вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
14 квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/210/26
Господарський суд Закарпатської області в складі судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Далекорій Б.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ ПЛЮС», код ЄДРПОУ - 45258007, місцезнаходження - 04050, місто Київ, вулиця Студентська, будинок 5-7В,
до відповідача: Відділу освіти, культури молоді та спорту Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 44084687, місцезнаходження - 90630, Закарпатська область, Рахівський район, селище міського типу Ясіня, вулиця Борканюка, будинок 7,
про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ ПЛЮС (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Відділу освіти, культури молоді та спорту Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (далі - відповідач) 812023,46 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №339 від 24.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №339 від 24.12.2024 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач протягом 2025 року здійснював поставку (продаж) електричної енергії для потреб об'єктів відповідача. Підставою звернення в суд з позовом стала неповна оплата відповідачем фактично поставленого товару (електричної енергії) в грудні 2025 року. Зокрема, на прохання відповідача згідно листа від 17.12.2025 913, сторонами було оформлено акт приймання-передачі №107025121 від грудня 2025 року на поставлену електричну енергію обсягом 43000 кВт год, проте за даними оператора системи розподілу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» фактичне споживання відповідачем електричної енергії у грудні 2025 року склало 135285 кВт год. У зв'язку з цим позивачем було складено акт коригування №1 від 31.12.2025 на суму різниці поставленої у грудні 2025 року електричної енергії у розмірі 812023,46 грн, який був підписаний відповідачем без зауважень. Такі ж обсяги поставленої позивачем відповідачу в грудні 2025 року електричної енергії підтверджується також підписаним представниками сторін актом звірки взаємних розрахунків за січень 2025 року - грудень 2025 року.
Отже, так як станом на момент подання позову заборгованість відповідача за поставлений за договором товар у сумі 812023,46 грн залишається непогашеною, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму боргу разом із витратами по сплаті судового збору.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026.
Процесуальні дії по справі
Згідно з ухвалою від 25.02.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.
У постанові від 27.06.2024 у справі №759/16487/21, провадження № 61-772св24 Верховний Суд з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини (справи «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13, рішення від 21 травня 2015 року, пункт 70; справа «Созонов та інші проти України», заява № 29446/12, рішення від 08 листопада 2018 року, пункт 8) зазначив, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, суди зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У постанові від 07.06.2024 у справі №904/1273/23 Об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно відповідей №31940788 №31940819, від 05.03.2026 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, отриманих на запит суду із автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ - 45258007) та відповідач - Відділ освіти, культури молоді та спорту Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 44084687) мають зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Враховуючи приписи ст. ст. 6 і 242 ГПК України, копія ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2026 про відкриття провадження у справі була скерована прокуратурі, позивачу та відповідачу в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету учасників справи.
З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді « 176 ГПК Відкриття провадження у справі (спрощене провадження) (без призначення дати)» від 25.02.2026 у справі №907/210/26 (суддя Сисин С.В.) було надіслано одержувачам: позивачу та відповідачу в їх Електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів учасників справи 25.02.2026 о 11:14 год.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів виконання своїх зобов'язань за договором не представив.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суть спору за позицією позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ ПЛЮС» та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області було укладено договір №339 про постачання електричної енергії споживачу. За умовами вказаного договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію для потреб об'єктів відповідача, а відповідач - оплачувати її вартість за ціною, що включає тариф на передачу та інші складові, визначені у додатках до договору.
Згідно з умовами п.п. 5.1, 5.2 договору, загальна ціна договору є орієнтовною і може змінюватися залежно від фактичного обсягу та ціни закупівлі енергії на ринку «на добу наперед» (РДН). Сторони погодили, що остаточна ціна та обсяги визначаються щомісяця шляхом підписання актів приймання-передачі або додаткових угод. Пунктом 5.7 договору встановлено обов'язок відповідача підписати акт протягом 5 робочих днів або надати вмотивовану відмову, а п. 5.8 договору, передбачено строк оплати - протягом 10 робочих днів від дати отримання акта.
Позивач вказує, що протягом 2025 року постачання енергії здійснювалося згідно з договірними зобов'язаннями, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі за період з січня по листопад 2025 року. Щодо розрахунків за грудень 2025 року, на письмове прохання відповідача (лист №913 від 17.12.2025) позивачем було попередньо сформовано акт №107025121 на обсяг 43000 кВт*год на суму 402418,08 грн. Разом із цим актом позивач направив супровідний лист №101528-1225 від 23.12.2025, де застеріг про необхідність подальшого коригування у разі розбіжності цих даних із показниками оператора системи розподілу.
На підставі звіту ПрАТ «Закарпаттяобленерго» було встановлено, що фактичний обсяг споживання відповідача за грудень 2025 року становив 135285 кВт*год. Відтак, 31.12.2025 позивачем було складено акт коригування №1 до акта приймання-передачі №107025121 від 24.12.2025. Відповідно до цього акта, фактична вартість спожитої у грудні енергії склала 1214441,54 грн, а сума недоплати (різниця між фактичним споживанням та попередньо виставленим обсягом) становить 812023,46 грн.
Позивач наголошує, що зазначений акт коригування, відповідний рахунок та акт звірки взаєморозрахунків були отримані та підписані відповідачем без жодних зауважень щодо обсягів чи вартості товару. Проте, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач не провів остаточний розрахунок у встановлений термін. Таким чином, предметом спору є стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію у грудні 2025 року в розмірі 812023,46 грн.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів виконання своїх зобов'язань за договором не представив.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, з врахуванням положень ч.9 ст.165, ч. 2 ст.178 ГПК України, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Фактичні обставини справи встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
24.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ ПЛЮС» (у договорі - постачальник) та Відділом освіти, культури молоді та спорту Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (у договорі - споживач) був укладений договір №339 від 24.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору, цей договір укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням порядку та умов встановлених Законом України «Про публічні закупівлі». «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 №1178 (далі - особливості), та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в сфері публічних закупівель. Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ГІРРЕЕ). який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне придбання товару (надання послуг).
Відповідно до п. 1.2. договору, сторони, керуючись п. 3.2.6 глави 3.2 розділу 111 ПРРЕЕ дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника.
Згідно з п. 1.3. договору, терміни, наведені в цьому договорі, використовуються в розумінні законів України «Про публічні закупівлі» та іншими законодавчими актами, що регулюють відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об'єктів електроспоживання споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.2 договору найменування предмету закупівлі: електрична енергія без розподілу, за ДК 021:2015:09310000-5-електрична енергія.
У п. 2.3 договору вказано, що обов'язковою умовою для постачання товару споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 3.1 договору, постачання товару за договором здійснюється з 01.01.2025 до 31.12.2025 (включно). Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 4 до цього договору.
Пунктом 3.3. договору визначено, що договірні обсяги споживання електричної енергії визначаються додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п. 5.1 договору, загальна ціна цього договору становить 6603314,41 грн, в тому числі ПДВ 1100552,40 грн. Протягом періоду виконання договору, в залежності від кількості переданої електричної енергії та її ціни, що визначається згідно актів приймання-передачі, загальна ціна договору може бути змінена сторонами за взаємною згодою сторін. Вказані зміни оформлюються письмово, за вибором сторін: шляхом підписання акту приймання-передачі з наведенням в акті приймання-передачі зміненої ціни договору, або шляхом укладення додаткової угоди до договору. Ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується НКРЕКП, та всі інші складові вартості за одиницю товару, необхідні для виконання цього договору, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Ціна за одиницю товару з урахуванням всіх її складових, станом на дату укладення договору, встановлюється у додатку 2 до договору. Обсяги закупівлі електричної енергії визначені у додатку 1 до договору та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб споживача. Закупівля здійснюється в межах обсягів кошторисних призначень та відповідних асигнувань на 2025 бюджетний рік. Джерело фінансування - місцевий бюджет. Спосіб оплати: безготівковий розрахунок на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання. Умови оплати - післяплата (п.п. 5.1.1-5.1.5 договору).
Згідно з п. 5.2 договору, фактична ціна за одиницю товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення місяця постачання та змінюється порівняно з ціною за одиницю товару, встановленою на момент укладення договору або за попередній місяць постачання, шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно з п. 5.4 договору або шляхом укладення додаткових угод до договору.
Згідно з п. 5.4.1 договору, акт приймання-передачі товару за період постачання товару має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно з умовами цього договору, про розмір середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН), посилання на дату та номер документу, яким встановлено або змінено тариф на передачу електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, визначати остаточну (змінену) ціну цього договору, якщо така змінюється, та мати відповідне посилання на пункт особливостей, згідно з яким здійснюється перегляд ціни. Примірна форма акту приймання-передачі товару наведена у додатку №3 до договору.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць - п.5.6 договору.
