14 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 297/391/25
провадження № 61-4276ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 березня 2026 року за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.
2. Берегівський районний суд Закарпатської області рішенням від 27 серпня 2025 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. Закарпатський апеляційний суд постановою від 10 березня 2026 року скасував рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 серпня 2025 року та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував наказ Комунального некомерційного підприємства «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» від 06 січня 2025 року № 9 «к» про звільнення з 06 січня 2025 року ОСОБА_1 - лікаря акушер-гінеколога жіночої консультації поліклінічного відділення на 0,5 ставки із займаної посади у зв'язку зі скороченням у відповідності до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю. Зобов'язав Комунальне некомерційне підприємство «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» поновити ОСОБА_1 - лікаря акушер-гінеколога жіночої консультації поліклінічного відділення на 0,5 ставки займаної посади з 06 січня 2025 року. Стягнув з Комунального некомерційного підприємства «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 168 681,15 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума зазначена із податками і зборами, які підлягають стягненню роботодавцем), 15 000 грн моральної шкоди та судові витрати у розмірі 375 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
4. 31 березня 2026 року відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій проситьпостанову Закарпатського апеляційного суду від 10 березня 2026 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на такі обставини.
6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
9. Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
10. Встановлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого унормування процесуальних правовідносин щодо відкриття касаційного провадження
у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
11. Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
12. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн.
13. Зі змісту оскаржуваного судового рішення встановлено, що ціна позову у цій справі становить 368 681,15 грн (168 681,15 грн - середній заробіток за час вимушеного прогулу, 200 000 грн - моральна шкода), що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 х 250 = 832 000 грн).
14. Отже, ціна позову у цій справі за вимогою майнового характеру не перевищує встановленого процесуальним законом порогу.
15. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд касаційної інстанції не надає правову оцінку законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлює наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
16. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі зціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та малозначній справі, підлягає касаційному оскарженню.
17. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
18. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
19. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
20. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
21. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
22. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
23. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 березня 2026 року у справі № 297/391/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк