номер провадження справи 22/16/26
10.04.2026 Справа № 908/199/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/199/26
за позовом: КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ВІДДІЛУ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ (вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, м. Запоріжжя, 69063), наявний електронний кабінет
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЄВГЕНІКА» (вул. Військбуд, буд. 13, м. Запоріжжя, 69013), відсутній електронний кабінет
про стягнення 43' 974,74 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
28.01.2026 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № 233 від 28.01.2026) КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ВІДДІЛУ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЄВГЕНІКА» про стягнення 43974,74 грн. заборгованості.
Позов обґрунтовано недоотриманням позивачем за договором оренди від 09.07.2001 № 172/2001/ГКЕУ коштів у сумі 43974,74 грн., починаючи з 2022 року, внаслідок порушення порядку визначення розміру орендної плати. Так, 06.10.2025 аудиторами Четвертого територіального управління внутрішнього аудиту складено аудиторський звіт № 520/22/аз, яким КЕВ м. Запоріжжя внесена пропозиція № 6 за договором оренди від 09.07.2001 № 172/2001/ГКЕУ, орендодавцем якого виступало Головне КЕУ МО України, орендар - ТОВ “ЄВГЕНІКА». Аудитом встановлено, що у порушення пункту 3 статті 17 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ, пункту 13 Методики розрахунку орендної плати № 786 та пункту 18 Методики розрахунку орендної плати № 630 щодо порядку визначення розміру орендної плати за кожний наступний місяць, КЕВ м. Запоріжжя застосував положення п. 18 Методики № 630, що не відповідає умовам укладених договорів оренди, оскільки орендна плата за ними мала визначатися за результатами проведення аукціону (який фактично не проводився). Таким чином, КЕВ м. Запоріжжя недоотримав від ТОВ “ЄВГЕНІКА» за вищевказаним Договором оренди кошти у сумі 43974,74 грн., починаючи з 2022 року, оскільки з 2022 року сторони продовжували орендні відносини без проведення аукціону, водночас не змінили методику нарахування орендної плати. Відповідно, відповідач сплачував орендну плату на рахунок позивача за методикою, визначеною для договорів оренди, укладених за результатами проведення аукціону. У добровільному порядку заборгованість відповідачем не відшкодована.
13.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Відхилено заперечення відповідача. Методика розрахунку орендної плати № 630 є обов'язковою для сторін у силу Закону та умов п. 3.3 договору. Факт того, що позивач певний час виставляв рахунки за старою Методикою (як для аукціонних договорів), не звільняє відповідача від обов'язку сплатити орендну плату згідно з законом.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
11.03.2026 надійшов відзив. У задоволенні позову просив відмовити. Зазначив що єдиною сумою, яку відповідач добровільно сплачує, є 50% орендної плати за користування землею, що було погоджено сторонами як тимчасова міра врегулювання суперечок. Вказана оплата не є визнанням вимог позивача щодо підвищеної орендної плати. Позов базується на результатах аудиторської перевірки, яка встановила збільшену оціночну вартість орендованого майна та, відповідно, підвищену орендну плату. Разом з тим, позивач фактично самостійно зменшив орендну плату на 50%, погодившись із добровільним тимчасовим рішенням відповідача щодо погашення лише частини платежів за землю. Відповідач не визнає ніякої заборгованості з орендної плати, окрім узгодженої частки за землю. Жодної додаткової угоди щодо підвищення орендної плати не підписано, отже вимоги КЕВ не мають законних підстав. Крім того, відповідач здійснив капітальний ремонт та реконструкцію об'єкта оренди за власні кошти на суму не менше 213589 грн., що значно перевищує первісну оцінку об'єкта - 20441 грн. Відповідач наразі вживає заходів для добровільного погашення погодженої частки платежів.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/199/26 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 02.02.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
05.02.2026 до суду від позивача через систему “Електронний суд» надійшла заява вих. № б/н від 05.02.2026 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/199/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочався з 13.03.2026.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Рішення по суті ухвалено судом 10.04.2026, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
09.07.2001 між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України генерал-майора Литвиненка В.В. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЄВГЕНІКА» було укладено договір № 172/2001/ГоловКЕУ оренди нежитлових приміщень, розташованих на території Військового містечка № 28 в Запорізькому гарнізоні за адресою: м. Запоріжжя, Військбуд, 13.
Між сторонами договору підписано акт від 09.07.2001 прийому-передачі нежитлового будинку в оренду.
Як зазначив позивач у позовній заяві, у подальшому відбулася зміна орендодавця з Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ на підставі Директиви МО України Д - 115/1/03 від 30.03.2003, згідно якої Головне квартирно-експлуатаційне управління передало повноваження КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОМУ ВІДДІЛУ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ укладати, підписувати та виступати замість нього орендодавцем в договорах оренди та укладати додаткові угоди. Повідомлено, що зазначеної Директиви у розпорядженні позивача немає у зв'язку з її втратою через великий проміжок часу з моменту її прийняття до моменту звернення до суду.
Разом з тим, до матеріалів справи надано копію додаткових угод № 8д/2008/КЕВ від 08.11.2008 та № 2_д/2020/КЕВ від 02.08.2020 до договору оренди від 09.07.2001 № 172/2001/ГКЕУ, де орендодавцем вказано КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ.
За умовами п.п. 1.1, 1.3 договору (в редакції додаткової угоди № 2_д/2020/КЕВ м. Запоріжжя), орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування для використання під столярну майстерню нерухоме майно - нежитлову будівлю площею 207,8 кв.м, що перебуває на бухгалтерському обліку в КЕВ м. Запоріжжя, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Військове містечко № 28 будівля за ГП № 450, вартість якого визначена на 10.06.2020 за незалежною оцінкою і становить згідно акту оцінки 261434,00 грн. без ПДВ.
Згідно Витягу від 07.03.2019 № 158830298 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вартове приміщення літ. А загальною площею 207,8 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 111 належить Державі Україна в особі Міністерства оборони України.
Згідно п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2_д/2020/КЕВ м. Запоріжжя), орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (лютий 2021) на рівні - 3679,00 грн. за результатами конкурсу з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2020) - 3447,66 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством (п. 3.3 в редакції додаткової угоди № 2_д/2020/КЕВ м. Запоріжжя).
У відповідності до п.п. 3.7, 5.11 (в редакції додаткової угоди № 8д/2008/КЕВ від 08.11.2008), орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок КЕВ м. Запоріжжя в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загальноексплуатаційні витрати на його утримання (додаток № 5).
Згідно п. 10.1 (в редакції додаткової угоди № 2_д/2020/КЕВ м. Запоріжжя), договір діє з моменту підписання до 31.07.2023 включно.
Додатковою угодою № _д/2025/КЕВ міста Запоріжжя від 01.11.2025 сторонами пункт 3.1 договору викладено в іншій редакції, визначено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2025) на рівні 50% згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 (з урахуванням індексації) та складає 2502 грн./міс. Розмір орендної плати визначається шляхом коригування орендної плати на щомісячний індекс інфляції.
Також викладено пункт 10.1 договору в іншій редакції: договір діє з моменту підписання на весь період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення.
Службою внутрішнього аудиту Четвертого територіального управління Міністерства оборони України складено аудиторський звіт № 520/22/аз від 06.10.2015 щодо КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ВІДДІЛУ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ.
Аудитом встановлено, що у порушення пункту 3 статті 17 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ, пункту 13 Методики розрахунку орендної плати № 786 та пункту 18 Методики розрахунку орендної плати № 630 щодо порядку визначення розміру орендної плати за кожний наступний місяць, КЕВ м. Запоріжжя застосував положення п. 18 Методики № 630, що не відповідає умовам укладених договорів оренди, оскільки орендна плата за ними мала визначатися за результатами проведення аукціону (який фактично не проводився). Унаслідок невідповідності порядку розрахунку орендної плати вимогам законодавства КЕВ м. Запоріжжя недоотримано коштів, що призвело до втрат фінансових ресурсів у сумі 43974,74 грн. від ТОВ “ФІРМА “ЄВГЕНІКА»; надається пропозиція.
13.11.2025 відповідач вручив позивачу лист-претензію від 12.11.2025 вих. № 2, яким заперечив підвищення орендної плати. Зазначено, що додатковою угодою № 3/д/2022/КЕВ від 01.04.2022 без згоди орендаря встановлено нову оціночну вартість майна (261434 грн.), що спричинило необґрунтоване підвищення орендної плати. Просив скасувати підвищення орендної плати.
На цей лист позивачем надано відповідь від 02.12.2025 вих. № 2069. Зазначено, що мова йде про погашення заборгованості за аудиторським звітом від 06.10.2-25 № 520/22/аз, яка складає суму 43974,74 грн., та суму 18471,21 грн. за період із січня по червень 2025 за додаткове використання 416 кв.м земельної ділянки.
Листом від 17.12.2025 вих. № 3 відповідач вимоги позивача не визнав, зазначивши, що аудиторський звіт не є правовою природою для зміни умов договору оренди № 172/2001/ГКЕВ від 09.07.2001 та не створює фінансових зобов'язань для орендаря та не може бути підставою для нарахування заборгованості.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Частинами першою та третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частинами першою - третьою статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, яке перебуває в державній та комунальній власності, регулює законодавство про оренду.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 172/2001/ГоловКЕУ оренди нежитлових приміщень є договором найму державного нерухомого майна. Відтак, до спірних правовідносин, які склалися між сторонами, мають застосовуватися положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна (ч.ч. 1, 3 ст. 762 ЦК).
