично ототожнює ці юридичні механізми, при цьому в позовних вимогах позивач вже не заявляє позовних вимог згідно Закону №2050-ІІІ.
Також в тексті позовної заяви наведено доводи щодо моральної шкоди, однак в позовних вимогах моральна шкода не згадується.
Отже, позивачу належить уточнити та узгодити виклад підстав та предмету позову, усунувши вищевказані суперечності. Передусім, позивач має уточнити заявляє він позовні вимоги лише щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, чи також додатково щодо компенсації втрати частини доходів громадян згідно Закону №2050-ІІІ, зокрема, конкретно вказуючи про яку компенсацію йдеться.
Додатково суд зауважує, що значна частина позовної заяви, включно з позовними вимогами, містить виділення жовтим фоном, що, з урахуванням раніше вказаних суперечностей, створює враження неостаточності поданого документу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначено у ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України та складає місяць.
Такий правовий висновок сформовано Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2021 року у справі № 240/532/20 та дотепер застосовується Верховним Судом (постанови від 31.10.2023 року у справі №240/15141/22, від 28.09.2023 року у справі №420/5436/22).
Згідно викладу позовної заяви «Кошти виплачені, лише 23.07.2025 року». Отже, звернувшись до суду 12.04.2026 року позивач пропустив строк звернення до суду.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, згідно ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно викладу позовної заяви «Кошти виплачені, лише 23.07.2025 року».
В свою чергу до позовної заяви долучено файл «виписка з карткового рахунку.pdf», який містить відомості про рух коштів протягом лютого-квітня 2018 року.
Отже, позивачу належить надати до суду доказ виплати йому коштів 23.07.2025 року.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 133, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до викладених в мотивувальній частині цієї ухвали зауважень, разом з доказами її направлення відповідачу в підсистемі «Електронний Суд»;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;
- доказ щодо дати проведення остаточного розрахунку при звільненні 23.07.2025 року, разом з доказами його направлення відповідачу в підсистемі «Електронний Суд».
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко