1Справа № 335/1369/26 2-а/335/40/2026
08 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: у складі головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Сєдова Михайла Володимировича до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
06.02.2026 року в провадження Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Сєдова М.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якій позивач просить: поновити строк для подачі адміністративного позову; визнати протиправною та скасувати постанову № 2116 за справою про адміністративне правопорушення, що була винесена 22.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та підданий штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Також позивачем було подано клопотання/заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 79983053 відкритому на підставі постанови №2116 винесеної ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.09.2025 до набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позову зазначено, що 22 вересня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача у справі та винесено оскаржувану постанову, у відповідності до якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. Позивач у справі у повній мірі не погоджується із доводами викладеними у оскаржуваний постанові, вважає її такою, що прийнята з порушенням приписів діючого законодавства України та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП підлягає закриттю. В обґрунтування позову вважає за необхідне зазначити наступне: 31 липня 2024 року, позивач отримав направлення в ТЦК для проходження ВЛК в Запорізькій обласній лікарні. Після проходження ВЛК документи позивача були направлені в м. Дніпро для підтвердження діагнозів у зв'язку з визнанням позивача непридатним до військової служби. Після чого документи повертались з вимогою додатково проходження до обстеження по декільком лікарям, останній раз коли Позивач звернувся за результатом проходження ВЛК - йому віддали повний комплект медичних документів- пояснивши що далі до обстеження не можуть проводити і не можуть закінчити проходження ВЛК у зв'язку з забороною обслуговування військовозобов'язаних з Центрального ТЦК. 02 червня 2025 року позивач звернувся у Центральній ТЦК за роз'ясненнями - і йому було видано направлення на проходження ВЛК в 6 Міську Лікарню. Під час проходження ВЛК з 2024 року позивач згідно термінів, що були зазначені у повістках постійно приходив до ТЦК та передавав свої медичні документи на підтвердження процесу проходження медичної комісії - та отримував чергову (оновлену) повістку з новою датою. У вересні після чергового оновлення повістки через тиждень в додатку Резерв+ прийшли сповіщення про «Розшук», «Порушення правил військового обліку» та «Штраф». Наступного дня позивач звернувся до ТЦК за роз'ясненнями та його мене відправили до юристів, який пояснив -що «Програма не бачить що Ви проходите ВЛК тому автоматично включила Вас у Список Порушників» - після чого виписав позивачу нульовий протокол та відправив на комісію на Вул. Залізничну. Комісія зробила копії всіх медичних документів позивача по ВЛК починаючи з 2024 року, після цього в Додатку Резерв+ з'явились записи про зняття розшуку і також зникла інформація про наявність порушень правил військового обліку. Щодо проходження ВЛК у період з 02.06.2025 року по 18.11.2025 року, позивач зазначає, що ним 02 червня 2025 року отримано направлення №3483 на проходження ВЛК. У період з 02.06.2025 року по 18.11.2025 року позивач у справі сумлінно виконував покладені на нього законом обов'язки та здійснював повноцінне проходження ВЛК. Внаслідок викладеного, на момент винесення оскаржуваної постанови, позивачем у справі здійснювалось проходження ВЛК, яке було розпочато 02.06.2025 року згідно направлення №3483 і як наслідок в діях позивача були відсутні склад та подія адміністративного правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до ст.210-3 КУпАП. Позивачем у справі не отримувались від відповідача жодні повідомлення, сповіщення, виклики чи повістки, на його електронну адресу чи номер телефону також не надходило жодних повідомлень про необхідність з'явитись до Відповідача з метою складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також, позивач просив поновити строк звернення з даним позовом про оскарження постанови, оскільки з постановою №2116 від 22.09.2025 позивач ознайомився лише 28.01.2026, після відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 09.02.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Сєдова Михайла Володимировича про забезпечення позову в адміністративній справі. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 79983053 відкритому на підставі постанови №2116 винесеної ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.09.2025, що перебуває на виконанні у державного виконавця державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарового Вячеслава Миколайовича, до вирішення справи №335/1369/26 по суті та набрання рішенням законної сили.
Ухвалою судді від 09.02.2026, поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом, прийнято до розгляду адміністративний позов, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268-272, 286 КАС України, призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін, надано учасникам справи строк для подання заяв по суті справи та роз'яснено наслідки їх неподання. Також даною ухвалою витребувано у у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про притягнення до адміністративної відповідальності 22.09.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (постанова №2116 від 22.09.2025 року).
27.02.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначає, що під час складання протоколу №2116 від 16.09.2025 року про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_3 ознайомлено під особистий підпис з правами та обов'язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_3 не надходило. Доказом підтвердження присутності громадянина ОСОБА_3 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення №2116 від 16.09.2025 є той факт, що останній власноруч поставив свій підпис у самому протоколі. За результатами розгляду матеріалів справи №2116 від 16.09.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №2116 від 22.09.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень. Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 з 07.07.2022 року. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 №402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє один рік. Під час складання протоколу №2116 від 16.09.2025 року мались відомості про те, що Позивач останню військово-лікарську комісію проходив 01.07.2022 року за якою був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 3621-IX «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом ЗОБОВ'ЯЗАНІ до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані САМОСТІЙНО звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.02.2026 5 направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" Резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування. До персональних відомостей відповідно до пункту 17-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відносяться результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення ступеню придатності виконання військового обов'язку. Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як Позивач не уточнив відомості про стан здоров'я та не пройшов військово-лікарську комісію. Докази виконання військового обов'язку Позивач до суду не надав. На час розгляду адміністративної справи громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не був діючим військовослужбовцем. Просив у задоволені позову відмовити.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, врегульовані ст.286 КАС України. За приписами ч.1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Тобто, подання інших заяв по суті справи не передбачено.
Суд бере до уваги особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, за приписами ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, підстав для такого здійснення розгляду справи за ініціативою суду не встановлено, відповідних клопотань не надходило.
Інших заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних заяв та клопотань.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст.7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За визначенням, наведеними у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни України зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України-за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,-за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Згідно з п.2,4 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Згідно з ч.5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза-це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Згідно п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відтак з приведених положень законодавства слідує, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Таким чином, проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).
Так, з матеріалів справи, зокрема із витягу з «Резерв+», сформованого станом на 07.07.2025, вбачається, що ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не має; дата ВЛК 01.07.2022; постанова ВЛК - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; не є особою з інвалідністю; дата уточнення даних 05.10.2024.
Згідно із витягу з «Резерв+», сформованого станом на 21.01.2026, позивач не має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, придатний до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони; дата уточнення даних 18.11.2025.
04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Водночас, до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції:
«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України-до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
Отже, у період з 04.05.2024 до 05.06.2025 у ОСОБА_1 , якого було визнано обмежено придатним до військової служби у воєнний час до набрання чинності вищевказаним Законом, виник обов'язок повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
При цьому, як встановлено судом, станом на 05.06.2025 позивач не мав ні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, ні інвалідності.
Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою надання підтверджень проходженням ним медичної комісії матеріали справи не містять. ОСОБА_1 лише 18.11.2025 пройшов повторний медичний огляд, яким його було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Тим самим позивач не виконав вчасно вимоги закону.
Щодо тверджень представника позивача про порушення процедури розгляду адміністративної справи, суд зазначає на таке.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі Інструкція).
Згідно з розділом ІІ Інструкції під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Так, судом, з метою з'ясування усіх обставин справи, ухвалою від 09.02.2026 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про притягнення до адміністративної відповідальності 22.09.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (постанова №2116 від 22.09.2025 року).
Під час дослідження копії вказаного протоколу (надійшов 27.02.2026 разом із відзивом на виконання ухвали від 09.02.2026) встановлено, що останній складався в присутності ОСОБА_1 , якому роз'яснено положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також повідомлено про дату розгляду справи, що підтверджується його особистим підписом.
Позивач другий примірник протоколу отримав 16.09.2026, про що свідчить його особистий підпис, а відтак про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
При цьому докази завчасного повідомлення відповідача про неможливість з'явитись у визначений час на розгляд справи через продовження проходження ним медичного огляду чи інших поважних причин, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Також розділ "Заяви, клопотання" протоколу не містить зауважень позивача.
Слід зазначити, що протокол містить власноручні підписи позивача про те, що йому роз'яснення права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та отримано ним другий примірник протоколу, вказане дає підстави вважати, що позивач під час складання протоколу про адміністративне правопорушення 16.09.2025 не був позбавлений можливості надати пояснення, а також викласти і свої заперечення та надати документи на підтвердження проходження ним ВЛК та пояснення, щодо причин неможливості пройти вчасно. Проте такі дії позивачем вчинені не були.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі №500/26/22.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року по справі №400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов'язку виконувати або дотримуватися законодавства.
А відтак суд, оцінивши подані сторонами докази, як кожен окремо, так і у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення належні та допустимі докази дають підстави прийти до висновку про їх достатність у доведенні відповідачем перед судом факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування вини, доведена наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, а відтак і правомірність винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення № 2116 від 22.09.2025 слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Розподіляючи судові витрати, суд керується статтею 139 КАС України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору, понесені позивачем, на останнього.
На підставі ст. 62 Конституції України, ст. 210-1, 245, 251, 252, 258, 268, 276, 277, 277-2, 278, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Сєдова Михайла Володимировича до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14 квітня 2026 року.
Суддя В.К. Сиротенко