Позов обґрунтовано недоотриманням позивачем за договором оренди від 09.07.2001 № 172/2001/ГКЕУ коштів у сумі 43974,74 грн., починаючи з 2022 по червень 2025, внаслідок порушення порядку визначення розміру орендної плати. Відповідач сплачував орендну плату за методикою, визначеною для договорів оренди, укладених за результатами проведення аукціону, разом з тим сторони з 2022 року продовжували орендні відносини без проведення аукціону.
Сторони у договорі оренди (п.п. 3.1, 3.3 договору (в редакції додаткової угоди № 2_д/2020/КЕВ м. Запоріжжя від 02.08.2020), визначили, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (лютий 2021) на рівні - 3679,00 грн. за результатами конкурсу з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2020) - 3447,66 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством.
Як визначено ч.ч. 1-3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ (у редакції станом на 02.08.2020), орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Як визначено у пункті 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (яка діяла на момент укладення додаткової угоди № 2_д/2020/КЕВ м. Запоріжжя від 02.08.2020), розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, якою була затверджена вказана Методика, втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 № 630 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно, яка визначає механізм визначення розміру плати за оренду об'єктів, визначених частиною першою статті 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон).
В аудиторському звіті № 520/22/аз від 06.10.2025 зазначено, що позивач при нарахуванні орендної плати користувався пунктом 18 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 № 630.
У відповідності до пункту 18 Методики № 630 зі змінами станом на 27.09.2025 (на час складення аудиторського звіту № 520/22/аз від 06.10.2025), якщо орендна плата визначена за результатами проведення аукціону, орендна плата за січень - грудень року оренди, наступного за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень - грудень третього і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалася у попередньому році, на середньорічний індекс інфляції такого року.
Згідно п. 18 Методики № 630 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1671 від 17.12.2025, що є чинним на теперешній час, коригування орендної плати, визначеної за результатами аукціону або встановленої на підставі цієї Методики, на індекс інфляції здійснюється щомісяця.
Отже, враховуючи положення укладеного договору оренди (пункт 3.3) та пункту 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, застосування якої визначено сторонами у п. 3.1 договору, орендна плата за кожний наступний місяць мала визначатися шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством.
У даному випадку йдеться не про підвищення орендної плати та не про встановлення збільшеної оціночної вартості орендованого майна, про що зазначив відповідач у відзиві, а про фактичне незастосування коригування місячної орендної плати на індекс інфляції.
Відтак, позов заявлено правомірно. Позивачем наведено детальний розрахунок недоотриманої орендної плати, а саме: наведено визначення місячної орендної плати, згідно Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, та суми щомісячної сплати орендної плати (по п. 18 Методики № 630).
Суд зазначає, що у розрахунку позивачем неправильно зазначено індекси інфляції: за березень 2022 - 2,045, тоді як правильним є індекс 1,045, та за березень 2024 - 1,015, тоді як правильним є індекс 1,005. Разом з тим, розрахунок зроблено з урахуванням правильних індексів інфляції: за березень 2022 - 1,045, та за березень 2024 - 1,005.
Відповідач контррозрахунку не надав.
Щодо посилання відповідача на добровільно сплату 50% орендної плати, суд зазначає, що спірним періодом є січень 2022 - травень 2025, тоді як орендна плата на рівні 50% встановлена додатковою угодою № _д/2025/КЕВ міста Запоріжжя від 01.11.2025 за базовий місяць оренди (листопад 2025), тобто не входить до спірного періоду.
Інші твердження відповідача щодо здійснення капітального ремонту та реконструкції об'єкта оренди за його власні кошти суд не досліджує, оскільки предметом позову є стягнення недоотриманої орендної плати (заборгованості).
Доказів перерахування відповідачем позивачу суми 43974,74 грн. матеріали справи не містять.
За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом доведеними та обґрунтованими, з відповідача на користь позивача стягується заборгованість у сумі 43974,74 грн.
6. Судові витрати
Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2662,40 грн. покладається на відповідача.
У зв'язку зі сплатою позивачем судового збору у розмірі більшому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», переплачена сума судового збору у розмірі 0,10 грн. буде повернута позивачу з державного бюджету ухвалою суду за його клопотанням.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЄВГЕНІКА» (вул. Військбуд, буд. 13, м. Запоріжжя, 69013, код ЄДРПОУ 23846722) на користь КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ВІДДІЛУ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ (вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063, код ЄДРПОУ 07809992) 43974 (сорок три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 74 коп. заборгованості, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 15 квітня 2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко