вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
14 квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/90/26
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д.
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Клесівського ліцею Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ - 22554897, 34550, Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вулиця Шкільна, буд. 31 - А,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9,
про стягнення коштів,
Зміст позовних вимог.
Клесівський ліцей Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ - 22554897, 34550, Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вулиця Шкільна, буд. 31 - А, звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, з позовними вимогами стягнення з відповідача на свою користь суми попередньої оплати за договором №563 від 26.12.2023 у розмірі 51 092.00 грн.
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
1) Між сторонами спору за результатами проведеної закупівлі UA-2023-12-11-016666-а укладено договір про закупівлю товару №563 від 26.12.2023 "Паливно-мастильні матеріали для виробництва енергії генератором (дизельне паливо в талонах)".
Відповідно до умов договору, відповідач зобов'явся передати позивачу товар за довірчим документом - талоном, а позивач прийняти і оплатити такий товар вартістю, у порядку та на умовах визначених договором. Згідно з платіжними інструкціями від 26.12.2023 №318 та №317 позивач перерахував відповідачу кошти в загальній сумі 57 840.00 грн та отримав талони на заправку дизельним паливом на АЗС відповідача у кількості, що передбачена договором (1200 л), що підтверджено видатковими накладними №0004/0000481 та №0004/0000480 від 26.12.2023 року.
Позивач стверджує, що починаючи з лютого 2025 року він втратив можливість використання талонів через припинення діяльності АЗС відповідача, через що він втратив можливість використати 53 талони номіналом по 20 л, загальним обсягом 1060 літрів дизельного палива на суму 51 092.00 грн.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати за договором №563 від 26.12.2023 року у розмірі 51 092.00 грн, що становить ціну позову.
Правова позиція відповідача у справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був своєчасно та в належний спосіб повідомлений про відкриття провадження у справі. Так, ухвала суду від 02.02.2026 була направлена до електронного кабінету відповідача та отримана ним 02.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про необхідність явки в підготовче судове засідання та подачі відзиву.
Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.
Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.
Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.
Суд виходить з презумпції правомірності правочину на підставі якого виникли правовідносини та обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Судом встановлено, що дійсно 26.12.2023 між сторонами спору було укладено договір №563 на закупівлю товару (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник (відповідач у справі) зобов'язується поставити, а покупець (позивач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити - "паливно-мастильні матеріали для виробництва енергії генератором (дизельне паливо в талонах)" у кількості 1200 літрів. Ціна за одиницю з ПДВ складає 48.20 грн. Загальна вартість з ПДВ складає - 57 840.00 грн.
Відпуск Товару з АЗС здійснюється на підставі довірчих документів (талони пластикові та/або паперові) номіналом 10 л та/або 20 л). Заправка автотранспорту здійснюється відповідно до потреб покупця (п. 1.2. договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна цього договору становить 57 840.00 грн з ПДВ.
Право власності на Товар переходить до Покупця у момент передачі довірчих документів продавцем і може бути реалізоване покупцем у будь - який момент після оплати товару по факту пред'явлення ним талонів на АЗС протягом строку їх дії (не менше 1 року та з можливістю безкоштовного продовження невикористаних довірчих документів на аналогічний термін дії) (п. 4.2. договору).
Передача довірчих документів та перехід права власності на відповідну кількість товару посвідчується видатковими документами (видатковими накладними, актами прийому - передачі та ін) (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 5.3. договору, оплата за товар здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання обома сторонами видаткових документів та на підставі отриманого покупцем оригіналу належним чином оформленого акту від Продавця.
Згідно з пунктом 6.3.1. договору, продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим договором.
Платіжними інструкціями №317 від 26.12.2023 та №318 від 26.12.2023 підтверджується сплата позивачем на користь відповідача 43 380.00 грн та 14 460.00 грн. Разом сума здійсненої попередньої оплати складає - 57 840.00 грн.
На дані оплати були сформовані відповідні видаткові документи, а саме: видаткова накладна №0004/0000480 від 26.12.2023 року на суму 43 380.00 грн з ПДВ та видаткова накладна №0004/0000481 від 26.12.2023 року на суму 14 460.00 грн з ПДВ.
