про залишення позовної заяви без руху
15.04.2026 р. Справа № 914/152/26
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви
за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про: визнання права не сплачувати вартість послуг,
13.04.2026р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання за АТ «ДТЕК Західенерго» право не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за жовтень 2025 та грудень 2025 на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024 р. № 0424-03013-ПД.
Вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху на підставі ст.174 ГПК України, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього кодексу.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зустрічній позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов.
Оскільки при зверненні з зустрічним позовом такі вичерпні умови відсутні, то у відповідності статті 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні підстави для відстрочення позивачу за зустрічним позовом сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що ст.129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому неможливість сплати судового збору не може вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Викладені обставини свідчать про відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі та неналежне виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду з зустрічною позовною заявою належить відмовити.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.2 ч.2. ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 р. установлений на рівні 3 328,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зустрічній позовній заяві міститься одна немайнова вимога, а тому розмір судового збору належний до сплати, з урахуванням подання позову в електронній формі, складає 2 662,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги вищевказане, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 73, 74, 119, 162, 164, 174, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову у справі відмовити.
2.Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до відповідача за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання права не сплачувати вартість послуг залишити без руху.
3.Надати Акціонерному товариству «ДТЕК Західенерго» строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
4.Роз'яснити Акціонерному товариству «ДТЕК Західенерго», що у випадку неусунення недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із зустрічною позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.