65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/759/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до відповідача-1- Фермерського господарства "МЕГА 5"
відповідача-2 - ОСОБА_1
відповідача-3 - ОСОБА_2
про солідарне стягнення 77333,20грн
До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до відповідача-1- Фермерського господарства "МЕГА 5", відповідача-2 - ОСОБА_1 , відповідача-3 - ОСОБА_2 , про солідарне стягнення 77333,20грн заборгованості за договором кредитної лінії за програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого, у тому числі мікропідприємництва та середнього підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" від 10.09.2021.
Ухвалою від 05.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали.
Однак, при друкуванні ухвали від 05.03.2026 суд помилково зазначив назву позивача - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в той час як необхідно було Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
З огляду на викладене, відповідно до ст. 243 ГПК України суд дійшов висновку з власної ініціативи виправити описку в ухвалі від 05.03.2026, у зв'язку з чим назву позивача слід читати Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Всі відповідачі отримали ухвалу 05.03.2026 в своїх електронних кабінетах, що підтверджується довідками.
Оскільки відповідач-2 та відповідач-3 є фізичними особами, то суд відповідно до ст. 176 ГПК України суд перевірив їх зареєстроване місце проживання.
Так, відповідно до відповідей з Єдиного державного демографічного реєстру від 05.03.2026 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 .
Відповідачі у встановлений судом строку не подали відзиву, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
10 вересня 2021 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Фермерським господарством "МЕГА 5" (Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 119.10-10/441 за програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» (надалі - Програма), реалізація якої здійснюється на підставі Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 (надалі - Порядок № 28), виконання якого частково забезпечено гарантією держави (надалі - Гарантія), на підставі укладеного між Міністерством фінансів України та АТ «Ощадбанк» Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (надалі - Договір про надання гарантії), реалізація якого здійснюється на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151, зі змінами та доповненнями (надалі Порядок № 1151).
У відповідності до п. 2.1 Договору кредитної лінії Банк зобов'язується надати на умовах Договору кредитної лінії, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 Договору кредитної лінії та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим Договором кредитної лінії.
Згідно з п. 3.2 Договору кредитної лінії кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше « 09» вересня 2024 року.
У відповідності до п. 3.1, 3.8 Договору кредитної лінії сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень 00 копійок). Цільове призначення кредиту - поповнення оборотного капіталу.
Пунктом 3.3 Договору кредитної лінії сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування, згідно з наступним графіком: До « 28» лютого 2022 року (включно) - 774 000,00 грн, з « 01» березня 2022 року - « 08» липня 2024 року (включно) - 1 000 000,00 грн, з « 09» липня 2024 року - « 08» серпня 2024 року (включно) - 666 667,00 грн, з « 09» серпня 2024 року - « 09» вересня 2024 року (включно) 333 334,00 грн.
Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (п. 3.9 Договору кредитної лінії).
Відповідно до п. 3.5.1 Договору кредитної лінії за користування кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули:
БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де:
БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
Індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7 (сім) процентів.
Відповідно до п. 3.5.2 Договору кредитної лінії на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1 Договору кредитної лінії, розмір базової процентної ставки становить 13,93% (тринадцять цілих дев'яносто три сотих) процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання Позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до п. 3.5.3 Договору кредитної лінії.
Пунктом 3.5.3 Договору кредитної лінії встановлено, що перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп. 3.5.1. Договору кредитної лінії) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: « 01» січня, « 01» квітня, « 01» липня та « 01» жовтня відповідного року (далі - Дата перегляду процентної ставки). Базова процентна ставка у розмірі, розрахованому за наслідком такого її перегляду Банком (в тому числі у збільшеному або зменшеному її розмірі, якщо така зміна є наслідком відповідного перегляду базової процентної ставки) застосовується для цілей сплати процентів з Дати перегляду процентної ставки включно по останній календарний день останнього місяці календарного кварталу, у якому відбувся такий перегляд Банком розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) станом на Дату перегляду процентної ставки, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей визначення розміру базової процентної ставки на новий період (календарний квартал) застосовується індекс UIRD (3m), який буде можливо визначити на найбільш ранню дату визначеного цим підпунктом періоду перегляду та зміни розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) у відповідності до зазначених вище у цьому підпункті правил, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей сплати процентів у відповідному новому періоді дії договору (календарному кварталі) застосовується розмір базової процентної ставки, який був визначений за правилами, встановленими Договором кредитної лінії та застосовувався у попередньому періоді дії Договору кредитної лінії (календарному кварталі).
Умовами п. 3.6 Договору кредитної лінії встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього Договору кредитної лінії (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов Договору кредитної лінії, які виключають можливість застосування такого особливого порядку) протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) в повному обсязі у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у п. 3.19 Договору кредитної лінії.
Згідно з п. 3.16.1 Договору кредитної лінії проценти нараховуються щомісяця методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту (траншу) та перебіг якого припиняється у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.
З урахуванням умов Програма, призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів виконання зобов'язання зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. Надання компенсації Позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини) або у разі здійснення Банком та Позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості (п. 3.18.1 Договору кредитної лінії).
Таким чином, у зв'язку із невиконанням вимог Програми та умов Договору кредитної лінії, Позичальнику було призупинено надання компенсації процентів за користування кредитом, що підтверджується виписками по рахунках.
Пунктом 3.11 Договору кредитної лінії встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами Договору кредитної лінії, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за Договором кредитної лінії.
Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3 Договору кредитної лінії (п. 3.11.1 Договору кредитної лінії).
Згідно з п. 6.5 Договору кредитної лінії у разі прострочення Позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в тому числі після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання Банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняються нараховуватися проценти за користування кредитом, а згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу в наступному розмірі, що розраховується аналогічно до порядку, вказаного в п. 3.5.1 цього договору у разі прострочення повернення основної суми боргу.
Відповідно до п. 3.7 Договору кредитної лінії Позичальник сплачує Банку:
- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладання Договору кредитної лінії;
- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,47 (нуль цілих сорок сім сотих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладення Договору кредитної лінії.
В доповнення до інших комісійних винагород, передбачених договором, Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснення Банком операції з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята) відсотків річних від діючого ліміту кредитування, помноженого на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/останній банківський день користування Позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 2.7 Додаткового договору до Договору кредитної лінії).
З метою забезпечення належного виконання Фермерським господарством «МЕГА 5» зобов'язань за Договором кредитної лінії, 10.09.2021 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки-1 та між АТ «Ощадбанк», ФГ «МЕГА 5» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки-2.
За умовами п. 2.1 Договорів поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання за Договором кредитної лінії, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Договору кредитної лінії.
Згідно з ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 2.2 Договорів поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному кредитним договором у тому числі, але не виключно у разі: 1) повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/ або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Договором кредитної лінії; 2) не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Договору кредитної лінії.
Відповідно до п. 2.4 Договорів поруки обсяг зобов'язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених Договором поруки) зобов'язання за Договором кредитної лінії, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання.
Поручитель відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суми грошових коштів в порядку, визначеному договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами) (п. 2.5 Договорів поруки).
Пунктом 2.6 Договорів поруки унормовано, що Поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками (спадкоємцями) Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства України.
Згідно з пунктами 3.2.2, 3.2.3 Договорів поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Договором кредитної лінії, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Договором кредитної лінії на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором за Договором кредитної лінії (п. 3.2.6. Договорів поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (п. 3.2.4. Договорів поруки).
У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4 Договору поруки, та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором за Договором кредитної лінії (п.п. 3.2.7, 3.2.8 Договорів поруки).
Відповідно до п. 3.3.5. Договорів поруки виконання зобов'язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок Кредитора.
Пунктом 10.3 Договору поруки врегульовано наступне:
- дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 (десять) років з моменту підписання Договору поруки сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням);
- порука за цим договором припиняється після закінчення строку, вказаного в п. 10.3.1 Договору поруки, або з моменту повного виконання зобов'язання за Договором кредитної лінії;
- не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання, крім випадків, прямо передбачених законодавством України та/або цим договором;
- реорганізація Боржника не вважається підставою для припинення поруки.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку № 1151, між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року за № 375 та банком-кредитором укладено Договір про надання гарантії.
Порядок № 1151, зі змінами та доповненнями, визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентів України (далі - державні гарантії на портфельній основі), розмір та вид забезпечення, що надається такими суб'єктами господарювання, порядок виконання гарантом гарантійних зобов'язань, а також порядок урегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.
Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі, реалізація якої здійснюється на підставі Порядку № 1151 для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва резидентам України є:
- Агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між Гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між Гарантом та банком-кредитором;
- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
- Гарант - Кабінет Міністрів України, що діє в особі Голови Боргового агентства, а до початку функціонування Боргового агентства - в особі Міністра фінансів;
- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, виконання боргових зобов'язань за якими частково забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
10 вересня 2021 року між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір до Договору кредитної лінії, яким сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії, врегулювали умови надання Гарантії та її обсяги відповідно до Порядку № 1151 та Договором про надання гарантії.
За таких обставин, кредит Позичальника був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені Гарантією, та з метою виконання вимог розділу VII Договору про надання гарантії, 10.09.2021 Банк уклав з останнім Додатковий договір до Договору кредитної лінії, в якому сторони доповнили такий договір, зокрема, наступними положеннями:
- Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед Банком зі сплати основної суми боргу за кредитом будуть частково забезпечені гарантією у випадку включення кредиту до портфелю (п. 2.2.1.1 Додаткового договору до Договору кредитної лінії);
- Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п. 2.2.1.2 Додаткового договору до Договору кредитної лінії);
- Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та Договором про надання гарантії (п. 2.2.1.3 Додаткового договору до Договору кредитної лінії);
- Позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості Позичальника перед державою нараховується (за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої заборгованості) пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України, діючої на кожен день прострочення (п. 2.2.1.4 Додаткового договору до Договору кредитної лінії);
- Позичальник визначає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку № 1151 та положень Договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державною заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені (п. 2.2.1.5 Додаткового договору до Договору кредитної лінії);
- Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку № 1151 та Договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сплачених за Гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені (п. 2.2.1.6 Додаткового договору до Договору кредитної лінії);
- на момент укладення цього додаткового договору Позичальник повністю відповідає критеріям прийнятності (п. 2.2.1.7 Додаткового договору до Договору кредитної лінії);
- Позичальник запевняє, що кредит буде використано з цільовим призначенням, визначеним Договором кредитної лінії та з дотриманням критерії прийнятності (п. 2.2.1.8 Додаткового договору до Договору кредитної лінії);
- Позичальник підтверджує, що він проінформований про те, що протягом строку дії Договору кредитної лінії Гарант може прийняти рішення виключити з будь яких причин та на свій власний розсуд кредит з портфелю (зокрема, але не виключно у випадках невиконання зобов'язання чи порушення Позичальником умов або наданих ним гарантій, які визначені цим додатковим договором), що призведе до припинення дії гарантії в частині забезпечення нею виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, про що Позичальник буде невідкладно проінформований Банком (п. 2.2.1.9 Додаткового договору до Договору кредитної лінії).
Пунктом 2.6. Додаткового договору до Договору кредитної лінії сторони визначили, що додатково для забезпечення, передбаченого розділом 4 Договору кредитної лінії, на період (та у випадку) включення кредиту до портфелю виконання Позичальником зобов'язання за Договором кредитної лінії (у тому числі і додатковими договорами до нього) частково, згідно ставки індивідуальної гарантії, забезпечується Гарантією. При цьому Банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право змінювати її розмір в порядку, передбаченому Договором про надання гарантії.
За умовами п. 2.1 Договору про надання гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту Гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну Гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.3 Договору про надання гарантії, гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладання цього Договору гарантії. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через п'ять років з дати укладення цього договору.
Згідно з п. 2.5, 2.6 Договору про надання гарантії ставка індивідуальної Гарантії визначається на власний розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70 відсотків за кожним окремим кредитом. Ставка Гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків.
Пункт 2.7 Договору про надання гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V «Сплата за гарантією» цього Договору про надання гарантії.
Пунктами 3.1 - 3.3 Договору про надання гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля. Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені Гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
У п. 5.1 Договору про надання гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Агент перевіряє вимогу (щодо правильності розрахунку сум, що належать до сплати Гарантом банку-кредитору) та за результатами перевірки інформує Гаранта щодо суми сплати за гарантією протягом 10 календарних днів з дати отримання копії вимоги (п. 5.2 Договору про надання гарантії).