По закінченні розрахункового періоду, у термін до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник зобов'язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі товару. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту у цей же строк. В разі відсутності мотивованої відмови споживача від підписання акту приймання-передачі та/або не підписання ним акту приймання-передачі у вказаний строк, такий акт вважається підписаним. В такому випадку сторони вирішують, спір у встановленому законодавством порядку - п. 5.7 договору.
Відповідно до п. 5.8 договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на рахунок постачальника, зазначений в договорі. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі товару (електричної енергії), протягом 10 (десяти) робочих днів від дати отримання акту приймання - передачі товару, примірна форма якого визначена в додатку 3 до цього договору.
Згідно з п. 5.9 договору, датою виконання зобов'язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на рахунок постачальника грошових коштів.
Відповідно до п. 6.1. договору, споживач має право:
1) отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі;
2) купувати електричну енергію із забезпеченням рівня якості комерційних послуг, відповідно до вимог діючих стандартів якості надання послуг, затверджених НКРЕКП (регулятором), а також на отримання компенсації за порушення таких вимог, розмір якої визначається у затвердженому регулятором порядку та публікується на офіційному веб-сайті постачальника;
3) безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та обов'язків, інформацію про ціну, порядок оплати спожитої електричної енергії, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства га/або цього договору;
4) безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші параметри власного споживання електричної енергії;
5) звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього договору;
6) вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку;
7) проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акту;
8) оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинним законодавством та цим договором;
9) отримувати відшкодування збитків від постачальника, понесених у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням постачальником своїх зобов'язань перед споживачем, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства;
10) змінити електропостачальника у випадку та в порядку передбаченому чинним законодавством;
11) в односторонньому порядку зменшити обсяги закупівлі Товару та відповідно ціну цього договору, письмово повідомивши про це постачальника. Відповідне письмове повідомлення повинно містити дату, з якої умови договору вважаться зміненими, а обсяг закупівлі відповідно зменшеним;
12) достроково розірвати договір в односторонньому порядку без укладання додаткової угоди у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань постачальником, повідомивши його про це у строк за 21 (двадцять один) календарний день до дати розірвання, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до початку місяця поставки, шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу постачальника із зазначенням дати розірвання договору. У випадку дострокового розірвання договору за цим пунктом, штрафні санкції до споживача не застосовуються;
13) перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником, та/або достроково призупинити чи розірвати цей договір у встановленому ним порядку;
14) інші права, передбачені чинним законодавством і цим договором.
Згідно з п. 6.2. договору, споживач зобов'язується:
1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору;
2) мати діючий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднана електроустановка споживача;
3) раціонально використовувати електричну енергію, обережно поводитися з електричними пристроями та використовувати отриману електричну енергію виключно для власного споживання та не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії;
4) надавати забезпечення виконання зобов'язань з оплати за постачання електричної енергії у випадку неможливості погасити заборгованість за постачання та/або перебування в процесі ліквідації чи банкрутства відповідно до Цивільного кодексу України та ПРРЕЕ;
5) безперешкодно допускати на свою територію, у свої житлові, виробничі, господарські та підсобні приміщення, де розташовані вузли обліку електричної енергії, засоби вимірювальної техніки тощо, представників постачальника після пред'явлення ними службових посвідчень для звіряння показників щодо фактично спожитої електричної енергії;
6) відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором;
7) виконувати інші обов'язки, покладені на споживача чинним законодавством та/або цим договором.
Відповідно до п. 7.1. договору, постачальник має право:
1) отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію;
2) ініціювати припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством;
3) безперешкодного доступу до розрахункових засобів вимірювальної техніки споживача для перевірки показів щодо фактично використаних споживачем обсягів електричної енергії;
4) проводити разом зі споживачем звіряння фактично використаних обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акту;
5) отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства, у тому числі отримувати відшкодування збитків від споживача за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених договором;
6) змінити ціну на електричну енергію на умовах та в порядку передбаченому цим договором;
8) інші права, передбачені чинним законодавством і цим договором.
Згідно з п. 7.2. договору, постачальник зобов'язується:
1) забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору;
2) нараховувати і виставляти рахунки та акти приймання передачі товару (електричної енергії) споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог га у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором;
3) надавати споживачу інформацію про його права та обов'язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії. Така інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті постачальника і безкоштовно надається споживачу на його запит;
4) надавати споживачеві безоплатно платіжні документи та форми звернень;
5) приймати оплату наданих за цим договором послуг будь-яким способом, що передбачений цим договором;
6) проводити оплату послуг з передачі електричної енергії оператору системи;
7) розглядати в установленому законодавством порядку звернення споживача, зокрема з питань нарахувань за електричну енергію, і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги;
8) забезпечувати належну організацію власної роботи для можливості передачі та обробки звернення споживача з питань, що пов'язані з виконанням цього договору;
9) відшкодовувати збитки, понесені споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором;
10) забезпечувати конфіденційність даних, отриманих від споживача;
11) протягом 3 (трьох) календарних днів від дати, коли постачальнику стало відомо про нездатність продовжувати постачання електричної енергії споживачу, він зобов'язується проінформувати споживача про його право: вибрати іншого електропостачальника та про наслідки невиконання цього: перейти до електропостачальника, на якого в установленому порядку покладені спеціальні обов'язки (постачальник «останньої надії»); на відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неможливістю подальшого виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором;
12) виконувати інші обов'язки, покладені на постачальника чинним законодавством та/або цим договором.
Відповідно до п. 11.1. договору, спори та розбіжності, що можуть виникнути із виконання умов цього договору передають на розгляд суду, у разі якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами.
Згідно з п. 13.1. договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє до « 31» грудня 2025 року (включно), але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 14.3. договору, у разі виникнення у сторони підозри про те. шо відбулося чи може відбутися порушення умов цього розділу, відповідна сторона зобов'язана повідомити іншу сторону в письмовій формі. У письмовому повідомленні сторона зобов'язана послатися на факти або подати матеріали, що достовірно підтверджують або дають підстави припускати, що відбулося чи може відбутися порушення будь-яких положень вказаного вище пункту цього розділу іншою стороною. її афілійованими особами, працівниками або посередниками. Після надсилання письмового повідомлення, відповідна сторона має право зупинити виконання зобов'язань за договором до отримання підтвердження, що порушення не відбулося або не відбудеться, яке надається не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання повідомлення.
Згідно з п. 14.4. договору, у разі вчинення однією із сторін дій. заборонених у цьому розділі, та/або неотримання іншою стороною у встановлений договором термін підтвердження, що порушення не відбулося або не відбудеться, інша сторона має право зупинити виконання договору на будь який строк, письмово повідомивши про це іншу сторону.
У розділі 15 договору зазначені адреси та реквізити сторін, зокрема, вказані електронна пошта (e-mail) постачальника -plus@ema.org.ua.
У додатку №1 до договору сторони узгодили планові обсяги споживання електричної енергії у 2025 році.
У додатку №2 до договору («Комерційна пропозиція») сторони вказали, що орієнтовний оператор системи розподілу - ПрАТ «Закарпаттяобленерго».
У додатку №3 до договору сторони закріпили примірну форму акта приймання-передачі товару.
У додатку №4 до договору сторони закріпили, зокрема перелік об'єктів споживача за якими здійснюється постачання електричної енергії.
Додатковою угодою №1 від 25.12.2025 до договору сторони виклали п. 5.1 договору у новій редакції, зокрема вказали, що загальна ціна цього договору становить 6063314,41 грн, в тому числі ПДВ 1010552,40 грн. Протягом періоду виконання договору, в залежності від кількості переданої електричної енергії та її ціни, що визначається згідно актів приймання-передачі, загальна ціна договору може бути змінена сторонами за взаємною згодою сторін. Вказані зміни оформлюються письмово, за вибором сторін: шляхом підписання акту приймання-передачі з наведенням в акті приймання-передачі зміненої ціни договору, або шляхом укладення додаткової угоди до договору.
За результатами виконання договору постачальник склав:
- акт приймання-передачі №107025011 про те, що за січень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 203210 кВт*год на загальну суму 1564986,05 грн, в тому числі ПДВ 260831,01 грн, який підписаний споживачем;
- акт приймання-передачі №107025021 про те, що за лютий 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 129013 кВт*год на загальну суму 1028330,11 грн, в тому числі ПДВ 171388,35 грн, який підписаний споживачем;
- акт приймання-передачі №107025031 про те, що за березень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 101366 кВт*год на загальну суму 738841,37 грн, в тому числі ПДВ 123140,23 грн, який підписаний споживачем 10.04.2025;
- акт приймання-передачі №107025041 про те, що за квітень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 83645 кВт*год на загальну суму 523092,07 грн, в тому числі ПДВ 87182,01 грн, який підписаний споживачем 09.05.2025;
- акт приймання-передачі №107025051 про те, що за травень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 36607 кВт*год на загальну суму 230119,8 грн, в тому числі ПДВ 38353,3 грн, який підписаний споживачем 18.08.2025;
- акт приймання-передачі №107025061 про те, що за червень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 8324 кВт*год на загальну суму 53772,2 грн, в тому числі ПДВ 8962,03 грн, який підписаний споживачем. 14.07.2025;
- акт приймання-передачі №107025081 про те, що за серпень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 3186 кВт*год на загальну суму 23016,66 грн, в тому числі ПДВ 3836,11 грн, який підписаний споживачем 12.09.2025;
- акт приймання-передачі №107025091 про те, що за вересень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 13316 кВт*год на загальну суму 81846,42 грн, в тому числі ПДВ 13641,07 грн, який підписаний споживачем;
- акт приймання-передачі №107025101 про те, що за жовтень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 62699 кВт*год на загальну суму 526363,87 грн, в тому числі ПДВ 87727,31 грн, який підписаний споживачем;
- акт приймання-передачі №107025111 від 30.11.2025 про те, що за листопад 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 83559 кВт*год на загальну суму 745082,23 грн, в тому числі ПДВ 124180,37 грн, який підписаний споживачем;
- акт приймання-передачі №107025121 про те, що за грудень 2025 року постачальник поставив, а споживач спожив електричної енергії у обсязі 43000 кВт*год на загальну суму 402418,08 грн, в тому числі ПДВ 67069,68 грн, який підписаний споживачем. На підставі вказаного акта постачальник виставив рахунок за електричну енергію №1070251119 від 08.11.2025 на відповідну суму та вказав термін оплати - до 22.12.2025.
У подальшому, за результатами звірки обсягів споживання у грудні 2025 року, обсяг електричної енергії було скориговано відповідно до даних оператора системи розподілу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» зі 43000 кВт*год до 135285 кВт*год, що зумовило збільшення вартості спожитого ресурсу за цей місяць на суму 812023,46 грн. Вказаний акт коригування №1 від 31.12.2025 до акта приймання-передачі №107025121 підписаний уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до платіжної інструкції №3603 від 28.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 5165,93 грн.
Згідно платіжної інструкції №3604 від 28.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 4304,90 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №3590 від 28.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 289645,46 грн.
Згідно платіжної інструкції №3602 від 28.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 103301,79 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №3281 від 13.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 1506,94 грн.
Згідно платіжної інструкції №3279 від 13.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 2692,89 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №3280 від 13.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 1292,94 грн.
Згідно платіжної інструкції №3277 від 13.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 666943,96 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №3278 від 13.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 37869,82 грн.
Згідно платіжної інструкції №3282 від 13.12.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 34775,68 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2771 від 12.11.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 37509,27 грн.
Згідно платіжної інструкції №2761 від 12.11.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 454140,89 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2769 від 12.11.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 31414,43 грн.
Згідно платіжної інструкції №2774 від 12.11.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 2803,96 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2778 від 12.11.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 352,59 грн.
Згідно платіжної інструкції №2775 від 12.11.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 142,73 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2452 від 17.10.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 147,51 грн.
Згідно платіжної інструкції №2451 від 17.10.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 92,20 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2448 від 17.10.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 16116,05 грн.
Згідно платіжної інструкції №2450 від 17.10.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 442,55 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2449 від 17.10.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 2274,19 грн.
Згідно платіжної інструкції №2447 від 17.10.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 62773,92 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2053 від 18.09.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 108,37 грн.
Згідно платіжної інструкції №2050 від 18.09.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 72,24 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2057 від 18.09.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 7845,60 грн.
Згідно платіжної інструкції №2067 від 18.09.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 151,71 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №2056 від 18.09.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 13458,90 грн.
Згідно платіжної інструкції №2059 від 18.09.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 1379,84 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1631 від 16.07.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі187,34 грн.
Згідно платіжної інструкції №1624 від 16.07.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 18604,51 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1628 від 16.07.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 781,65 грн.