Судом встановлено, що позивачем направлялась відповідачу претензія щодо невиконання зобов'язань за договором №563 від 26.12.2023 року, в якій позивач просив негайно повернути на його розрахунковий рахунок грошові кошти у розмірі 51 092.00 грн за непоставлений товар (1060 літрів дизельного палива).
Мотивувальна частина.
Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.
Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, статтею 693 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення передоплати від продавця за умови прострочення виконання зобов'язання з постачання Товару.
Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.
Судом встановлено, що дійсно 26.12.2023 між сторонами спору було укладено договір №563 на закупівлю товару (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник (відповідач у справі) зобов'язується поставити, а покупець (позивач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити - "паливно-мастильні матеріали для виробництва енергії генератором (дизельне паливо в талонах)" у кількості 1200 літрів. Ціна за одиницю з ПДВ складає 48.20 грн. Загальна вартість з ПДВ складає - 57 840.00 грн.
Право власності на Товар переходить до Покупця у момент передачі довірчих документів продавцем і може бути реалізоване покупцем у будь - який момент після оплати товару по факту пред'явлення ним талонів на АЗС протягом строку їх дії (не менше 1 року та з можливістю безкоштовного продовження невикористаних довірчих документів на аналогічний термін дії) (п. 4.2. договору).
Передача довірчих документів та перехід права власності на відповідну кількість товару посвідчується видатковими документами (видатковими накладними, актами прийому - передачі та ін) (п. 4.3. договору).
Згідно з пунктом 6.3.1. договору, продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Платіжними інструкціями №317 від 26.12.2023 та №318 від 26.12.2023 підтверджується сплата позивачем на користь відповідача 43 380.00 грн та 14 460.00 грн. Разом сума здійсненої попередньої оплати складає - 57 840.00 грн.
На дані оплати були сформовані відповідні видаткові документи, а саме: видаткова накладна №0004/0000480 від 26.12.2023 року на суму 43 380.00 грн з ПДВ та видаткова накладна №0004/0000481 від 26.12.2023 року на суму 14 460.00 грн з ПДВ.
Відповідач порушив умови договору, не виконавши свої зобов'язання повністю.
Загальна сума позовних вимог за непоставлений товар (сума попередньої оплати, що підлягає поверненню) складає - 51 092.00 грн, стягнення якої є предметом розгляду у даній справі.
Відповідачем у справі не надано суду жодного доказу повної фактичної поставки оплаченого позивачем відповідно до платіжних інструкцій, у зв'язку з чим правомірними та такими, що базуються на приписах ст. 693 ЦК України є вимоги Покупця про повернення суми попередньої оплати за Договором.
За таких обставин, вказана сума неповернутої відповідачем попередньої оплати за непоставлений за укладеним між сторонами Договором товар становить 51 092.00 грн, яка відповідачем не спростована, як і не подано ТОВ «Волинь НП» суду доказів поставки дизельного палива за Договором в повному обсязі, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Висновки суду.
Таким чином, суд висновує, що відповідачем здійснено порушення прав позивача за вказаним вище договором та не здійснено поставку оплаченої продукції в спосіб та в строки, встановлені даним договором.
Належними і допустимими доказами, які містяться в справі, підтверджується обставини зазначені позивачем та здійснена ним оплата згідно платіжних інструкцій. Відповідачем не долучено до справи доказів, які б підтверджували факт доставки оплаченого товару.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на норми ст. 693 Цивільного кодексу України.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328.00 грн. повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, на користь Клесівського ліцею Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ - 22554897, 34550, Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вулиця Шкільна, буд. 31 - А, суму попередньої оплати за договором №563 від 26.12.2023 у розмірі 51 092.00 грн (п'ятдесят одна тисяча дев'яносто дві гривні 00 копійок).
3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, на користь Клесівського ліцею Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ - 22554897, 34550, Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вулиця Шкільна, буд. 31 - А, сплачений судовий збір у розмірі 3328.00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 14.04.2026 року.
Суддя Пригуза П.Д.