Банк-кредитор зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати надсилання відповідної вимоги Гаранту письмово повідомити позичальникам за кредитами, включеними до вимоги, про надіслання відповідної вимоги Гаранту (п. 5.3 Договору про надання гарантії).
Не пізніше наступного робочого дня після отримання виплати від Гаранта банк-кредитор письмово надає інформацію про це агенту із зазначенням суми та дати виплати з посиланням на відповідну вимогу (п. 5.4 Договору про надання гарантії).
Відповідно до п. 5.5 Договору про надання гарантії Гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: Гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього Договору гарантії; на момент отримання вимоги не закінчився строк дії Гарантії; загальна сума всіх виплачених банку кредитору сум сплати за Гарантією, у урахуванням сум сплати за Гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміт Гарантії; Гарант отримав підтвердження від Агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою, що підлягає виплаті за Гарантією згідно умовами цього умовами Договору гарантії; здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам чинного законодавства на момент здійснення такої виплати.
Сума сплати за гарантією визначається за формулою, унормованою п. 1.1 Договору про надання гарантії:
ССГ = Сума 1n ПЗі х СІГі/100,
де ПЗі - прострочена заборгованість за основним боргом за і-им кредитом, включеним до портфеля, за яким настав та триває гарантійний випадок;
СІГі - ставка індивідуальної гарантії за таким і-им кредитом, включеним до портфеля.
У разі коли Гарантом встановлено факт невідповідності будь-якого проблемного кредиту критеріям прийнятності під час першого його включення до реєстру, банк-кредитор зобов'язаний негайно повернути на рахунок Гаранта загальну суму всіх сум сплати за Гарантією, виплачену Гарантом за таким проблемним кредитом (п. 5.7 Договору про надання гарантії).
Слід зауважити, що на момент укладання Договору кредитної лінії Позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви від 03.08.2021 отримання забезпечення кредитної операції у вигляді Гарантії на умовах, визначених Порядком № 1151 та Договором про надання гарантії.
Згідно з п. 6.1 Договору про надання гарантії, у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за Гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості Позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.
Відповідно до п. 6.2 Договору про надання гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника та виконання ст. 61 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених п. 6.1 та 6.3 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку № 1151 та цього Договору про надання гарантії, зобов'язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань Позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 цього договору, за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються Позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника, підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог) в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Робота із стягнення з Позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку № 1151, ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Договору про надання гарантії відповідно до внутрішніх правил та процедур банка-кредитора та чинного законодавства України щодо організації процесу управління проблемними активами України до того моменту, поки банк-кредитор не прийме обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірено Агентом та погоджено Гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання Гарантом (з копією Агенту) відповідного клопотання (термін погодження Гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу Гаранта або Агента) (п. 6.6 Договору про надання гарантії).
Згідно з п. 6.7 Договору про надання гарантії, витрати, пов'язані із стягненням простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема судовий збір, послуги нотаріуса, суб'єкта оціночної діяльності, інші витрати на проведення незалежної оцінки предмета забезпечення, здійснюються за рахунок Позичальника або за рахунок банку-кредитора з подальшим їх стягненням з Позичальника. Такі витрати, що були понесені банком-кредитором, стягуються на їх відшкодування банком кредитором насамперед при отриманні коштів під час застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом до пропорційного розподілу цих коштів між банком-кредитором та Гарантом відповідно до п. 6.3 Договору про надання гарантії.
Державні гарантії на портфельній основі надаються відповідно до ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, яким, зокрема, визначається перелік банків кредиторів та встановлюються для кожного банку-кредитора граничні обсяги державних гарантій на портфельній основі, що не перевищують 50 відсотків загальної суми зобов'язань за основним боргом за портфелем кредитів банку-кредитора та 70 відсотків за кожним окремим кредитом (п. 3 Порядку № 1151).
Пунктом 14 Порядку № 1151 встановлено, що якщо позичальник не здійснив планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів:
1) банк-кредитор щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, надає гаранту вимогу щодо виконання ним гарантійних зобов'язань, а агенту- інформацію щодо сум, що належать до сплати гарантом разом із підтвердними документами (лист банку-кредитора із зазначенням переліку кредитів, включених до портфеля кредитів, за якими заборгованість із сплати основного боргу прострочена більше ніж 90 днів), оформленими відповідно до умов договору щодо надання державної гарантії на портфельній основі. При цьому сума, що належить до сплати гарантом, визначається як частина простроченої заборгованості за основним боргом за кредитом на дату підготовки вимоги банком-кредитором, пропорційна розміру гарантованих державою боргових зобов'язань за таким кредитом;
2) агент перевіряє надану банком-кредитором інформацію (щодо правильного розрахунку сум, що належать до сплати гарантом банкам-кредиторам) та протягом 10 календарних днів з дати отримання такої інформації від банків-кредиторів передає гаранту інформацію щодо сум, які підлягають сплаті гарантом за відповідними вимогами банків-кредиторів;
3) гарант один раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) на підставі вимог, отриманих від банків-кредиторів, перевірених агентом, виплачує банкам-кредиторам суми, що належать до сплати на виконання ним гарантійних зобов'язань. Якщо сума, що сплачується гарантом банку кредитору на виконання гарантійних зобов'язань, буде більше за суму, що належить до сплати гарантом банку-кредитору на виконання гарантійних зобов'язань на дату здійснення такої виплати, банк-кредитор повертає гаранту різницю між цими сумами;
4) у разі здійснення гарантом виплати на виконання гарантійних зобов'язань на вимогу банку-кредитора банк-кредитор зобов'язаний застосувати інструменти врегулювання заборгованості за кредитом (у тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення). Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки відповідно до внутрішніх правил і процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках;
5) частина коштів, отриманих банком-кредитором внаслідок застосування інструментів врегулювання простроченої заборгованості (крім коштів, отриманих від гаранта на виконання ним гарантійних зобов'язань за кредитом), перераховуються до державного бюджету. Сума такого платежу визначається пропорційно частині кредиту, покритій державною гарантією на портфельній основі, однак не може перевищувати суми, сплаченої гарантом банку-кредитору на виконання своїх гарантійних зобов'язань, та пені, на суму якої збільшується заборгованість позичальника. Якщо стягнення заборгованості проведено банком-кредитором до отримання від гаранта платежу на виконання гарантійних зобов'язань, перерахування коштів до державного бюджету не здійснюється та всі отримані в результаті такого стягнення кошти спрямовуються на погашення заборгованості позичальника перед банком-кредитором;
6) робота із застосування інструментів врегулювання простроченої заборгованості позичальників за кредитами проводиться банком-кредитором до того моменту, поки банк-кредитор не прийме обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку кредитора перевіряється агентом та погоджується з гарантом.
На виконання умов пунктів 2.1, 3.2, 3.9 Договору кредитної лінії Банком було перераховано на поточний рахунок Позичальника кредитні кошти в загальній сумі 712 384,59 грн, а саме:
13 вересня 2021 року - 46 600,00 грн, 16 вересня 2021 року - 17 732,00 грн, 23 вересня 2021 року - 709 000,00 грн.
Через неналежне виконання Позичальником умов Договору кредитної лінії, щодо погашення основної суми боргу у строк, встановлений п. 3.11 Договору кредитної лінії, щодо погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування та у відповідності до п. 6.5 Договору кредитної лінії у разі прострочення Позичальником повернення основної суми боргу або її частини, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняють нараховувати проценти за користування кредитом, а згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу.
На виконання умов Договору кредитної лінії, на суму наданих траншів нарахування процентів за користування кредитом не здійснюється у наступному порядку:
На суму траншу від 13 вересня 2021 року в розмірі 46 600,00 нарахування процентів не здійснюється з 13 вересня 2022 року, 16 вересня 2021 року 17 732,00 - з 16 вересня 2022 року, 23 вересня 2021 року 709 000,00 - з 23 вересня 2022 року.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Гарантійний випадок - Позичальник не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, влюченим до Портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль (п. 1.1 Договору про надання гарантії).
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» у порядку, передбаченому п. 5.1 Договору державної гарантії, направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу № 48 від 05.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 77 333,20 грн.
За результатами розгляду зазначеної вимоги 04.01.2024 Гарант перерахував Банку гарантійну суму у розмірі 77 333,20 грн для відшкодування за кредитною операцією.