Згідно платіжної інструкції №1622 від 16.07.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 31097,95 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1626 від 16.07.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 2758,38 грн.
Згідно платіжної інструкції №1633 від 16.07.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 342,37 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1368 від 20.06.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 150913,38 грн.
Згідно платіжної інструкції №1370 від 20.06.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 22774,99 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1366 від 20.06.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 41797,10 грн.
Згідно платіжної інструкції №1382 від 20.06.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 13012,48 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1372 від 20.06.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 1307,53 грн.
Згідно платіжної інструкції №1371 від 20.06.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 314,32 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1080 від 15.05.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 25929,78 грн.
Згідно платіжної інструкції №1084 від 15.05.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 587,85 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1081 від 15.05.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 16941,32 грн.
Згідно платіжної інструкції №1083 від 15.05.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 661,02 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1082 від 15.05.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 2689,10 грн.
Згідно платіжної інструкції №1079 від 15.05.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 476283,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №661 від 11.04.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 28168,14 грн.
Згідно платіжної інструкції №665 від 11.04.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 1268,26 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №663 від 11.04.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 3739,18 грн.
Згідно платіжної інструкції №662 від 11.04.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 30656,89 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №664 від 11.04.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 549,92 грн.
Згідно платіжної інструкції №660 від 11.04.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 674458,98 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №531 від 28.03.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 972,43 грн.
Згідно платіжної інструкції №530 від 28.03.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 41487,74 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №532 від 28.03.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 1147,73 грн.
Згідно платіжної інструкції №529 від 28.03.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 30671,44 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №528 від 28.03.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 948758,14 грн.
Згідно платіжної інструкції №533 від 28.03.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 5292,63 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №234 від 21.02.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 42719,24 грн.
Згідно платіжної інструкції №237 від 21.02.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 954,96 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №238 від 21.02.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 6284,28 грн. А це факти
Згідно платіжної інструкції №233 від 21.02.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 1467310,17 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №235 від 21.02.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 43874,44 грн.
Згідно платіжної інструкції №236 від 21.02.2025, відповідач перерахував на рахунок позивача коши у розмірі 3842,96 грн.
З урахуванням проведеної оплати, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту у грудні 2025 року електричну енергію складає 812023,46 грн.
Така ж сума боргу в розмірі 812023,46 грн визначена позивачем та відповідачем у акті звірки взаємних розрахунків за договором за січень - грудень 2025 року станом на 08.01.2026, який підписаний керівником відповідача та скріплений відтиском печатки відповідача.
Вказана сума боргу є невиконаним грошовим зобов'язанням, яке підлягає сплаті у повному обсязі. Оскільки споживач лише частково розрахувався за надані послуги, наявна дебіторська заборгованість підтверджує факт порушення умов договору.
Отже, такі обставини справи, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
Правове обґрунтування і оцінка суду
При наданні оцінки спірним правовідносинам суд враховує, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, цивільне зобов'язання передбачає наявність обов'язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов'язку, і таке зобов'язання в силу ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.
З урахуванням наведеного, суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії споживачу (п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з частини 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з абз. 14 п. 1.1.2. гл. 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі Правила) договором про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.5. Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».
Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8. Правил).
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Судом встановлено, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області у період з січня 2025 року по грудень 2025 року включно на об'єктах, визначених у договорі, спожив електричну енергію, обсяг та вартість якої зафіксовані у відповідних актах приймання-передачі.
Зокрема, факт постачання та обсяги споживання підтверджуються наступними документами: актом №107025011 за січень 2025 на суму 1564986,05 грн (203210 кВт*год); актом №107025021 за лютий 2025 на суму 1028330,11 грн (129013 кВт*год); актом №107025031 за березень 2025 на суму 738841,37 грн (101366 кВт*год); актом №107025041 за квітень 2025 на суму 523092,07 грн (83645 кВт*год); актом №107025051 за травень 2025 на суму 230119,8 грн (36607 кВт*год); актом №107025061 за червень 2025 на суму 53772,2 грн (8324 кВтгод); актом №107025081 за серпень 2025 на суму 23016,66 грн (3186 кВт*год); актом №107025091 за вересень 2025 на суму 81846,42 грн (13316 кВт*год); актом №107025101 за жовтень 2025 на суму 526363,87 грн (62699 кВт*год); актом №107025111 за листопад 2025 на суму 745082,23 грн (83559 кВт*год).
