14квітня 2026 року
м. Київ
справа № 592/4934/24
провадження № 61-4174ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач),Петрова Є. В., Пророка В.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 08 грудня 2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати спільним сумісним майном подружжя наступне майно: грошові кошти в сумі
577 679,00 грн, отриманні від продажу квартири, транспортний засіб
RENAULT KANGOO, 2005 року випуску, право власності на який 11 вересня
2020 року було зареєстровано за відповідачем, транспортний засіб
RENAULT LOGAN, 2020 року випуску, право власності на який 08 лютого 2022 року було зареєстровано за відповідачем; стягнути з відповідача на її користь 1/2 вартості автомобілів: RENAULT KANGOO, 2005 року випуску, у розмірі 78 540,00 грн та RENAULT LOGAN, 2020 року випуску, у розмірі 186 592,00 грн, 1/2 грошових коштів отриманих від продажу квартири у розмірі 288 839,50 грн.
2. Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 08 грудня 2025 року позов задовольнив частково. Визнав спільним сумісним майном колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 наступне майно: грошові кошти в сумі 577 679,00 грн, отриманні від продажу квартири, транспортний засіб
RENAULT KANGOO, 2005 року випуску, право власності на який 11 вересня
2020 року було зареєстровано за ОСОБА_1 , транспортний засіб
RENAULT LOGAN, 2020 року випуску, право власності на який 08 лютого 2022 року було зареєстровано за ОСОБА_1 . Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості автомобіля RENAULT KANGOO, 2005 року випуску та автомобіля RENAULT LOGAN, 2020 року випуску, у розмірі
162 261,80 грн.Відмовив в іншій частині позовних вимог.Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 622, 62 грн.
3. Сумський апеляційний суд постановою від 26 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми в частинівизнання спільним сумісним майном колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 наступного майна: грошових коштів в сумі 577 679,00 грн, отриманих від продажу квартири, транспортного засобу RENAULT KANGOO, 2005 року випуску, право власності на який 11 вересня
2020 року було зареєстровано за ОСОБА_1 , транспортного засобу
RENAULT LOGAN, 2020 року випуску, право власності на який 08 лютого 2022 року було зареєстровано за ОСОБА_1 скасував та ухвалив в цій частині нове рішення.Відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання майна спільною сумісною власністю. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2025 року змінив в частині розподілу судових витрат.Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави
5 776, 79 грн судового збору. В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2025 року залишив без змін.
4. 27 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Боровик І.В. засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від
08 грудня 2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 лютого
2026 року.
5. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
9. Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
10. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.
11. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
12. Позивач при подачі позовної заяви просила визнати спірне майно спільною власністю подружжя та стягнути на її користь 288 839, 50 грн, що становить
вартості спірної квартири, 78 540, 00 грн, що становить вартості автомобіля марки RENAULT KANGOO, 2005 року випуску, 186 592, 00 грн, що становить
вартості автомобіля марки RENAULT LOGAN, 2020 року випуску, а всього
553 971, 50 грн. Крім того, зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що вартість спірної квартири становила 577 679, 00 грн, вартість автомобіля марки RENAULT KANGOO, 2005 року випуску згідно висновку експерта становила 157 832, 65 грн, вартості автомобіля марки RENAULT LOGAN, 2020 року випуску згідно висновку експерта становила 441 991, 74 грн. Враховуючи, що заявник просила стягнути частини коштів вказаного майна, що в даному випадку становить 588 751, 70 грн, а тому не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн * 250 = 832 000 грн) станом на 01 січня 2026 року.
13. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
14. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі
зціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
15. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
16. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
17. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
18. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
19. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
20. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
21. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 08 грудня 2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від
26 лютого 2026 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк