вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" березня 2026 р. Справа № 911/3751/21
за заявою боржника Фізичної особи-підприємця Чебакової Світлани Василівни, Київська область, Вишгородський район с. Піски (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із заявою від 23.12.2021 р. б/н (вх. № 3704/21, 24.12.2021 р.) про відкриття справи про її неплатоспроможність.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2022 р. прийнято заяву боржника - ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, проведення підготовчого засідання суду призначено на 09.02.2022 р.
24.01.2022 р. судом у встановленому чинним законодавством порядку було зроблено запит щодо надання кандидатури арбітражного керуючого на посаду керуючого реструктуризацією боргів боржника.
У відповідь на вказаний судовий запит через комп'ютерну програму "Діловодство спеціалізованого суду" до господарського суду Київської області надійшла довідка за результатами застосування автоматизованої системи з кандидатурою арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича.
31.01.2022 р. на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Дубовика С.М. надійшла заява про участь у справі.
У судовому засіданні 09.02.2022 р., судом було оголошено перерву до 25.02.2022 р., про що присутній боржник підписала відповідний бланк перерви.
Ухвалою суду від 09.02.2022 р. повідомлено арбітражних керуючих Персюка Сергія Володимировича та Дубовика Сергія Миколайовича про місце і дату судового засідання з розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
25.02.2022 р. судове засідання з розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Чебакової Світлани Василівни не відбулось, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, в тому числі на території: м. Києва та Київської області, та, відповідно, наявністю загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, з урахуванням введення указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 воєнного стану в Україні, а також того, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2022 р. підготовче засідання суду призначено на 08.06.2022 р.
Ухвалою господарського суду від 08.06.2022 р. заяву фізичної особи-підприємця Чебакової Світлани Василівни від 23.12.2021 р. б/н (вх. № 3704/21 від 24.12.2021 р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з доданими до неї матеріалами передано за встановленою підсудністю до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2025 р. справу №911/3751/21 за заявою фізичної особи-підприємця Чебакової Світлани Василівни про неплатоспроможність передано за підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду від 06.10.2025 р. прийнято до свого провадження справу №911/3751/21, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 04.03.2025 р. №02-22/384 про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, компенсацію витрат, стягнення з кредиторів коштів заяви АТ "Сенс Банк" з грошовими вимогами до боржника, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 13.03.2025 р. 02-22/392 про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 10.06.2025 р. № 02-22/427 про залишення без розгляду клопотання про стягнення грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Державний експортно-імпортний банк України" призначено на 12.11.2025 р.
12.11.2025 р. на офіційну електронну адресу суду від ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою господарського суду від 12.11.2025 р. розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 04.03.2025 р. №02-22/384 про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, компенсацію витрат, стягнення з кредиторів коштів, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 13.03.2025 р. 02-22/392 про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 10.06.2025 р. № 02-22/427 про залишення без розгляду клопотання про стягнення грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Державний експортно-імпортний банк України" відкладено, розгляд клопотання ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" про витребування доказів призначено 14.01.2026 р.
13.11.2025 р. через систему "Електронний суд" арбітражним керуючим Голубенко О.В. подано заяву про припинення повноважень арбітражного керуючого.
Ухвалою господарського суду від 17.11.2025 р. розгляд заяви керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Голубенко О.В. від 12.11.2025 р. б/н про припинення повноважень призначено на 14.01.2026 р.
14.01.2026 р. на офіційну електронну адресу суду від ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою господарського суду від 14.01.2026 р. частково задоволено клопотання ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" про витребування доказів, витребувано у AT "Приватбанк" інформацію про актуальний розмір заборгованості ОСОБА_1 , за Кредитним договором № 53021cred та інформацію про дати та суми погашення ОСОБА_1 або іншими особами заборгованості за кредитним договором; у Ліцею № 88 Печерського району м. Києва, СДРПОУ 32492550, інформацію про нараховані та виплачену ОСОБА_1 заробітну плату та інші нарахування за останні 3 роки; у ОСОБА_1 інформацію про розмір грошових коштів отриманий нею в період з дати судового провадження про банкрутство 03.08.2022 року по 11.11.2025 року від третіх осіб, зокрема від фізичних та юридичних осіб, ФОП, а також інформацію про актуальне місце проживання Боржника; у арбітражного керуючого (керуючого реалізацією майна) Голубенко Олени Василівни) інформацію про використання грошових коштів у розмірі 33768,32 грн., які було перераховано ОСОБА_1 в рамках справи про неплатоспроможність, де вказати отримувача, підстави та призначення, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 04.03.2025 р. №02-22/384 про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, компенсацію витрат, стягнення з кредиторів коштів, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 13.03.2025 р. 02-22/392 про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 10.06.2025 р. № 02-22/427 про залишення без розгляду клопотання про стягнення грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Державний експортно-імпортний банк України", розгляд заяви керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Голубенко О.В. від 12.11.2025 р. б/н про припинення повноважень відкладено на 04.02.2026 р., направлено електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого на посаду керуючого реалізацією майна боржника.
У відповідь на вказаний судовий запит надійшла довідка з кандидатурою арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни.
20.01.2026 р. через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшли письмові пояснення.
22.01.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника АТ КБ "ПриватБанк" надійшла заява про відмову від визнаних грошових вимог.
30.01.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
30.01.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реалізацією майна боржника надійшла заява про розгляд справи без участі останньої.
Ухвалою господарського суду від 04.02.2026 р. розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 04.03.2025 р. №02-22/384 про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, компенсацію витрат, стягнення з кредиторів коштів, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 13.03.2025 р. 02-22/392 про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі, розгляд клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 10.06.2025 р. № 02-22/427 про залишення без розгляду клопотання про стягнення грошової винагороди в частині стягнення з АТ "Державний експортно-імпортний банк України", розгляд заяви керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Голубенко О.В. від 12.11.2025 р. б/н про припинення повноважень відкладено, розгляд заяви АТ КБ "Приватбанк" про відмову від визнаних грошових вимог призначено на 11.03.2026 р.
02.03.2026 р. через канцелярію суду ОСОБА_1 подано документи на виконання вимог ухвали суду.
02.03.2026 р. на офіційну електронну адресу суду від представника боржника надійшло клопотання про закриття провадження у справі та письмові пояснення.
Ухвалою господарського суду від 03.03.2026 р. розгляд клопотання представника боржника про закриття провадження у справі призначено на 11.03.2026 р.; встановлено строк для подання учасниками у справі заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 11.03.2026 р. - до 09.03.2026 р.
У судове засідання з'явились боржник, його уповноважений представник та представники кредиторів (АТ Комерційний банк "ПриватБанк", ТОВ "ФУ "Європейська факторингова компанія розвитку" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України"), інші представники учасників у справі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що неявка представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання відповідно до вимог процесуального законодавства, не перешкоджає розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення даного засідання.
Розглянувши матеріали, проаналізувавши докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд
встановив:
У матеріалах справи наявне клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" № 22/01-2 від 22.01.2026 р. про відмову від раніше визнаних грошових вимог.
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2022 р. у справі № 911/3751/21 було визнано конкурсні грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у загальному розмірі 779 401,55 грн., з яких: 4 962,00 грн. - витрати, що підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів, та 774 439,55 грн. - вимоги другої черги.
Разом з тим, 07.03.2023 р. у рахунок погашення кредитного зобов'язання № 53021cred ОСОБА_1 банком було отримано грошові кошти у сумі 107 725,00 грн., які 09.03.2023 р. конвертовано у долари США за офіційним курсом Національного банку України (36,5686) у зв'язку з валютним характером зобов'язання.
Таким чином, як вказує заявник, за результатами проведених розрахунків та відповідно до внутрішніх процедур бухгалтерського обліку заборгованість за кредитною угодою № 53021cred від 01.03.2007 р. банком не обліковується, у зв'язку з чим він звернувся до суду з клопотанням про відмову від визнаних грошових вимог.
Відповідно до частини першої ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Статтею 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з п. 1 частини другої ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами першою, другою ст. 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У зв'язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем, суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення та постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно висновків Верховного Суду України (зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 р. у справі № 5002-17/1718-2011) кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).
Як встановлено судом, АТ КБ "ПриватБанк" у поданій заяві підтвердило обізнаність із правовими наслідками відмови від грошових вимог. Заява подана з дотриманням вимог чинного законодавства та не порушує прав і законних інтересів інших осіб. Заперечення щодо її задоволення від інших учасників провадження, у тому числі керуючого реалізацією, до суду не надходили.
За таких обставин суд дійшов висновку про прийняття відмови Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від грошових вимог до боржника - ОСОБА_1 у справі № 911/3751/21 у загальному розмірі 779 401,55 грн., з яких: 4 962,00 грн. - витрати, що підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів, та 774 439,55 грн. - вимоги другої черги.
Щодо заявлених вимог про виключення відповідних грошових вимог із реєстру вимог кредиторів та зобов'язання керуючого внести зміни до такого реєстру, суд зазначає, що ведення та внесення змін до реєстру вимог кредиторів здійснюється арбітражним керуючим відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства та затверджених Вимог.
Так, пунктом 1 Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 р. № 2778/5 (далі - Вимоги) встановлено, що ці Вимоги визначають порядок ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (далі - Реєстр) та вимоги до форми Реєстру, організаційні підходи при складанні, веденні та внесенні змін до Реєстру на всіх стадіях провадження справи про банкрутство (неплатоспроможність).
