15 квітня 2026 рокуСправа №160/30786/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду в адміністративній справі №160/30786/25,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити ОСОБА_1 , яка діє як законний представник ОСОБА_2 про результати розгляду її запитів від 05.10.2025 року, від 06.10.2025 року, заяв від 27.09.2025 року, від 05.10.2025 року.
17 лютого 2026 року вказане рішення суду набрало законної сили.
01 квітня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у адміністративній справі №160/30786/25 задоволено. Визнано поважними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з заявою заяви про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду в адміністративній справі №160/30786/25. Призначено заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у адміністративній справі №160/30786/25 до розгляду в порядку письмового провадження.
15 квітня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від заявника надійшли докази щодо дати отримання нею листа відповідача на виконання рішення суду.
Судом вже вирішено питання про строк звернення з поданою заявою, в т.ч. констатовано наявність правових підстав для її розгляду та вирішення по суті.
15 квітня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач надає докази направлення заявнику листа, щодо якого подана заява.
Дослідивши матеріали заяви, при її вирішенні суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі №295/9823/21.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 03.11.2022 року у справі №320/5760/21.
Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначала, що рішенням суду зобов'язано відповідача направити їй 4 відповіді на 4 її попередні звернення (2 запити і 2 заяви). На виконання рішення суду позивачу направлено 4 відповіді, однак одна з них не є відповіддю на заяву, щодо якої ухвалено рішення суду (заява від 27.09.2025 року, відповідь на яку надано листом від 23.10.2025 року №7/28422/10). Фактично позивачу направлено відповідь від 10.11.2025 року №7/29455/10, який стосувався іншого звернення позивача, щодо якого судове рішення в даній справі не ухвалювалося.
Суд витребував у відповідача докази направлення позивачу відповіді саме на її заяву від 27.09.2025 року.
Відповідачем надано до суду як копію відповіді саме на заяву позивача від 27.09.2025 року - відповідь на яку надано листом від 23.10.2025 року №7/28422/10, так і докази її повторного направлення позивачу листом від 13.04.2026 року №130/4/200, в т.ч. опис вкладень до рекомендованого поштового відправлення №4903100221823.
Таким чином, на дату постановлення даної ухвали позивачу направлено відповіді на всі її звернення, щодо яких судом ухвалено рішення у справі.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для застосування положень ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки рішення суду виконувалося відповідачем без надмірних затримок та без явного зловживання наявними повноваженнями, що підтверджується в т.ч. і тим, що відповіді на усі звернення позивача надані до суду ще в ході судового розгляду, тобто - відповідачем не приховувалися. В подальшому відповідач направив такі відповіді позивачу. Обставини направлення однієї з 4 відповідей не свідчать про існування обставин такого рівня інтенсивності та істотності, які б давали підстави для застосування заходів впливу згідно ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в т.ч. з урахуванням фактичного задоволення вимог позивача відповідачем шляхом нового направлення позивачу відповіді на заяву від 27.09.2025 року ще до постановлення даної ухвали судом.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій на виконання рішення суду у справі №160/30786/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко