ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
14 квітня 2026 року Справа № 902/1332/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Романюк Ю.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 27.11.25р. суддею Шамшуріною Марією Вікторівною о 11:05 у м.Вінниці, повний текст складено 08.12.25р. у справі № 902/1332/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42399676
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, 21015, Вінницька обл., Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218
про стягнення 703 343,29 гривень
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України
До Господарського суду Вінницької області 25.09.2025 надійшла позовна заява № б/н від 25.09.2025 (вх. № 1421/25 від 25.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 01-8339/24-БО-Т від 23.12.2024 у розмірі 703 343,29 гривень заборгованості, з яких: 649 258,33 гривень основного боргу, 49 312,75 гривень пені та 4 722,21 гривень 3% річних.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу № 01-8339/24-БО-Т від 23.12.2024 в частині оплати за поставлений природний газ.
Позивач зазначив, що на підставі укладеного договору за період січень - квітень 2025 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 4 107 576,55 гривень, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі газу.
Відповідач сплатив вартість поставленого природного газу частково в розмірі 3 458 318,22 гривень, що підтверджується реєстром документів за період з 23.12.2024 по 28.08.2025), чим порушив вимоги пункту 5.1 договору.
Станом на момент пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 649 258,33 гривень.
З урахуванням наведеного позивач звернувся із цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача 649 258,33 гривень основного боргу, 49 312,75 гривень пені та 4 722,21 гривень 3% річних у примусовому порядку.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.11.2025 у справі №902/1332/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за договором постачання природного газу № 01-8339/24-БО-Т від 23.12.2024 649 258,33 гривень основного боргу, 7 796,35 гривень пені, 4 772,21 гривень 3% річних та 8 440,12 гривень cудових витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 41 516,40 гривень пені - відмовлено.
Не погодившись із винесеним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 27.11.2025 у справі №902/1332/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 41 516,40 грн скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» щодо стягнення пені в розмірі 41 516,40 грн, у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити.
Вказує, що не погоджується з рішенням в частині зменшення розміру пені на 84,19%. Так, з посиланням на ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 626, 628 ЦК України, п. 7.2. договору, постанови Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19, постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, зазначає, що у справі, що переглядається сума зобов'язання відповідача з оплати поставленого газу та розмір заборгованості дорівнює 649 258,33 грн, тоді як сума пені, нарахована відповідно до договору, становить 49 312,75 грн, що складає 7,59% від суми несплаченої заборгованості. Це означає, що вартість газу, з оплати якого відповідачем прострочило оплату, фактично збільшиться для відповідача не більш, як на 7,59% відтак, на переконання скаржника, заявлена сума пені не є надмірно великою до боргу відповідача враховуючи процентне співвідношення виконання зобов'язання. Таким чином, вважає, що суд неспівмірно зменшив заявлену до стягнення пеню на 84,19% чим порушив принципи та підходи Верховного Суду у застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України. За наведеного, висновок суду щодо наявності підстав для зменшення пені до 7 796,35 грн суперечить як положенням законодавства, так і матеріалам справи.
Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було враховано інтереси позивача.
Зменшення розміру пені на 84,19% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить залишити рішення господарського суду Вінницької області від 27.11.2025 у справі №902/1332/25 без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» без задоволення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує рішення суду лише в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення пені в розмірі 41 516,40 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення господарського суду Вінницької області від 27.11.25 у справі № 902/1332/25 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.
23 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник, позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №01-8339/24-БО-Т (далі - договір) (т. 1 а.с.22-26).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з пунктами 2.1., 2.1.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.01.2025 року по 30.04.2025 року (включно), в кількості 220,00000 тис.куб.метрів у тому числі по місяцях: січень 2025 - 76,00000 тис.куб.м., лютий 2025 - 62,00000 тис.куб.м., березень 2025 - 60,00000 тис.куб.м., квітень 2025 - 22,00000 тис.куб.м. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.
За умовами пункту 2.4. договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.
В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Пунктом 3.5. договору сторони визначили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 3.5.1. договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Згідно з пунктом 3.5.2. договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
За умовами пункту 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Пунктом 4.1. договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ -13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ -16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Згідно з пунктом 4.3 договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 3 034 879,83 грн, крім того ПДВ 5606 975,97 грн, разом з ПДВ - 3 641 885,80 грн.
Пунктом 5.1. договору визначено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
-остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 5.2. договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь - якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
За умовами пункту 5.3. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Згідно з пунктом 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За змістом абзацу першого пункту 13.1. договору, даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині постачання газу з "01" січня 2025 року до "30" квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін, обставина укладення договору сторонами визнається.
10 лютого 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця підписано додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу №01-8339/24-БО-Т від 23.12.2024 (т. 1 а.с. 27, 28).
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди сторонами погоджено пункт 2.1. розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" у наступній редакції: постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу з 1 січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 213,56590 тис.куб.метрів у тому числі по місяцях: січень 2025 - 76,00000 тис.куб.м., лютий 2025 - 62,00000 тис.куб.м., березень 2025 - 60,00000 тис.куб.м., квітень 2025 - 15,56590 тис.куб.м. Всього 213,56590 тис.куб.м.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди пункт 4.1. розділу 4 "Ціна та вартість природного газу" договору сторонами викладено у наступній редакції: ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ -13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ -16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433 грн., всього з ПДВ - 662,60 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 17 052,60 грн.
За змістом пункту 3 додаткової угоди сторонами погоджено пункт 4.3. розділу 4 "Ціна та вартість природного газу" договору викласти у наступній редакції: загальна вартість цього договору на дату укладання становить 3 034 878,23 грн, крім того ПДВ 606 975,64 грн, разом з ПДВ - 3 641 853,87 грн.
На виконання умов укладеного договору протягом січня-квітня 2025 згідно актів приймання-передачі природного газу позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 4 107 576,55 гривень, у тому числі:
- у січні 2025 - 73,63487 тис.куб.м. на суму 1 255 665,71 гривень з ПДВ згідно акту приймання-передачі природного газу за січень 2025 від 12.02.2025;
- у лютому 2025 - 73,54525 тис.куб. м. на суму 1 254 137,46 гривень з ПДВ згідно акту приймання-передачі природного газу за лютий 2025 від 11.03.2025;
- у березні 2025 - 55,62291 тис.куб.м. на суму 948 515,04 гривень з ПДВ згідно акту приймання-передачі природного газу за березень 2025 від 11.04.2025;
- у квітні 2025 - 38,07387 тис.куб. м. на суму 649 258,33 гривень з ПДВ згідно акту приймання-передачі природного газу за квітень 2025 від 12.05.2025.
Акти приймання-передачі природного газу за вересень-грудень 2023 підписані відповідальними особами постачальника та споживача та скріплені печатками позивача та відповідача без заперечень та зауважень (т. 1 а.с. 8-9).
Як вбачається із реєстру платіжних документів, платіжних інструкцій № 254 від 14.02.2025, № 262 від 18.02.2025, № 263 від 11.03.2025, № 620, № 876 від 08.05.2025 розрахунку суми основного боргу за договором постачання природного газу №01-8339/24-БО-Т від 23.12.2025, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошові кошти у загальній сумі 3 458 318,22 гривень (т. 1 а.с. 29-31, 60-62).
Докази оплати вартості природного газу за квітень 2025 у сумі 649 258,33 гривень у матеріалах справи відсутні.
У зв'язку із наведеним вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення 703 343,29 гривень заборгованості у тому числі 649 258,33 гривень основного боргу, 49 312,75 гривень пені та 4 722,21 гривень 3% річних.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача із листом від 02.10.2025 № 573/Ю/2522 за змістом якого просив зменшити нараховані до стягнення пеню та 3% річних.
У відповідь на цей лист позивач листом від 07.10.2025 повідомив, що не вбачає підстав для відмови від стягнення трьох відсотків річних та пені за неналежне виконання договірного зобов'язання у судовій справі № 902/1332/25, що перебуває на розгляді Господарського суду Вінницької області (т. 1 а.с. 57-59).