Аналіз пунктів 1 - 6 Вимог дає підстави для висновку про те, що реєстр вимог кредиторів - це єдина уніфікована система записів про кредиторів боржника та їхні вимоги, яка ведеться державною мовою, в електронному вигляді за встановленою формою, підтримання якої в актуальному стані покладено на арбітражного керуючого та боржника, та доступ до якої мають конкурсні та забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури погашення боргів боржника) згідно з Порядком функціонування автоматизованої системи "Банкрутство та неплатоспроможність", затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2020 р. № 594/5.
Пунктом 1 Розділу ІІІ "Ведення Реєстру" Вимог передбачено, що арбітражний керуючий починає ведення Реєстру за результатами попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Підставою для внесення відомостей до Реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).
Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ "Ведення реєстру" Вимог, у разі погашення вимог кредитора іншим шляхом, ніж задоволення за рахунок реалізації майна, відомості щодо способу погашення та дати погашення такої вимоги вносяться в графу "Примітки".
При заповненні розділу І Реєстру "Відомості про кредиторів" відомості щодо загальної суми задоволених (погашених) вимог в межах кожної вимоги, яка у разі часткового задоволення формується шляхом додавання розміру задоволених (погашених) вимог вносяться у графу 7 "Сума задоволених (погашених) вимог кредитора" (пункт 9 Розділу ІІІ "Ведення реєстру").
Також пунктом 14 Розділу ІІІ Вимог передбачено, що у випадку повного погашення вимог кредитора або відмови кредитора від вимог у графі "Примітки" відповідного запису Реєстру робиться відмітка про повне погашення або про виключення вимог кредитора із зазначенням дати та підстав погашення чи виключення.
Таким чином, у разі повного або часткового погашення кредиторських вимог Вимоги передбачають внесення відповідної інформації до Реєстру у графу 7 "Сума задоволених (погашених) вимог кредитора", а також у вигляді відповідних приміток, із зазначенням дати та підстав погашення. Відомості про кредитора при цьому не підлягають вилученню з Реєстру, що забезпечує збереження повної історії відомостей про кредиторські вимоги. Аналогічні висновки викладені у практиці Верховного Суду, зокрема в постанові від 25.05.2021 р. у справі № 915/684/14 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.08.2024 р. у справі № Б8/065-12.
Отже, у зв'язку з викладеним та з огляду на встановлену законодавством процедуру ведення Реєстру вимог кредиторів, клопотання АТ КБ "ПриватБанк" у зазначеній частині не підлягає задоволенню, оскільки його задоволення суперечило б нормам чинного законодавства та порушувало принцип збереження повної історії відомостей про кредиторські вимоги.
Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання керуючого реалізацією майна боржника, в якому вона просить суд:
- затвердити звіти арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни про нарахування та виплату грошової винагороди, компенсацію понесених витрат за період виконання повноважень керуючого реалізацією у справі № 911/3751/21 з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 84 686,00 грн. винагороди та 1 458,50 грн. понесених витрат;
- стягнути з ТОВ "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни грошову винагороду керуючої реалізацією у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 23 712,00 грн. та 408,00 грн. витрат;
- стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни грошову винагороду керуючої реалізацією у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 1 693,00 грн. та 29,00 грн. витрат;
- стягнути з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни грошову винагороду керуючої реалізацією у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 34 721,00 грн. та 597,00 грн. витрат;
- стягнути з АТ "Сенс Банк" на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни грошову винагороду керуючої реалізацією у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 5 081,00 грн. та 87,00 грн. витрат;
- стягнути з АТ "Державний експортно-імпортний банк" на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни грошову винагороду керуючої реалізацією у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 18 630,00 грн. та 320,00 грн. витрат.
До зазначеного клопотання долучено звіти арбітражного керуючого Голубенко О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 станом на 30.09.2024 р., 30.10.2024 р., 26.11.2024 р., 16.12.2024 р., 16.01.2025 р., 19.02.2025 р. та 01.03.2025 р., відповідно до яких грошова винагорода ОСОБА_2 за період виконання повноваження керуючого реалізацією у справі № 911/3751/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. становить 84 686,00 грн., а витрати за той же період - 1 458,50 грн.
Також керуючою реалізацією до вказаного клопотання долучено протоколи зборів комітету кредиторів, а саме: протокол № 2 від 30.09.2024 р., відповідно до якого АТ "Альфа-банк" утрималося, тоді як АТ "Державний експортно-імпортний банк" та ТОВ "ФУ "Європейська факторингова компанія розвитку" проголосували проти затвердження звіту; протокол № 3 від 30.10.2024 р., згідно з яким АТ "Державний експортно-імпортний банк" проголосував проти затвердження звіту; протокол № 4 від 26.11.2024 р., відповідно до якого АТ "Державний експортно-імпортний банк" проголосував проти, а ГУ ДПС у м. Києві та АТ "Альфа-банк" утрималися; а також протокол № 5 від 03.03.2025 р., згідно з яким АТ "Державний експортно-імпортний банк" та ТОВ "ФУ "Європейська факторингова компанія розвитку" проголосували проти затвердження звіту.
Таким чином, подані звіти арбітражного керуючого кредиторами не схвалені. Водночас, за твердженням керуючого реалізацією, будь-які обґрунтовані пояснення причин їх несхвалення від кредиторів не надходили.
Згідно із п. 3 частини першої ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною першою ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Відповідно до частини другої ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Згідно із положеннями частини шостої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
З урахуванням положень статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства саме до повноважень зборів кредиторів боржника віднесено, в тому числі розгляд звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення і відшкодування витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, комітетом кредиторів звіт арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди не схвалено.
Разом з тим, дослідивши поданий звіт, розрахунки грошової винагороди та додані до нього документи, суд дійшов висновку про їх належність, допустимість і достатність для підтвердження заявлених сум. Надані арбітражним керуючим розрахунки є детальними, містять обґрунтований порядок визначення розміру винагороди з урахуванням тривалості виконання повноважень, обсягу здійснених заходів у процедурі погашення боргів та відповідають приписам статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Судом встановлено, що визначений арбітражним керуючим розмір грошової винагороди узгоджується із законодавчо встановленими критеріями, є співмірним із фактичним обсягом виконаної роботи та підтверджується матеріалами справи. Розрахунки не містять суперечностей, є арифметично вірними, а також кореспондуються з відомостями, наявними у справі щодо перебігу процедури та вчинених керуючим реалізацією дій.
Заявлені до відшкодування витрати також є документально підтвердженими, їх склад та розмір відповідають фактично понесеним витратам, безпосередньо пов'язаним із виконанням повноважень у справі, та не виходять за межі розумної необхідності.
Крім того, суд зазначає, що схвалення або несхвалення комітетом кредиторів звіту керуючого реалізацією за своєю правовою природою є процесуальною гарантією врахування позиції кредиторів, однак не має для суду обов'язкового характеру. Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд здійснює самостійну оцінку поданих доказів, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності у сукупності з іншими матеріалами справи.
Суд також бере до уваги, що протягом здійснення процедури погашення боргів скарг на дії чи бездіяльність керуючого реалізацією від кредиторів не надходило, що свідчить про відсутність належно підтверджених порушень у його діяльності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, а також здійснення та відшкодування витрат за час виконання повноважень керуючого реалізацією у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 84 686,00 грн. винагороди та 1 458,50 грн. понесених витрат.
Стосовно питання стягнення грошової винагороди та витрат з кредиторів боржника, суд зазначає наступне.
07.05.2025 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" надійшли заперечення щодо стягнення з нього грошової винагороди за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 23 712,00 грн., а також витрат у сумі 408,00 грн.
У поданих запереченнях кредитор посилається на неправомірність заявлених вимог, зокрема зазначає про недобросовісну поведінку боржниці та неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків. Зокрема, на думку кредитора, арбітражним керуючим не встановлено повної та достовірної інформації щодо майна боржниці, не досліджено значні правочини або правочини із заінтересованістю, укладені боржницею чи від її імені, не проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржниці, не встановлено її дебіторів, а також не забезпечено належної взаємодії з правоохоронними органами щодо можливих порушень законодавства з боку боржниці, які можуть містити ознаки кримінальних правопорушень.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" зазначає, що на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 р., якою було скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 03.05.2023 р. у цій справі, з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка В.Г. на користь ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти у розмірі 33 768,32 грн.
Надалі, 07.02.2024 р., на умовах регресу зазначене товариство на виконання ухвали суду повернуло приватному виконавцю Татарченку В.Г. грошові кошти у розмірі 30 698,93 грн., які були примусово стягнуті в межах виконавчого провадження. У свою чергу, приватний виконавець перерахував ці кошти боржниці. Водночас, як зазначає кредитор, вказана сума не була відображена арбітражним керуючим як дохід боржниці та, відповідно, не була врахована при здійсненні розподілу коштів між кредиторами у справі.
Від інших кредиторів заперечень щодо стягнення з них відповідних сум до суду не надходило.
Разом з тим, 11.06.2025 р. до суду від керуючого реалізацією майна боржника надійшло клопотання від 10.06.2025 р. № 02-22/427 про залишення без розгляду вказаного клопотання в частині стягнення грошової винагороди з АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у зв'язку з повною оплатою відповідної суми цим кредитором.
Відповідно до частини першої ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 14 ГПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Положеннями п. 3 частини першої ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Реалізуючи таке процесуальне право, учасник не може бути позбавлений можливості вимагати залишити без розгляду заявлені клопотання до вирішення їх по суті судом.
При цьому частиною третьою ст. 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи наведене та беручи до уваги волевиявлення заявника, суд дійшов висновку про можливість залишення без розгляду клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 04.03.2025 р. № 02-22/384 у частині стягнення винагороди та витрат з АТ "Державний експортно-імпортний банк України".
Водночас, розглянувши питання стягнення грошової винагороди з інших кредиторів, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданого клопотання з огляду на таке.
Як вже зазначалось, згідно з частиною другою ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Частиною п'ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Згідно з частинами першою, четвертою, сьомою ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, однак, як свідчать матеріали справи такі дії вчинено не було.
Водночас кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий у свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п'ятої ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Наведена правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2022 р. у справі № 916/956/13.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, виходячи з положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що, так як згідно з матеріалами справи під час процедури погашення боргів боржника не виявлено активів, які б можна було використати на сплату винагороди та витрат арбітражного керуючого, грошова винагорода ОСОБА_2 та її витрати, наведені у звіті, підлягають виплаті в даному випадку кредиторами.
Щодо заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку", суд зазначає, що наведені у них доводи мають загальний характер, не підтверджені належними та допустимими доказами та фактично зводяться до припущень щодо неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.
Водночас вказані обставини не були предметом оскарження у встановленому законом порядку під час здійснення процедури, а відтак не можуть бути покладені в основу відмови у стягненні грошової винагороди.
Посилання кредитора на обставини повернення грошових коштів у межах виконавчого провадження та їх подальше перерахування боржниці також не спростовують обґрунтованості заявленої винагороди, оскільки самі по собі не свідчать про неправомірність дій арбітражного керуючого. При цьому питання відображення таких коштів як доходу боржниці та їх подальшого розподілу між кредиторами не є предметом розгляду в межах вирішення питання про стягнення винагороди та витрат арбітражного керуючого.
З огляду на викладене, заперечення зазначеного кредитора судом відхиляються.
Крім іншого, за результатами розгляду клопотання керуючого реалізацією майна боржника про закриття провадження та оцінки долучених до нього доказів, судом встановлено таке.
Як вбачається з поданого клопотання керуючого реалізацією майна боржника, керуючим реалізацією у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, з метою пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, вжиття заходів щодо захисту майна боржника, здійснення нагляду та контролю з управління та розпорядження майном боржника для забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів і формування ліквідаційної маси, а також виявлення кредиторської заборгованості було вчинено вичерпний перелік дій.
Так, керуючою реалізацією проведено інвентаризацію майна боржниці, за результатами якої встановлено наявність у її власності як рухомого, так і нерухомого майна, а саме:
1) житлового будинку загальною площею 63,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) 2-кімнатної квартири АДРЕСА_2 ;
3) 4-кімнатної квартири АДРЕСА_3 ;
4) транспортних засобів:
- автомобіля ЗАЗ-DAEWOO Т 13110 71, 2006 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , ідентифікатор НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 28.09.2006, місцезнаходження: Донецька область, м. Горлівка;
- автомобіля ЗАЗ-DAEWOO Т 13110 71, 2006 року випуску, зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , ідентифікатор НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 16.02.2008, місцезнаходження: Донецька область, м. Горлівка.
Крім того, керуючою реалізацією зазначено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України, доступ до частини майна боржниці є обмеженим або відсутнім. Зокрема, м. Горлівка Донецької області з 2014 року перебуває на тимчасово окупованій території, а м. Костянтинівка Донецької області віднесене до територій, на яких тривають активні бойові дії.
Щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , керуючою реалізацією повідомлено, що відповідно до наданої боржницею інформації він є єдиним місцем проживання її сім'ї та не перебуває в іпотеці. У зв'язку з цим, з урахуванням положень частини шостої статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства, вказаний об'єкт нерухомого майна не включався до складу ліквідаційної маси, а його оцінка не проводилась.
Стосовно транспортних засобів керуючою реалізацією вжито заходів забезпечення вимог кредиторів у справі, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням про заборону вчинення будь-яких дій щодо перереєстрації, зняття з обліку та проведення інших реєстраційних дій відносно зазначених транспортних засобів. Одночасно було ініційовано питання про оголошення цих транспортних засобів у розшук, а також про зобов'язання органів Національної поліції України та їх структурних підрозділів невідкладно повідомляти арбітражного керуючого у випадку їх виявлення, затримання або арешту.
Ухвалою суду від 04.11.2024 р. зазначене клопотання керуючого реалізацією задоволено, вжито відповідні заходи забезпечення вимог кредиторів, у тому числі заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаних транспортних засобів та оголошено їх у розшук.
Щодо 2-кімнатної квартири АДРЕСА_4 , керуючою реалізацією повідомлено, що відповідно до відомостей з державних реєстрів речових прав на нерухоме майно, зазначене майно перебуває в іпотеці у ТОВ "КРЕДЕКС ФІНАНС". У зв'язку з цим, з метою визначення подальшого порядку реалізації цього майна, керуючою реалізацією направлялися відповідні запити на адресу заставного кредитора з проханням повідомити про його позицію щодо реалізації предмета іпотеки у межах процедури. Разом з тим, відповіді на вказані запити, у тому числі після повторного звернення, отримано не було.
Щодо 4-кімнатної квартири АДРЕСА_5 , керуючою реалізацією зазначено, що вона перебуває в іпотеці у АТ "Державний експортно-імпортний банк України". У зв'язку з цим керуючою реалізацією вживалися заходи, спрямовані на організацію її реалізації, зокрема направлялися запити до заставного кредитора щодо надання інформації, необхідної для проведення оцінки майна (у тому числі щодо року забудови об'єкта), а також щодо погодження умов та порядку продажу заставного майна.
Листом від 10.01.2025 р. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" погоджено умови продажу заставного майна, у зв'язку з чим керуючою реалізацією було організовано його реалізацію через електронний аукціон. 14.02.2025 р. відбувся електронний аукціон з продажу зазначеного об'єкта нерухомості, за результатами якого визначено переможця - учасника, який подав єдину заяву на участь в аукціоні.
Кошти, отримані від продажу зазначеного майна у розмірі 11 373,04 грн., 13.03.2025 р. були перераховані заставному кредитору - АТ "Державний експортно-імпортний банк України".
Окрім цього, керуючою реалізацією зазначено, що на засіданні комітету кредиторів, яке відбулося 03.03.2025 р., кредиторами прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням щодо завершення процедури погашення боргів боржниці та закриття провадження у справі після здійснення розрахунків із заставним кредитором та закриття рахунку.
Таким чином, за результатами вжитих заходів керуючим реалізацією майна боржника не встановлено наявності у власності боржниці майна, яке відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства підлягало б включенню до складу ліквідаційної маси та могло бути реалізоване з метою задоволення вимог кредиторів.
Як убачається з наданих керуючим реалізацією документів, збори кредиторів скликалися та проводилися неодноразово, під час яких арбітражний керуючий інформувала кредиторів про відсутність у боржниці іншого майна, яке може бути реалізоване, та порушувала питання щодо доцільності звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі з можливістю його подальшого поновлення у разі виявлення майна боржника.
Зокрема, відповідно до протоколу № 2 від 30.09.2024 р. АТ "Альфа-банк" проголосувало за закриття провадження, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - проти, тоді як ТОВ "ФУ "Європейська факторингова компанія розвитку" утрималося; згідно з протоколом № 3 від 30.10.2024 р. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" проголосувало проти закриття провадження; відповідно до протоколу № 4 від 26.11.2024 р. ГУ ДПС у м. Києві та АТ "Альфа-банк" підтримали затвердження звіту про вчинені заходи, тоді як АТ "Державний експортно-імпортний банк України" утрималося; а згідно з протоколом № 5 від 03.03.2025 р. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" проголосувало проти закриття провадження, тоді як ТОВ "ФУ "Європейська факторингова компанія розвитку" - за його закриття.
Суд також враховує, що письмові заперечення щодо закриття провадження у справі від інших кредиторів до суду не надходили. Водночас ТОВ "ФУ "Європейська факторингова компанія розвитку" подало заперечення, в яких, з одного боку, зазначало про передчасність закриття провадження у зв'язку з відсутністю реалізованого майна боржниці, а з іншого - посилалося на недобросовісність боржниці, вказуючи на наявність, на його думку, у неї грошових коштів для погашення заборгованості перед кредиторами, що, на переконання зазначеного кредитора, також є підставою для закриття провадження у справі на підставі частини сьомої ст. 123 КУзПБ.
Відповідно до частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Водночас боржниця заперечувала проти доводів кредитора щодо її недобросовісної поведінки, зазначаючи, що такі твердження не відповідають дійсності та не враховують об'єктивних життєвих обставин, у яких вона опинилася.
Зокрема, боржниця посилалася на складні життєві умови, пов'язані з вимушеним переселенням з тимчасово окупованої території України, внаслідок чого частина належного їй майна залишилася на такій території та фактично є недоступною, у тому числі для реалізації в межах процедури банкрутства. Крім того, боржниця зазначила про наявність проблем зі здоров'ям, що ускладнюють її фінансовий стан, а також вказала на низький рівень доходу, зумовлений її професійною діяльністю (працює вчителем), що об'єктивно обмежує можливість погашення заборгованості.