На виконання п. 6.1 Договору про надання гарантії Банк забезпечив вчасне та в повному обсязі зарахування суми сплати за Гарантією, сплаченої у рахунок часткового погашення простроченої заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості ФГ «МЕГА 5» перед державою в сумі 77 333,20 грн.
Таким чином, заборгованість Фермерського господарства «МЕГА 5» перед державою за Договором кредитної лінії № 119.10-10/441 від 10.09.2021, яка виникла внаслідок сплати Гарантом суми за Гарантією станом на 17.02.2026 та складає 77 333,20 грн.
З урахуванням наведеного, Банк просить стягнути солідарно з Фермерського господарства «МЕГА 5», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії № 119.10-10/441 від 10.09.2021, яка виникла внаслідок сплати Гарантом суми за Гарантією в розмірі 77 333,20 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з рахунку обліку заборгованості за Договором кредитної лінії.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, органів державної влади тощо. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а Кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 525, 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 510, ч.ч. 1, 2 ст. 512, ч. 1 ст. 516 ЦК України у зобов'язанні на стороні боржника або Кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб; Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а також в інших випадках, встановлених законом. Заміна Кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. ст. 599, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Із ст. 612 ЦК України випливає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 262 ЦК України).
Доданими до позовної заяви доказами підтверджується факт надання Банком Позичальнику, згідно з умовами Договору кредитної лінії, кредиту в розмірі 773 332,00 грн, проте, Позичальник порушив взяті на себе договірні зобов'язання та не здійснив платежі за основним боргом у строк, передбачений п. 3.11.1 Договору кредитної лінії, та інші платежі у строки та порядку, передбачені Договором кредитної лінії.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, гарантією. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед Кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Враховуючи невиконання Позичальником своїх договірних зобов'язань, а також з огляду на вищевказані положення закону та умови договорів поруки Позивач вважає наявним у нього також права вимоги погашення заборгованості до Поручителя-1 та Поручителя-2, а у поручителів - виникнення солідарного з Позичальником обов'язку повернути суму заборгованості за Договором кредитної лінії у повному обсязі.
Правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, бюджетного права.
У п. 15-1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) закріплено визначення поняття «гарантійне зобов'язання», яке становить собою зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання - резидента України перед Кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом, залученим під державну гарантію.
Згідно з п. 4 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ч. 1 ст. 117 Конституції України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі за текстом - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.
Статтею 12 Закону передбачено, що Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Згідно з ст. 16 Закону, Державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 17 БК України державні гарантії можуть надаватися виключно в межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України. Державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом.
У разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед Кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб'єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку (ч. 8 ст. 17 БК України).
При цьому прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою (ч. 9 ст. 17 БК України).
Статтею 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено аналогічні положення та установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5.000.000 тисяч гривень можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом.
З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» на рівні Агента в особі акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 23.12.2020 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», АТ «Ощадбанк» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1 000 000 000,00 грн.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пунктів 1, 37, 45 Статуту акціонерного товариства «Державний ощадний банк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261 (зі змінами та доповненнями), АТ «Ощадбанк» є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та АТ «Ощадбанк» оформлений шляхом укладення Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 та визначає обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність Гаранта і Кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань.
Згідно з п. 6.2 Договору про надання гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника та виконання ст. 61 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених п. 6.1 та 6.3 Договору про надання гарантії, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку № 1151 та цього договору , зобов'язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань Позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 Договору про надання гарантії, за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються Позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника, підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог) в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Згідно з п. 6.3 Договору про надання гарантії кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним активом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 Договору про надання гарантії), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку із чим Банк робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість перед державним бюджетом.
Державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм: 1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов'язань за Договором кредитної лінії, надане Гарантом на користь Банку у формі Гарантії відповідно до умов Порядку № 1151, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником;
2) в результаті здійснення Гарантом виплати суми за гарантією в обліку Банку відображено виникнення простроченої заборгованості Позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої Гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов'язку, що була виконана Гарантом) перейшли права Кредитора та остання як Гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;
3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми Гарант реалізував шляхом наділення Банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед Банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між Гарантом та Банком пропорційно ставці Гарантії.