Окремо судом досліджено обставини постачання енергії у грудні 2025 року. Початково сторонами було підписано акт №107025121 на суму 402418,08 грн (43000 кВт*год). Однак, за результатами отримання даних від оператора системи розподілу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» щодо фактичного відбору електроенергії, позивачем було складено акт коригування №1 від 31.12.2025 до акта №107025121. Згідно з цим документом, підписаним відповідачем без зауважень, фактичний обсяг споживання за грудень 2025 склав 135285 кВт*год на загальну суму 1214441,54 грн.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт постачання електричної енергії відповідачу протягом 2025 року. Загальна вартість фактично спожитого товару, з урахуванням акта коригування за грудень, визначена сторонами у підписаних документах, що є підставою для виникнення у відповідача обов'язку з її повної та своєчасної оплати.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договори, укладені між сторонами, як цивільно-правові правочини, є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.п.1 п. 5.2.1. Правил, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. п. 2 п. 5.5.5. Правил передбачено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19. Правил).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В ч. 1 ст. 598 ЦК України, вказано, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Приписами ст. 509 ЦК України визначено, що в силу зобов'язання кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах, що виникли між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором щодо постачання протягом періоду з січня 2025 року по грудень 2025 року включно відповідачу електричної енергії виконав у повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі товару та актом коригування від 31.12.2025 на загальну суму 6729892,32 грн.
Водночас судом на підставі досліджених матеріалів справи та детального аналізу поданих платіжних інструкцій за період з лютого 2025 року по грудень 2025 року встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань. Згідно з матеріалами справи, споживачем було здійснено низку платежів на загальну суму 5917868,86 грн, що свідчить про лише часткову оплату поставленого товару.
Зокрема, судом враховано оплати, проведені згідно з платіжними інструкціями: №234 від 21.02.2025 на суму 42719,24 грн, №237 від 21.02.2025 на суму 954,96 грн, №238 від 21.02.2025 на суму 6284,28 грн, №233 від 21.02.2025 на суму 1467310,17 грн, №235 від 21.02.2025 на суму 43874,44 грн, №236 від 21.02.2025 на суму 3842,96 грн; №531 від 28.03.2025 на суму 972,43 грн, №530 від 28.03.2025 на суму 41487,74 грн, №532 від 28.03.2025 на суму 1147,73 грн, №529 від 28.03.2025 на суму 30671,44 грн, №528 від 28.03.2025 на суму 948758,14 грн, №533 від 28.03.2025 на суму 5292,63 грн; №661 від 11.04.2025 на суму 28168,14 грн, №665 від 11.04.2025 на суму 1268,26 грн, №663 від 11.04.2025 на суму 3739,18 грн, №662 від 11.04.2025 на суму 30656,89 грн, №664 від 11.04.2025 на суму 549,92 грн, №660 від 11.04.2025 на суму 674458,98 грн; №1080 від 15.05.2025 на суму 25929,78 грн, №1084 від 15.05.2025 на суму 587,85 грн, №1081 від 15.05.2025 на суму 16941,32 грн, №1083 від 15.05.2025 на суму 661,02 грн, №1082 від 15.05.2025 на суму 2689,10 грн, №1079 від 15.05.2025 на суму 476283,00 грн; №1368 від 20.06.2025 на суму 150913,38 грн, №1370 від 20.06.2025 на суму 22774,99 грн, №1366 від 20.06.2025 на суму 41797,10 грн, №1382 від 20.06.2025 на суму 13012,48 грн, №1372 від 20.06.2025 на суму 1307,53 грн, №1371 від 20.06.2025 на суму 314,32 грн; №1631 від 16.07.2025 на суму 187,34 грн, №1624 від 16.07.2025 на суму 18604,51 грн, №1628 від 16.07.2025 на суму 781,65 грн, №1622 від 16.07.2025 на суму 31097,95 грн, №1626 від 16.07.2025 на суму 2758,38 грн, №1633 від 16.07.2025 на суму 342,37 грн; №2053 від 18.09.2025 на суму 108,37 грн, №2050 від 18.09.2025 на суму 72,24 грн, №2057 від 18.09.2025 на суму 7845,60 грн, №2067 від 18.09.2025 на суму 151,71 грн, №2056 від 18.09.2025 на суму 13458,90 грн, №2059 від 18.09.2025 на суму 1379,84 грн; №2452 від 17.10.2025 на суму 147,51 грн, №2451 від 17.10.2025 на суму 92,20 грн, №2448 від 17.10.2025 на суму 16116,05 грн, №2450 від 17.10.2025 на суму 442,55 грн, №2449 від 17.10.2025 на суму 2274,19 грн, №2447 від 17.10.2025 на суму 62773,92 грн; №2771 від 12.11.2025 на суму 37509,27 грн, №2761 від 12.11.2025 на суму 454140,89 грн, №2769 від 12.11.2025 на суму 31414,43 грн, №2774 від 12.11.2025 на суму 2803,96 грн, №2778 від 12.11.2025 на суму 352,59 грн, №2775 від 12.11.2025 на суму 142,73 грн; №3281 від 13.12.2025 на суму 1506,94 грн, №3279 від 13.12.2025 на суму 2692,89 грн, №3280 від 13.12.2025 на суму 1292,94 грн, №3277 від 13.12.2025 на суму 666943,96 грн, №3278 від 13.12.2025 на суму 37869,82 грн, №3282 від 13.12.2025 на суму34775,68 грн, №3603 від 28.12.2025 на суму 5165,93 грн, №3604 від 28.12.2025 на суму 4304,90 грн, №3590 від 28.12.2025 на суму 289645,46 грн, №3602 від 28.12.2025 на суму 103301,79 грн.
Суд зазначає, що за результатами звірки обсягів споживання у грудні 2025 року, обсяг енергії було скориговано відповідно до даних оператора системи розподілу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» зі 43000 кВт*год до 135285 кВт*год, що зумовило збільшення вартості спожитого ресурсу за цей місяць на суму 812023,46 грн. Вказаний акт коригування №1 від 31.12.2025 до акта приймання-передачі №107025121 був підписаний відповідачем без заперечень, що підтверджує визнання ним фактичного обсягу та вартості отриманої електричної енергії.
Відтак, з урахуванням усіх проведених розрахунків, залишок невиконаного грошового зобов'язання відповідача перед позивачем за грудень 2025 року становить 812023,46 грн.
Така ж сума боргу в розмірі 812023,46 грн визначена позивачем та відповідачем у акті звірки взаємних розрахунків за договором за січень - грудень 2025 року станом на 08.01.2026, який підписаний керівником відповідача та скріплений відтиском печатки відповідача.
Так, за змістом ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
За змістом ст. 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст.ст. 13, 74 ГПК України).
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідач, будучи повідомлений про розгляд даної справи, не подав відзиву на позовну заяву та заперечень щодо аргументів позивача, наведених у позовній заяві та поданих доказів, про наявність у нього перед позивачем заборгованості за договором на вказану суму.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з п. 5.8 договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 10 робочих днів від дати отримання акта.
На момент звернення позивача до суду строк виконання зобов'язання за грудень 2025 року минув, а сума заборгованості залишилася не сплаченою.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В ч. 1 ст. 598 ЦК України вказано, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За правилами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 812023,46 грн доведений суду належним чином. Строк оплати за поставлений товар за умовами договору є таким, що настав з урахуванням положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, згідно з якою покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, та з урахуванням умов п. 5.8 договору, згідно з яким оплата за поставлений товар здійснюється протягом 10 робочих днів від дати отримання акта.
За таких обставин, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем станом на час звернення із позовом, становить 812023,46 грн, яка не спростована відповідачем належними та допустимими доказами. А тому позовні вимоги в підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Щодо обґрунтованості рішення
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ст.ст. 13 - 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до наданої платіжної інструкції №2218 (№2159429963611) від 05.02.2026, при поданні через систему «Електронний суд» позовної заяви щодо стягнення грошових коштів у загальній сумі 812023,46 грн, позивачем було здійснено сплату судового збору в розмірі 9744,28 грн. Зазначений платіжний документ є належним підтвердженням виконання позивачем обов'язку зі сплати встановленого законодавством збору за звернення до суду.
Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору повністю.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 44084687, місцезнаходження - 90630, Закарпатська область, Рахівський район, селище міського типу Ясіня, вулиця Борканюка, будинок 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ - 45258007, місцезнаходження - 04050, місто Київ, вулиця Студентська, будинок 5-7В) 812023,46 грн (вісімсот дванадцять тисяч двадцять три гривні 46 копійок) заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №339 від 24.12.2024, та 9744,28 грн (дев'ять тисяч сімсот сорок чотири гривні 28 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою ст. 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя С.В. Сисин