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.11.2025 у справі №902/1332/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за договором постачання природного газу № 01-8339/24-БО-Т від 23.12.2024 649 258,33 гривень основного боргу, 7 796,35 гривень пені, 4 772,21 гривень 3% річних та 8 440,12 гривень cудових витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 41 516,40 гривень пені - відмовлено.
При цьому скаржник оскаржує рішення лише в частині зменшення пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, суд апеляційної інстанції переглядає рішення лише в оскарженій частині.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Так положеннями пункту 7.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимога про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.
Як убачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, розрахунок здійснено на залишок суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за період з 16.04.2025 по 08.05.2025 та з 17.06.2025 по 31.07.2025. Загальна сума нарахованої позивачем пені складає 49 312,75 гривень.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, що нарахована на заборгованість за договором в межах визначеного позивачем періоду прострочення, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що сума пені є арифметично правильною, тому позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 49 312,75 грн.
Разом з тим, судом першої інстанції було зменшено пеню, з приводу чого суд апеляційної інстанції вказує таке.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.
Так, згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз приписів ст.551 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому, обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).
Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання.
Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.
Так, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Подібних висновків щодо розміру штрафних санкцій дійшла Велика Палата Верховного Суду 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; у справі №902/417/18 від 18.03.2020, Велика Палата Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Як убачається зі змісту рішення у справі, місцевий господарський суд, зменшуючи розмір пені врахував наступне:
- ступінь виконання зобов'язань за укладеним договором та те, що відповідачем сплачено 84,19% заборгованості за договором (сума несплаченої заборгованості складає 15,81%), а також те, що інтереси позивача захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом задоволення вимог про стягнення трьох відсотків річних, позивачем не надано доказів наявності негативних наслідків порушення зобов'язання, у тому числі збитків у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання та їх розміру.
- відповідач є бюджетною установою, згідно з приписами пунктів 1.1., 1.3., 2.1., 8.6. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 448 від 03.07.2013 відноситься до сфери управління Міністерства оборони України, завданням якого є організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України, що полягає в комплексі заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном. Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України. Квартирно-експлуатаційний відділ або військові частини оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями.
- довідку про стан розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії за військові частини (бюджет) ЗСУ відповідно до якої розмір документально підтвердженої заборгованості КЕВ м. Вінниця (з оплати теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, оплати природного газу, вивозу сміття, дезинфекції, експл. витрат (оплата ЖКП), оплати КПЕ згідно рішення суду) станом на 07.10.2025 становить 21 782 296,08 гривень (т.1 а.с.63).
А тому прийшов до висновку, що стягнення з відповідача неустойки у повному обсязі становитиме непомірний тягар та не сприятиме належному виконанню покладених на нього функцій для забезпечення обороноздатності країни в умовах воєнного стану.
Також суд першої інстанції врахував, що пеня є санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.
Отже, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, на підставі розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, установив наявність достатніх підстав для зменшення заявлених позивачем до стягнення пені та застосування положення ст. 551 ЦК України та висновків Великої Палати Верховного Суду.
При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19.
Крім того, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки, що підлягає стягненню за порушення зобов'язання, а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про зменшення нарахованого розміру пені на 84,19%.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вказує, що суд першої інстанції врахував, також, майнові інтереси позивача, оскільки зменшив розмір пені саме на 84,19%, а не до 0% як просив відповідач, та задоволив у повному обсязі нараховані 3% річних, що, в свою чергу, спростовує доводи апеляційної скарги про зворотнє.
Решта доводів апеляційної скарги позивача, не береться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки всі ці доводи були взяті до уваги судом першої інстанції при зменшенні пені саме на 84,19%, при цьому, як зазначалося вище, зменшення розміру заявленої до стягнення пені, є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.
За наведеного, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що стягненню на користь позивача підлягає 7 796,35 грн пені, що у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача. Відповідно у відмові у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 41516,40 грн пені.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 27.11.2025 у справі №902/1332/25 в оскарженій частині прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.11.25 у справі № 902/1332/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 27.11.25 у справі № 902/1332/25 в оскарженій частині залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
4. Справу №902/1332/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Романюк Ю.Г.