вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2026 р. Справа № 911/313/26
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця Ставки Галини Володимирівни
до Петрівської сільської ради
про зобов'язання вчинити дії,
за відсутності представників сторін,
встановив:
Фізична особа-підприємець Ставка Галина Володимирівна (далі - позивачка, ФОП Ставка Г.В.) звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 30.01.2026 до Петрівської сільської ради (далі - відповідач), у якій просить суд зобов'язати Петрівську сільську раду надати Ставка Г.В. містобудівні умови та обмеження для забудови земельної ділянки кадастровий номер 3221886001:03:253:0152 за адресою: вул. Свято-Покровська 165-а с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, на підставі поданого клопотання від 13.01.2026.
Справа розглядається в порядку загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження.
В рамках підготовчого провадження позивачка подала заяву від 18.03.2026 про зміну предмета позову, у якій просила суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Петрівської сільської ради в особі відділу з питань архітектури та земельних відносин від 19.02.2026, реєстраційний номер MU01:5862-3982-5051-8017, рішення А3835862398242129407 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки кадастровий номер 3221886001:03:253:0152 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відділ з питань архітектури та земельних відносин Петрівської сільської ради надати Ставка Г.В. містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки кадастровий номер 3221886001:03:253:0152 за адресою: вул. Свято-Покровська 165-а, с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Ухвалою від 23.03.2026 суд залишив без руху заяву ФОП Ставки Г.В. від 18.03.2026 про зміну предмета позову та встановив позивачці спосіб усунення недоліків заяви про зміну предмета позову шляхом подання до суду документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку в розмірі 3328,00 грн, у п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали. Суд також відклав підготовче засідання на 13.04.2026.
Підставою для залишення заяви про зміну предмета позову без руху суд вказав несплату позивачкою судового збору у зв'язку із поданням заяви про зміну предмета позову, у частині пред'явлення нової позовної вимоги немайнового характеру, а саме про визнання незаконним та скасування рішення Петрівської сільської ради.
Через канцелярію суду 06.04.2026 від Петрівської сільської ради надійшов відзив від 30.03.2026 № 03-11/916.
Через канцелярію суду 10.04.2026 від Петрівської сільської ради надійшло клопотання від 03.04.2026 № 03-11/991 про розгляд справи без участі представника.
Через канцелярію суду 13.04.2026 від ФОП Ставки Г.В. надійшли пояснення від 07.04.2026 на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 23.03.2026, у яких позивачка, зокрема, повідомляє, що не має можливості бути присутньою у судовому засіданні. У додаток до пояснень долучено висновок лікаря від 31.03.2026, який підтверджує наявність обставин, що об'єктивно унеможливлюють її особисту участь у судовому засіданні.
У підготовче засідання 13.04.2026 представники сторін не з'явились.
З огляду на заявлені сторонами клопотання про розгляд справи без участі їхніх представників, суд вирішив провести підготовче засідання за їх відсутності та, зокрема, вирішити питання щодо остаточного визначення предмета спору.
Так, відповідно до пояснень ФОП Ставки Г.В. від 07.04.2026, остання вважає, що прохання у позові визнати нечинним рішення відповідача і зобов'язання його надати позивачці містобудівні вимоги та обмеження є однією немайновою вимогою, а тому за подання таких позовних вимог позивачка не зобов'язана сплачувати судовий збір у подвійному розмірі.
Така позиція позивачки обґрунтована посиланням на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 2 від 05.02.2016, у якій роз'яснено судам, що «перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою».
Таким чином, позивачка просить суд визнати надані пояснення достатніми для визнання причини несплати судового збору у подвійному розмірі, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Суд зазначає, що посилання позивачки на зазначені вище роз'яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України, відхиляються з огляду на відмінності в основних принципах та завданнях адміністративного (захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, керуючись принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень) та господарського судочинства (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів у спорах між суб'єктами, які здійснюють господарську або іншу економічну діяльність, керуючись принципом диспозитивності та змагальності сторін).
Частиною першою статті 162 ГПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».
Зокрема, відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Водночас, виходячи з принципу диспозитивності господарського судочинства, який передбачає розгляд судом справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та друга статті 14 ГПК України).
Отже, виходячи з того, що у заяві про зміну предмета позову ФОП Ставка Г.В. заявила фактично дві немайнові вимоги, які об'єднано між собою підставою виникнення (визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії), суд вважає помилковими твердження позивачки про відсутність у неї обов'язку сплатити суму судового збору як за дві вимоги немайнового характеру.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 910/11453/21.
Відповідно до положень частини першої статті 177 ГПК України одними із завдань підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Суд установив, що ухвала суду про залишення заяви про зміну предмета позову без руху, згідно з даними офіційного сайту АТ «Укрпошта», станом на момент цього підготовчого засідання не вручена ФОП Ставці Г.В., у зв'язку з чим строк на усунення відповідних недоліків не сплинув.
За таких обставин питання, передбачені частиною другою статті 182 ГПК України, зокрема остаточне визначення предмета спору та обставин, що підлягають доказуванню, не можуть бути вирішені у цьому підготовчому засіданні. З огляду на викладене, з метою забезпечення дотримання процесуальних прав сторін та належної підготовки справи до розгляду по суті, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, зокрема коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно із частиною третьою статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Оскільки строк підготовчого провадження в цій справі спливає 01.05.2026, суд, керуючись частиною третьою статті 177 ГПК України, з власної ініціативи вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження у справі в межах, визначених законом.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.
2. Відкласти підготовче засідання на 11.05.2026 об 11:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108.
Інформацію по справі, що розглядається, сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В. Щоткін