Також боржниця наголосила, що вживала заходів для врегулювання заборгованості з усіма заявленими у справі кредиторами, однак досягти домовленостей вдалося не з усіма з них, з огляду на відсутність взаємної згоди.
Водночас, враховуючи відсутність у неї майна, яке на даний час може бути реалізоване для задоволення вимог кредиторів, боржниця клопотала про закриття провадження у справі.
Судом враховано, що у судовому засіданні з розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, що відбулось 22.05.2024 р. у цій справі, жодним з кредиторів не було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, з урахуванням чого, за результатами аналізу матеріалів справи, судом було встановлено наявність підстав для припинення процедури реструктуризації боргів ОСОБА_1 , визнання її банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
При цьому, як зазначено в тексті постанови господарського суду м. Києва від 22.05.2024 р. у цій справі, яка не була оскаржена кредиторами, на зборах кредиторів, що відбулись 28.03.2024 р. вирішено звернутися до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом, введення процедури погашення боргів боржника та призначення арбітражного керуючого шляхом автоматизованого відбору (протокол зборів кредиторів № 7 від 28.03.2024 р.).
З огляду на наведене, враховуючи те, що зі змісту положень, зокрема статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що питання наявності правових підстав визначених такою нормою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність може бути розглянуто до визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення її боргів, суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених положеннями статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, на які посилається ТОВ "ФУ "Європейська факторингова компанія розвитку", для закриття провадження у цій справі під час процедури погашення боргів боржника.
Поряд із наведеним, як убачається з матеріалів справи, у зв'язку з відсутністю у боржниці майна, яке може бути фактично реалізоване, вимоги кредиторів у цій справі у повному обсязі не погашені. Водночас із поданих керуючим реалізацією матеріалів вбачається, що все майно боржниці, яке було можливим до реалізації з огляду на його місцезнаходження та правовий статус, було реалізовано у встановленому законом порядку, а отримані кошти спрямовано на погашення вимог кредиторів. Інше майно боржниці знаходиться на тимчасово окупованій території або на територіях, де тривають активні бойові дії, що об'єктивно унеможливлює вчинення дій щодо його реалізації.
Разом з тим процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство мають строковий характер.
Слід вказати, що згідно з частини першої ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
У відповідності до ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.
Поряд з цим ліквідаційна процедура та аналогічна їй в цілому процедура погашення боргів у справі триває понад один рік (майже два роки).
Відповідно до частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов'язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Боттацці проти Італії").
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції").
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 р. у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 р. визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 р. у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев'ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Отже у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Водночас на державні органи покладено обов'язок щодо дотримання принципу "належного урядування" і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 р. у справі "Рисовський проти України").
Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 р. у справі № 906/1290/15 зазначила, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
Приймаючи до уваги, що провадження у справі № 911/3751/21 на стадії погашення боргів триває понад один рік, при цьому ліквідне майно боржниці, яке підлягало реалізації, вже реалізовано у встановленому законом порядку, а інше виявлене майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії, що об'єктивно унеможливлює вчинення дій щодо його реалізації, суд дійшов висновку про фактичне вичерпання можливостей формування ліквідаційної маси.
За таких обставин запроваджений у справі мораторій упродовж тривалого часу унеможливлює задоволення вимог конкурсних кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру, однак залишаються непогашеними з огляду на відсутність реальної можливості їх задоволення, що свідчить про неможливість досягнення мети процедури неплатоспроможності.
У зв'язку з цим подальше перебування справи у провадженні суду не сприятиме ефективному захисту прав та інтересів учасників провадження, а також суперечитиме принципу розгляду справи упродовж розумного строку та вимогам правової визначеності.
Суд враховує, що положення статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), не містять такої підстави, як відсутність фактичної можливості досягнення мети процедури або відсутність предмета спору. Водночас відсутність спеціального регулювання не виключає застосування загальних процесуальних норм.
За таких умов суд вважає за можливе застосувати положення пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у системному зв'язку із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на необхідність забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку та недопущення формального продовження провадження за відсутності перспектив його завершення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 р. у справі № 5006/27/116б/2012, висновки якої підлягають врахуванню судом відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 р., "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 р., "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 р.), застосування норм права передбачає їх тлумачення судами з урахуванням конкретних обставин справи та необхідності усунення правової невизначеності.
Водночас суд звертає увагу, що закриття провадження у справі за таких обставин не позбавляє учасників провадження права на його поновлення у разі зміни фактичних даних щодо майнового стану боржниці.
Зокрема, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі виявлення після закриття провадження майна боржниці, достатнього для покриття витрат, пов'язаних із провадженням у справі, суд за клопотанням будь-якого учасника справи має право поновити провадження.
З огляду на викладене, врахувавши сукупність встановлених обставин, положення статей 65 та 90 Кодексу України з процедур банкрутства, а також загальні процесуальні норми (положення пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України) та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд закриває провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Щодо заяви керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Голубенко О.В. від 12.11.2025 р. б/н про припинення повноважень у зв'язку з високою завантаженістю та територіальною віддаленістю, суд зазначає, що на час її розгляду підстави, на які посилався заявник, втратили актуальність, у зв'язку з чим відсутня необхідність у її вирішенні по суті.
За таких обставин суд вважає за можливе залишити зазначене клопотання без розгляду як таке, що втратило актуальність.
Водночас, з огляду на закриття провадження у справі, повноваження керуючого реалізацією майна боржника припиняються в силу закону у зв'язку із завершенням процедури неплатоспроможності.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, суд
ухвалив:
1. Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" № 22/01-2 від 22.01.2026 р. про відмову від визнаних грошових вимог задовольнити частково.
2. Прийняти відмову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від конкурсних грошових вимог до ОСОБА_1 у справі № 911/3751/21 в розмірі 779 401, 55 грн., з яких: 4 962, 00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 774 439,55 грн. - вимоги другої черги, - визнаних ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2022 р. у справі № 911/3751/21.
3. В іншій частині заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" № 22/01-2 від 22.01.2026 р. про відмову від визнаних грошових вимог залишити без задоволення.
4. Заяву керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Голубенко О.В. від 12.11.2025 р. б/н про припинення повноважень залишити без розгляду.
5. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" № 346 від 06.05.2025 р. про закриття провадження, з підстав, викладених у клопотанні, залишити без задоволення.
6. Клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 13.03.2025 р. № 02-22/392 про закриття провадження у справі, клопотання представника боржника б/н від 02.03.2026 р. про закриття провадження у справі № 911/3751/21 задовольнити.
7. Закрити провадження у справі № 911/3751/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
8. Припинити повноваження керуючого реалізацією майна у справі № 911/3751/21 - арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1840 від 09.02.2018 р.; 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 30, офіс 106; код РНОКПП НОМЕР_8 ).
9. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду м. Києва від 14.09.2022 р. у справі № 911/3751/21.
10. Затвердити звіти арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни про нарахування та виплату грошової винагороди, компенсацію понесених витрат за період виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника у справі № 911/3751/21 з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 84 686,00 грн. винагороди та 1 458,50 грн. понесених витрат.
11. Клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 10.06.2025 р. № 02-22/427 про залишення без розгляду клопотання про стягнення грошової винагороди в частині її стягнення з АТ "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.
12. Клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 04.03.2025 р. № 02-22/384 про стягнення грошової винагороди в частині стягнення винагороди та витрат з АТ "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без розгляду.
13. Клопотання керуючого реалізацією майна боржника від 04.03.2025 р. № 02-22/384 про стягнення грошової винагороди в інших частинах задовольнити.
14. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40 Х; код ЄДРПОУ 34615314) на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1840 від 09.02.2018 р.; 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 30, офіс 106; код РНОКПП НОМЕР_8 ; рахунок в АТ КБ "Приватбанк", Київ, Україна, IBAN НОМЕР_9 ) грошову винагороду керуючої реалізацією майна боржника у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 23 712,00 грн. та 408,00 грн. витрат.
15. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1840 від 09.02.2018 р.; 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 30, офіс 106; код РНОКПП НОМЕР_8 ; рахунок в АТ КБ "Приватбанк", Київ, Україна, IBAN НОМЕР_9 ) грошову винагороду керуючої реалізацією майна боржника у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 1 693,00 грн. та 29,00 грн. витрат.
16. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1840 від 09.02.2018 р.; 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 30, офіс 106; код РНОКПП НОМЕР_8 ; рахунок в АТ КБ "Приватбанк", Київ, Україна, IBAN НОМЕР_9 ) грошову винагороду керуючої реалізацією майна боржника у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 34 721,00 грн. та 597,00 грн. витрат.
17. Стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1840 від 09.02.2018 р.; 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 30, офіс 106; код РНОКПП НОМЕР_8 ; рахунок в АТ КБ "Приватбанк", Київ, Україна, IBAN НОМЕР_9 ) грошову винагороду керуючої реалізацією майна боржника у справі № 911/3751/21 за період з 22.05.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 5 081,00 грн. та 87,00 грн. витрат.
18. Видати накази.
Копії ухвали направити учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Дата підписання повного тексту ухвали 15.04.2026 р.
Суддя А.В. Лопатін