За таких обставин, повноваження АТ «Ощадбанк» щодо солідарного стягнення з Відповідачів простроченої заборгованості перед державою за Договором кредитної лінії відповідають законодавству, актам Кабінету Міністрів України, Договору про надання державної гарантії на портфельній основі та статутній діяльності АТ «Ощадбанк».
Згідно п. 8.5 Договору кредитної лінії, повідомлення/вимоги можуть направлятися стороною іншій стороні на її електронну адресу, зазначену у розділі 9 Договору кредитної лінії або факсимільним зв'язком із наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді у порядку п. 8.4 Договору кредитної лінії. При цьому сторони домовились, що необхідність у кожної із сторін здійснювати відповідні дії та виконувати відповідні зобов'язання, встановлені Договору кредитної лінії, виникають з моменту направлення іншою стороною повідомлення/вимоги про необхідність такого виконання у паперовому вигляді в порядку, визначеному п. 8.4 Договору кредитної лінії.
На електронну адресу Відповідача-1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) було направлено: - повідомлення № 55/5.5-02/118919/2025 від 16.09.2025 про перехід до держави прав кредитора.
В розділі 13 Договорі поруки № 1 Поручитель-1 зазначив електронну адресу для листування ІНФОРМАЦІЯ_2.
На електронну адресу Відповідача-2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) було направлено: - вимогу № 55/5.5-02/118908/2025 від 16.09.2025 про виконання забезпеченого порукою зобов'язання;- повідомлення № 55/5.5-02/118924/2025 від 16.09.2025 про перехід до держави прав кредитора.
В розділі 13 Договорі поруки № 2 Поручитель-2 зазначив електронну адресу для листування ІНФОРМАЦІЯ_1
На електронну адресу Відповідача-3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) було направлено: - вимогу № 55/5.5-02/118914/2025 від 16.09.2025 про виконання забезпеченого порукою зобов'язання;- повідомлення № 55/5.5-02/118896/2025 від 16.09.2025 про перехід до держави прав кредитора
Відповідачі не надали суду доказів сплати, або будь-яких заперечень щодо заборгованості, тому суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя.
За своєю юридичною природою порука є договірним зобов'язанням, адже виникає на підставі договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).
Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.
Схожа правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц, а також аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01.03.2017 у справі №6-923цс16, у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №905/2475/15, від 24.01.2018 у справі №907/425/16.
Якщо боржник має декілька поручителів, і укладено окремі договори поруки, то кредитор стягує борг з кожного поручителя окремо враховуючи правосуб'єктність за відповідним видом судочинства (постанова Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №6-923цс16).
Суд зауважує, що наведене також встановлено пунктом 4.1.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 24.11.2014 №1 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів, яким зазначено, що: Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 3 статті 554 Цивільного кодексу України). Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною. Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).
Вищезазначені Договори поруки не містять умов щодо солідарної відповідальності поручителів один перед одним.
Отже, кожен із поручителів окремо відповідає перед кредитором солідарно з позичальником.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено до кількох відповідачів, судовий збір, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодовується пропорційно до розміру задоволених вимог щодо кожного відповідача, а не солідарно.
Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 16.01.2024 у справі №903/87/23, постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі №745/342/19, від 24.03.2021 у справі №462/2077/17.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за позовну заяву в сумі 2662,40грн покладаються на відповідачів порівну по 887,47грн з кожного.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 46, 129, 191, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Виправити описку в ухвалі від 05.03.2026, у зв'язку з чим назву позивача замість "Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» слід читати Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
2. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
3. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "МЕГА 5" (код 36350470, смт. Чаплинка Каховського району Херсонської області, вул. Кримська 13), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код 02766367, м. Херсон вул. Суворова 26) 77333,20грн заборгованості.
4. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "МЕГА 5" (код 36350470, смт. Чаплинка Каховського району Херсонської області, вул. Кримська 13), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код 02766367, м. Херсон вул. Суворова 26) 77333,20грн заборгованості.
5. Стягнути з Фермерського господарства "МЕГА 5" (код 36350470, смт. Чаплинка Каховського району Херсонської області, вул. Кримська 13) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код 02766367, м.Херсон вул. Суворова 26) 887,47грн судового збору.
6. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код 02766367, м.Херсон вул. Суворова 26) 887,47грн судового збору.
7. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код 02766367, м.Херсон вул. Суворова 26) 887,47грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15 квітня 2026 р.
Суддя В.В. Литвинова